Ухвала суду № 38347068, 18.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 22/656 18.04.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-

Градобуд"

до Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити"

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від стягувача: Павлюк М.В. - представник за довіреністю № 01/05-02 від 05.02.2014;

від боржника: Ільницька Л.М. - представник за довіреністю № 58 від 04.02.2014;

від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві: Кантемір В.І. - представник за довіреністю

б/н від15.01.2014

встановив:

21.10.2009 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" з вимогами про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Фанери та плити" заборгованості за договором № 10/2004 від 16.12.2004 у розмірі 2964391 грн. 70 коп.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 позов задоволено, з Закритого акціонерного товариства "Фанери та плити" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" стягнуто 2115570 грн. 40 коп. основного боргу, 21155 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у справі № 22/656 скасовано. Товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Київ-Градобуд" в позові відмовлено, з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Київ-Градобуд" на користь Закритого акціонерного товариства „Фанери та плити" стягнуто 12750 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2011 скасовано, рішення господарського міста Києва від 12.11.2010 у справі № 22/656 залишено без змін.

24.05.2011, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 № 22/656, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України № 22/656 від 24.05.2011, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012, що залишені без змін постановою Вищого господарського суду м. Києва 25.12.2013, Приватному акціонерному товариству "Фанери та плити" відмовлено у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у справі № 22/656.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2012 Приватному акціонерному товариству "Фанери та плити" відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу від 24.05.2011р. у справі 22/656 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013, замінено сторону судового процесу (виконавчого провадження) позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" (ідент. код 31925629) на його процесуального правонаступника Хмельницьку обласну корпорацію "Поділляоблагробуд" (ідент. код 31998964).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.08.2013 скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.08.2013 скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2013 скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві повернуто без розгляду.

13.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Хмельницької обласної корпорації «Поділляоблагробуд» надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанову державного виконавця Мурихіна С.В. від 24.07.2013 про завершення виконавчого провадження № 27576996.

Відповідно до резолюції Заступника Голови Господарського суду м. Києва зазначена скарга передана на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2013 Хмельницькій обласній корпорації "Поділляоблагробуд" відновлено строк для подання скарги та скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві призначено до розгляду на 10.01.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.01.2014 розгляд скарги Хмельницької обласної корпорації «Поділляоблагробуд» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 та повернення матеріалів справи № 22/656 до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до супровідного листа від 09.01.2014 № 06-14.1/11 на запит від 18.12.2013 № 4574 справу № 22/656 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" до Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" про стягнення 2964391 грн. 70 коп. направлено до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2014 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду м. Києва від 08.01.2014 у справі № 22/656 описку.

10.01.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від боржника надійшли письмові пояснення по суті скарги, клопотання про припинення провадження у справі та заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.214 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 22/656 - без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2014 розгляд скарги Хмельницької обласної корпорації «Поділляоблагробуд» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві поновлено та призначено на 04.04.2014.

04.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від боржника надійшли заяви про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2014 відмовлено в задоволенні заяв боржника Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2014 розгляд заяви відкладено на 18.04.2014, у зв'язку з невиконанням Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вимог ухвали суду.

18.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від боржника надійшли письмові пояснення по суті скарги та клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 18.04.2014 з'явився представник боржника, скаржника (стягувача) та Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та надали пояснення по суті скарги. Представник скаржника надав уточнюючі пояснення по суті скарги, відповідно до яких просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 27576996 від 24.07.2013.

Як встановлено судом, 19.07.2011, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Мироненко Н.В., відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 24.05.2011 по справі № 22/656 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» заборгованості в розмірі 2136962 грн. 10 коп.

16.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" як первісним кредитором та Хмельницькою обласною корпорацією "Поділляоблагробуд" як новим кредитором укладено договір про уступку права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги від боржника (Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити") належного виконання всіх зобов'язань за договором про виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового будинку № 10/2004 від 16.12.2004, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 (справа 22/656) на виконання якого видано судовий наказ № 22/656 від 24.05.2011. У відповідності до пункту 1.3 договору сторони погодили, що новий кредитор (Хмельницька обласна корпорація "Поділляоблагробуд") набуває права вимоги до боржника, замість первісного кредитора, на суму 2136962 грн. 10 коп.

Приватне акціонерне товариство "Фанери та плити" листом від 12.06.2013 повідомлено про заміну кредитора за договором № 10/2004 від 16.12.2004 про виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву монтажних житлового будинку на суму 2136962 грн. 10 коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.06.2013 та фіскальним чеком № 2291 від 13.06.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2014, замінено сторону судового процесу (виконавчого провадження) позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" (ідент. код 31925629) на його процесуального правонаступника Хмельницьку обласну корпорацію "Поділляоблагробуд" (ідент. код 31998964).

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Іванець Г.О., від 03.07.2013 виконавче провадження № 27576996 передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

24.07.2013 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Мурихіним С.В., на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 27576996 з примусового виконання наказу № 22/656, виданого 25.04.2011 Господарським судом м. Києва, у зв'язку із виконанням рішення в повному обсязі. З матеріалів виконавчого провадження та пояснень стягувача, боржника та представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження було зарахування зустрічних однорідних позовних вимог у розмірі 2136962 грн. 10 коп., яке було здійснено на підстав заяв від 06.08.2012 № 352, від 20.04.2012 № 188 та 10.06.2013 № 282. Відповідно до вказаних заяв заборгованість по наказу Господарського суду м. Києва від 24.05.2011 у справі № 22/656 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» заборгованості у розмірі 2136962 грн. 10 коп. - погашена в повному обсязі та заборгованість по наказу Господарського суду м. Києва від 14.06.2012 по справі № 5011- 38/2467-2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» на користь Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» заборгованості в розмірі 9416122 грн. 56 коп. - зменшена на 2136962 грн. 10 коп. та становить 7279160 грн. 46 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин скарги в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За змістом статті 203 Господарського кодексу України, статті 601 Цивільного кодексу України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе, часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав.

Нормами частини 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до статті 115 Господарського кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Нормами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Право на стягнення заборгованості на користь позивача підтверджене рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося після видачі судом наказу на виконання рішення від 12.11.2010 у справі № 22/656, тобто на стадії його виконання.

Виконавчий документ - наказ господарського суду по справі 22/656 передбачає стягнення грошових коштів як спосіб виконання рішення суду.

Зазначаючи у наказі про стягнення грошових сум, господарський суд встановлює певний спосіб і порядок виконання рішення та оскільки наказ суду, який в силу приписів ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, містить резолютивну частину судового рішення, підлягає виконанню за виданим на його підставі виконавчим документом, виключно у зазначений в ньому спосіб.

У відповідності до частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону. списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Виконання відповідачем зобов'язання, щодо якого вирішено спір у справі 22/656, шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням рішення суду у справі від 12.11.2010, оскільки згідно вказаного рішення з відповідача підлягають стягненню грошові кошти.

При цьому, суд відзначає, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Зазначена позиція викладена, в тому числі у Постановах Вищого господарського суду України від 15.02.2007 № 12/98в, від 04.10.2007 № 12/98в.

Таким чином, припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення є можливим, оскільки такий спосіб припинення зобов'язання передбачений нормами статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України, однак таке зарахування може бути підставою для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення лише у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є підставою для припинення зобов'язання, відповідно до норм матеріального права, однак на стадії виконавчого провадження необхідним є дотримання процесуальної процедури, визначеної законом. Зокрема, відповідний процесуальний порядок передбачений і у випадку заміни кредитора у зобов'язанні на підставі договору про уступку прав, укладеного під час судового розгляду, коли відповідний договір буде підставою для заміни кредитора згідно з нормами матеріального права, а ухвала суду з приводу заміни сторони її правонаступником буде належною підставою для здійснення процесуального правонаступництва.

Згідно з пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що суду не надано доказів фактичного виконання в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 № 22/656 згідно з виконавчим документом від 24.05.2011 та доказів затвердження судом мирової угоди між стягувачем (Хмельницькою обласною корпораціїю "Поділляоблагробуд") і боржником (Приватним акціонерним товариством "Фанери та плити") у процесі виконання рішення та не надано доказів з приводу існування інших обставин, передбачених частиною 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з чим відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, суд вважає скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, подані до відділу діловодства Господарського суду м. Києва боржником клопотання про припинення провадження у справі, про зупинення провадження у справі та про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не підлягають задоволенню у зв'язку із необґрунтованістю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Хмельницької обласної корпорації "Поділляоблагробуд" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною постанову від 24.07.2013 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № 27576996 з примусового виконання наказу № 22/656, виданого 25.04.2011 Господарським судом м. Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 № 22/656, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України № 22/656 від 24.05.2011.

Суддя І.М. Отрош