Постанова № 38345209, 16.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року Справа № 813/1255/14

12 год. 05 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Зубчук В.С., Маковій Н.Г., Юрченко Т.Д.

від відповідача - Сінтюк О.П., Шевчук І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Адмі Плюс Захід» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Адмі Плюс Захід» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.02.2014 року №0000372210/1468.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в акті перевірки відповідач не навів норми чинного законодавства, на підставі яких дійшов до висновку про безтоварність операцій з продажу товарів, необґрунтованими вважає висновки податкового органу про невикористання позивачем такого товару в господарській діяльності, проданого фізичним особам - кінцевим споживачам. Визначення безтоварної операції відсутнє в діючому законодавстві України, тому навіть використання терміну, якого не існує, є забороненим для державного органу та його посадових осіб, які повинні діяти лише в межах законодавства у відповідності до ст.19 Конституції України. Таким чином, вважає твердження відповідача про безтоварність операцій з фізичними особами є лише припущенням, оскільки такі висновки не підтверджені належними доказами. Відповідач під час перевірки не виявив порушень ведення позивачем бухгалтерського обліку, що додатково підтверджує використання товару в господарській діяльності позивача. Визнаючи безтоварність господарських операцій позивача з фізичними особами - покупцями відповідач повинен був зменшити суму валового доходу по цих операціях, чого ним зроблено не було. Натомість, в акті перевірки вказано, що не було встановлено завищення чи заниження при визначенні позивачем скоригованого валового доходу та доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, а також валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що на його думку також свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу. Також зазначає, що відповідачем в порушення абз.2 п.5.2 р.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок) не навів обрахунку суми донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 250082 грн. Також вказує на те, що в порушення абз.1 п.86.1 та п.86.3 ст.86 ПК України акт перевірки підписаний не всіма посадовими особами відповідача, які проводили перевірку. В акті перевірки відсутні посилання на докази щодо не підтвердження взаємовідносин позивача з СПД ФО ОСОБА_7 та СПД ФО ОСОБА_9, що є також порушенням абз.2 п.5.2 р.2 Порядку. Під час перевірки відповідач перевищив надані йому повноваження та перевіряв господарські операції по реалізації товару позивачем, хоча повинен був перевіряти лише фінансову - господарську діяльність позивача, що пов'язана з обчисленням і сплатою податків (п.20.1.2. ПК України). Вважає необґрунтованими та помилковими висновки відповідача про те, що при проведенні перевірки не встановлено осіб, що купляли гуртовими та роздрібними партіями продукти харчування у позивача, оскільки всі покупці позивача, що придбавали товар по безготівковому розрахунку, ідентифіковані, підтвердженням чого є розшифровка контрагентів, наведена в додатку 5 до декларації з ПДВ за періоди, що перевірялись та додаток до довідки про загальну інформацію щодо позивача та результати його діяльності, складений самим відповідачем. Ідентифікувати кінцевих споживачів - фізичних осіб, які купляють товар за готівку, чинне законодавство не зобов'язує, тому такі споживачі не є ідентифікованими, що не є порушенням вимог законодавства. Щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 50% суми нарахованого зобов'язання зазначає, що таке здійснено протиправно, оскільки позивач на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення вважався таким, якому контролюючим органом протягом 1095 днів не було повторно визначено податкового зобов'язання, про що вказано в таблиці на сторінці 2 акта. Тому вважає оскаржуване рішення протиправним та просить його скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просять позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується висновки, викладеними в акті перевірки.

Представники відповідач в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, пояснили, що перевіркою не підтверджено взаємовідносини позивача з покупцями СПД ФО ОСОБА_7 (іден.код НОМЕР_1), СПД ФО ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 (іден. код НОМЕР_2), що встановлено на підставі відповіді на запит ДПІ у Галицькому районі ГУ Міндоходів у Івано - Франківській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПП «Адмі Плюс Захід» зареєстровано 07.02.2008 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Позивач отримав торговий патент серії ТПВ №008663 на право здійснення торговельної діяльності та здійснює діяльність з реалізації товарів як оптом, так і в роздріб.

На підставі направлень від 18.10.2013 року №288, 289, 290, 291, наказу на проведення перевірки №277 від 07.10.2013 року, наказу на продовження перевірки, працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ПП «Адмі Плюс Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.01.2014 року №4/89/22-1009/35721247 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження сум ПДВ , яка підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 250082 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 2127 грн., жовтень 2011 року - 11382 грн., листопад 2011 року - 41929 грн., грудень 2011 року - 36335 грн., січень 2012 року - 17506 грн., лютий 2012 року - 21543 грн., березень 2012 року - 13957 грн., квітень 2012 року - 14926 грн., травень 2012 року - 11023 грн., червень 2012 року - 8111 грн., липень 2012 року - 9876 грн., серпень 2012 року - 15280 грн., вересень 2012 року - 16273 грн., жовтень 2012 року - 11382 грн., листопад 2012 року - 10779 грн., грудень 2012 року - 7653 грн.; вимог п.п.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 2435,36 грн.; вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - недрукування на РРО фіскальних звітних чеків - «Z» в кількості 4 шт.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 03.02.2014 року №0000372210/1468, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 375123 грн., в тому числі за основним платежем 250082 грн., за штрафними санкціями 125041 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження сум ПДВ , яка підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 250082 грн. ґрунтуються на тому, що ДПІ у Галицькому районі ГУ Міндоходів в Івано - Франківській області на запит №6223/22-1007 від 28.10.2013 року повідомлено, що ФОП ОСОБА_8 НОМЕР_2 перебуває на обліку ДПІ у Галицькому районі з 06.12.1999 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування; протягом 2010 - 2012 років господарські відносини з ПП «Адмі Плюс Захід» не здійснювала; за даними бухгалтерського обліку підприємства (згідно оборотно - сальдових відомостей по рахунку 361 за 2011 - 2012 роки) сума реалізованих товарно - матеріальних цінностей на ОСОБА_8 становить 664761,79 грн. з ПДВ. Також такі висновки ґрунтуються на тому, що перевіркою не підтверджено взаємовідносини з СПД ФО ОСОБА_7 (НОМЕР_1) та СПД ФО ОСОБА_9 (аркуш акта 29). При цьому, в акті перевірки вказується про те, що податковим органом згідно баз даних ЦБД ДПС України, податкової звітності не встановлено особи покупців ПП «Адмі Плюс Захід» на території України у зв'язку з відсутністю даних для ідентифікації. Таким чином, в ході проведеного дослідження фінансово - господарської діяльності позивача встановлено відсутність відвантаження продукції на відображених в даних бухгалтерського обліку підприємства покупців, що свідчить про складання первинних документів без мети настання реальних наслідків. Оскільки господарські операції з фізичними особами (не ідентифікованими) мають безтоварний характер, при проведенні перевірки не встановлено використання даного товару в господарській діяльності позивача. Таким чином, вважає, що на порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму ПДВ із реалізації товару, реалізація якого не підтверджена документально, не встановлено використання даного товару в господарській діяльності позивача, занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 250 082 грн. (сторінка акта 31-32).

Представники позивача в судовому засіданні повідомили, що при проведнні перевірки по контрагентах позивача ФОП ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_7 (НОМЕР_1) та СПД ФО ОСОБА_9 недоліків в оформленні первинних документів не виявлено, операції з продажу товару були оплачені повністю, зауважень щодо проведення розрахунків з ними не було.

Слід зазначити, що досліджуючи товарність операцій з реалізації товарів кінцевому споживачу, відповідачем не було досліджено самої операції, в акті не описано жодних первинних документів в розрізі контрагентів позивача, який товар придбавався, на яких умовах. Представники відповідача в судовому засіданні не змогли надати відповіді на питання про характер вказаних операцій та чи операції стосувались оптової торгівлі чи торгівлі у роздріб.

Суперечливими є висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки з огляду на те, що відповідач стверджує про безтоварність операцій по ФОП ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_7 (НОМЕР_1) та СПД ФО ОСОБА_9 вказуючи на відсутність даних для ідентифікації, однак попри це в акті вказано ідентифікаційні номери вказаних контрагентів, прізвища, ім'я та по - батькові, дані щодо перебування на обліку в податкових органах. Також при проведенні перевірки відповідач не врахував того, чи такі контрагенти перебувають на спрощеній системі оподаткування, чи є платниками ПДВ для відображення таких даних в первинних документах.

Попри це ,на сторінці 18 акта перевірки вказано, про те, що такі операції були відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, розрахунки за придбаний товар проводилися в готівковій формі через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до п.5.2. розділу 2 Наказу ДПА України від 22.12.2010, № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (далі - Порядок), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до п. 5.3. Порядку, виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Таким чином, судом беруться до уваги твердження позивача про те, що при складенні акта перевірки відповідачем не було дотримано вимог п.5.2, 5.3 розділу 2 Порядку.

При цьому, твердження позивача про те, що в акті перевірки відсутні посилання на докази щодо не підтвердження взаємовідносин позивача з СПД ФО ОСОБА_7 та СПД ФО ОСОБА_9 підтверджуються з огляду на наявний в матеріалах справи акт перевірки, в якому не описано ні операцій, ні первинних документів, не вказується на жодні докази безтоварності операцій. В акті зазначається про надіслання відповідачем запитів, однак не описано про отримання відповідей на запит по вказаних контрагентах.

Щодо тверджень позивача про те, що під час перевірки відповідач надавав позивачу вимогу, в якій просили адати індивідуальні податкові номери покупців - фізичних осіб, а не фізичних осіб - підприємців, то такі підтверджуються наявною в матеріалах справи вимогою від 23.10.2013 року ( а.с. 58). Доказів скерування відповідачем вимоги про надання інформації по контрагентах - фізичних - особах підприємцях суду не представлено.

Відповідачем не обґрунтовано того, що при підписанні акта перевірки не було допущено порушень п.86.1, 86.3 ПК України, з огляду на те, що в акті перевірки відсутній підпис головного державного податкового ревізора - інспектора Онацько О.В.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд акцентує увагу на практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швейцарії» Суд визначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржувані рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів саме податкове управління».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності збільшення йому суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що висновками акта перевірки та матеріалами справи не підтверджено порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, натомість акт перевірки складений з порушенням вимог п.5.2, 5.3 розділу 2 Порядку.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, відтак наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 487,20 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.02.2014 року №0000372210/1468.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Адмі Плюс Захід» (адреса:79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52) 487,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22.04.2014 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна