Ухвала суду № 38345025, 14.04.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6592/13-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян А.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Вітряні гори Подільського району міста Києва», суд,-

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду з вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відділі ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві перебуває судовий наказ № 758/65926/13-ц від 30.08.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Вітряні Гори Подільського району міста Києва» боргу в сумі 31 421, 33грн.

Зазначає, що 23.10.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам, однак станом на сьогоднішній день борг боржником не погашений.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 217 ЦПК України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», спільним листом Міністерства юстиції України та Державної прикордонної служби України № 25-32/463 № 25-5347 від 27.05.2008 року, звертається з даним поданням до суду.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляд подання повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у відділі ДВС Подільського РУЮ у м. Києві дійсно перебуває судовий наказ № 758/65926/13-ц виданий 30.08.2013 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Вітряні Гори Подільського району міста Києва» боргу в сумі 31 421, 33грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», дійсно державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

При аналізі норм ЗУ «Про виконавче провадження», вбачається, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є крайнім способом забезпечення виконання рішення, а тому повинно застосовуватись лише після того, як державним виконавцем буде вичерпано всі можливі способи виконання рішення суду.

В порушення ж зазначених норм чинного законодавства України, державним виконавцем взагалі не надано до суду доказів в підтвердження вчинення ним будь-яких дій передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» направлених на примусове виконання судового наказу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Верховний Суд України у своїй Постанові Пленуму № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», роз'яснив, що при розгляді конкретних справ, враховуючи ст. 8 Конституції України, де зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, оцінюючи зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції у випадках необхідно застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Тому судове рішення має ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги державного виконавця не знайшли свого доведення в судовому засіданні, крім того є такими, що суперечать Конституції України, оскільки у випадку винесення судом рішення про обмеження особи в праві виїзду за межі України це порушить її право гарантоване ст. 33 Конституції України, а тому подання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 33 Конституції України, ст.ст. 11, 27, ЗУ «Про виконавче провадження», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян А.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Вітряні гори Подільського району міста Києва» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко