Рішення № 38343737, 17.04.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 925/526/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2», м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат», м. Ватутіне, Черкаська область

про стягнення 35000 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» 35000 грн. 00 коп. боргу за поставлену поліграфічну продукцію.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Керівник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації, його представник без поважних причин в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) за наявними матеріалами.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За період з 17.04.2013 по 05.11.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» поставило публічному акціонерному товариству «Ватутінський хлібокомбінат» поліграфічну продукцію на загальну суму 115703,34 грн. за видатковими накладними: РН-0000417 від 22.04.2013; РН-0000448 від 30.04.2013; РН-0000462 від 08.05.2013; РН-0000466 від 13.05.2013; PH-0000519 від 22.05.2013; PH-0000542 від 29.05.2013; PH-0000562 від 05.06.2013; РН-0000726 від 01.08.2013; РН-0000737 від 06.08.2013; РН-0000750 від 09.08.2013; РН-0000771 від 15.08.2013; РН-0000775 від 19.08.2013; РН-0000823 від 30.08.2013; РН-0000840 від 06.09.2013; РН-0000871 від 17.09.2013; РН-0000887 від 20.09.2013; РН-0000914 від 27.09.2013; PH-0000932 від 01.10.2013; РН-0000968 від 09.10.2013; РН-0000981 від 11.10.2013; PH-0001027 від 24.10.2013; РН-0001038 від 29.10.2013; РН-0001060 від 01.11.2013; PH-0001066 від 05.11.2013.

Позивачем акт звірки взаєморозрахунків неодноразово направлявся відповідачу як замовнику для затвердження, але другий екземпляр (затверджений замовником) позивачем отриманий не був.

ТОВ «Поліграфіст 2», як виконавцем були виконані покладені на нього зобов’язання в повному обсязі. Будь-яких претензій з боку ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» не надходило та заявлено не було.

ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» за період з 17.04.2013 по 25.12.2013 була перерахована на рахунок ТОВ «Поліграфіст 2» загальна сума у розмірі 74783, 11 грн., що підтверджується виписками з рахунку ТОВ «Поліграфіст 2».

Загальна сума заборгованості станом на 25.12.2013 становить 40920, 23 грн. (115703,34 грн. - 74783,11 грн.)

26.12.2013 ТОВ «Поліграфіст 2» надіслав на адресу ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» претензію з проханням розрахуватись за отриману продукцію та затвердити надісланий акт взаєморозрахунків. Дану претензію відповідач отримав 09.01.2014, що підтверджується повідомленням про вручення. Відповідачем вимоги було задоволено частково, 10.01.2014 перераховано 5920,23 грн.

Таким чином, основний борг ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» перед ТОВ «Поліграфіст 2» за поставлену продукцію становить 35000 грн. (115703,34 грн. - 74783,11 грн. - 5920,23 грн.), який позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Як встановлено ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З огляду на вищевказане, між сторонами укладено усний договір, який за своєю правовою природою являється договором купівлі-продажу.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі – ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено: «Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10)».

Про зазначене, також, йдеться в постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14. Відповідно до якої, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Відтак, відповідач був зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, чого ним зроблено не було.

Видаткові накладні, за якими відповідач отримав товар, є підставою виникнення обов’язку у відповідача сплатити за отриманий товар.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Після прийняття товару відповідач не сплати за нього, тобто порушив свої зобов’язання.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35000 грн. 00 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» (вул. Транспортн, 33, м. Ватутіне, Черкаська область, ідентифікаційний код 00380669, р/р 26001002910002 в ДФ «Укрінбанк», МФО 354336) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» (вул. Курчатова. 8, м. Хмельницький, ідентифікаційний код 31100149, р/р 2600801264809 в ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) 35000 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар та 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 22 квітня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз