Рішення № 38343555, 10.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.2014 Справа № 9/97

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів: Сич Ю.В., Кучерява О.О., при секретарі судового засідання Горячовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІСЕЛЬ", м.Донецьк

про: стягнення 1' 036' 051грн.46коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ", м.Донецьк (далі - відповідач) про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 804296грн.00коп., інфляційних витрат у розмірі 190894грн.00коп. та 3% річних у розмірі 40861грн.46коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 225-2006/п від 01.03.2006р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого за накладною №М-89659 від 01.10.2008р. товару.

29.06.2010р. позивач надав суду письмові пояснення по справі, у яких стверджував, що в період з 01.03.2006р. по 29.06.2010р. між сторонами не було укладено жодних інших договорів, крім договору №225-2006/п від 01.03.2006р., за вказаний період всі накладні, рахунки-фактури оформлювались на виконання договору №225-2006/п від 01.03.2006р.

02.09.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ „Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ", м.Донецьк до ТОВ „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ про визнання відсутнім права стягнення грошових коштів в розмірі 1 036 051грн. 46коп., яка ухвалою суду від 02.09.2010р. була повернута судом без розгляду.

Ухвалою від 08.09.2010р. суд зупинив провадження по справі у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.09.2010р.

14.02.2011р. провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. призначений колегіальний розгляд справи, а саме у складі головуючого судді Марченко О.А., судді Іванченкової О.М. та судді Попкова Д.О.

Ухвалою від 22.03.2011р. суд зупинив провадження по справі № 9/97 до вирішення пов'язаної з нею справи № 29/39пд за позовом ТОВ „НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ", м.Донецьк до ТОВ „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ про визнання договору № 225-2006/п від 01.03.2006р. недійсним.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.07.2011р. справу №9/97 було передано на автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд судді Макарової Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. склад судової колегії було змінено: суддю Іванченкову О.М. замінено на суддю Сич Ю.В., суддю Попкова Д.О. замінено на суддю Риженко Т.М.

Ухвалою суду від 08.12.2011р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 22.12.2011р.

Ухвалою від 22.12.2011р. суд зупинив провадження по справі № 9/97 до вирішення пов'язаної з нею справи за позовом ТОВ „НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ", м.Донецьк до ТОВ „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ про визнання відсутнім права на стягнення грошових коштів у розмірі 1036051грн. 46коп. за договором №225-2006/п від 01.03.2006р.

Ухвалою від 13.05.2013р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 30.05.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. , у зв'язку з перебуванням судді Риженко Т.М. у відпустці, її замінено на суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою від 30.05.2013р. колегія суддів зупинила провадження по справі до винесення судом ухвали за результатами попереднього засідання в процесі розгляду пов'язаної з нею справи про банкрутство № 5006/38/41б/2012.

У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження по справі були усунуті, ухвалою суду від 18.03.2014р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 10.04.2014р.

Представники сторін в судове засідання 10.04.2014р. не з'явилися, факт обізнаності про час та дату судового засідання підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, що унеможливлює порушення їх процесуальних прав в цій частині.

Позивач вимоги ухвали суду від 18.03.2014р. не виконав.

10.04.2014р. від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі з посиланням на ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 04.11.2012р.), п. 4 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 11.08.2013р.), ст. 80 ГПК України.

Заява обґрунтована тим, що ТОВ „ІКС-МЕГАТРЕЙД" у встановлений тридцятиденний термін не звернувся до господарського суду з вимогами до боржника в межах справи №5006/38/41б/2012 про банкрутство ТОВ «ТРІСЕЛЬ», ухвалою суду за результатами попереднього судового засідання від 18.02.2014р. у справі № 5006/38/41б/2012 було затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача та зазначено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В матеріалах справи відсутні докази неможливості розгляду справи без участі представників сторін. Явка представників сторін ухвалою суду від 18.03.2014р. судом не була визнана обов'язковою.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши під час судових засідань пояснення представників сторін та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.03.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКС-МЕГАТРЕЙД», м. Київ (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ» (покупцем) був укладений договір №225-2006/п (далі-договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується здійснювати продаж покупцю обладнання (в подальшому «товар», в асортименті та кількості, узгодженому сторонами відповідно до накладних.

Сторони дійшли згоди, що оплата партії товару здійснюється покупцем протягом 30 днів з дати її отримання покупцем (п. 2.2 договору).

У п. 3.5 договору сторонами зазначено, що датою поставки партії товару вважається дата передачі товару відповідно з видатковою накладною.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2006р.

Додатковою угодою №1 від 03.01.2007р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2007р.

Додатковою угодою №2 від 02.01.2008р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р., внесли зміни до п. 1.3 договору.

Договір та додаткові угоди до нього підписані сторонами без будь-яких заперечень, скріплені печатками сторін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. по справі №29/39пд, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р., у задоволенні позовних вимог про визнання договору №225-2006/п від 01.03.2006р. недійсним відмовлено.

У позові позивач посилається на те, що у виконання умов договору №225-2006/п від 01.03.2006р. за видатковою накладною М-89659 від 01.10.2008р. здійснив поставку товару відповідачу загальною вартістю 1072296грн. 00коп., однак товар був оплачений лише частково у розмірі 268000грн., внаслідок чого виникла сума боргу у розмірі 804296грн.00коп., яка в тому числі і заявлена до стягнення.

Позивач направив відповідачу вимогу вих.№ 18 від 01.02.2010р. оплатити виниклу суму боргу, у відповіді від 15.04.2010р. № 524 відповідач посилався на складний фінансовий стан товариства, разом з цим запевняв позивача у здійснені розрахунку за отриманий товар.

Оскільки сума боргу так і не була сплачена, вказані обставини призвели до звернення позивача з позовом до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши під час судових засідань пояснення представників сторін, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ", м.Донецьк (ідентифікаційний код 13539835) змінило назву на ТОВ " ТРІСЕЛЬ" (ідентифікаційний код 13539835) без зміни організаційно-правової форми юридичної особи. Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що оплата партії товару здійснюється покупцем протягом 30 днів з дати її отримання покупцем.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу в розмірі 804296грн.00коп., інфляційних витрат у розмірі 190894грн.00коп. та 3% річних у розмірі 40861грн.46коп. Підставою позову є поставка товару на підставі договору № 225-2006/п від 01.03.2006р. за видатковою накладною М-89659 від 01.10.2008р.

Договір № 225-2006/п від 01.03.2006р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за видатковою накладною М-89659 від 01.10.2008р. поставив, а представник відповідача отримав товар загальною вартістю 1072296грн. 00коп.

Факт отримання товару за вказаною накладною підтверджується підписом представника відповідача за довіреністю №1447 від 01.10.2008р. в графі «Отримав», який скріплений відбитком печатки відповідача.

За поясненнями позивача, які містяться в матеріалах справи, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №1447 від 01.10.2008р. позивачем втрачена.

Позивач у письмових поясненнях стверджував, що в період з 01.03.2006р. по 29.06.2010р. між сторонами не було укладено жодних інших договорів, крім договору №225-2006/п від 01.03.2006р., за вказаний період всі накладні, рахунки-фактури оформлювались на виконання договору №225-2006/п від 01.03.2006р. Вказані обставини не спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що оплата партії товару здійснюється покупцем протягом 30 днів з дати її отримання покупцем.

Як стверджує позивач у позові, накладна М-89659 від 01.10.2008р. була частково сплачена відповідачем на суму у розмірі 268000грн.00коп., у зв'язку з чим до стягнення заявлена сума боргу у розмірі 804296грн. 00коп.

Разом з цим, відповідно до наданої суду 22.12.2011р. довідки за підписом директора та бухгалтера ТОВ „ІКС-МЕГАТРЕЙД», станом на 21.12.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за накладною М-89659 від 01.10.2008р. становить 792596грн. 79коп.

30.05.2013р. позивач на вимогу суду надав письмові пояснення від 27.05.2013р. до довідки про наявність грошових зобов'язань станом на 21.12.2011р., відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем за накладною М-89659 від 01.10.2008р. становить 792596грн. 79коп. у зв'язку зі здійсненням відповідачем часткової оплати товару 30.06.2010р. на загальну суму 11699грн. 21коп.

З заявою в порядку ст. 22 ГПК України позивач до суду не звертався.

Враховуючи, що за накладною М-89659 від 01.10.2008р. товар був поставлений та відповідно отриманий відповідачем 01.10.2008р., строк оплати вартості товару, наступив для відповідача 31.10.2008р., а вже з 01.11.2008р. почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

Таким чином, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем не було виконане повністю, протилежне не доведено відповідачем.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач просить суд також стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 190894грн.00коп. та 3% річних у розмірі 40861грн.46коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2012р. по справі №5006/38/41б/2012. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСЕЛЬ", м. Донецьк.

В силу п.1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, який вступив в дію 19.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСЕЛЬ", м. Донецьк порушена 22.11.2012р., тобто до набрання чинності зазначеним законом.

З огляду на зазначене, суд при розгляді справи керується нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції згідно із Законом України від 30 червня 1999 року N 784-XIV, з урахуванням внесених до нього змін.

Згідно ч. 1 ст. 5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В газеті "Урядовий кур'єр" №242 (4886) від 29.12.2012р. опубліковано оголошення про порушення справи №5006/38/41б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСЕЛЬ", м. Донецьк.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Донецької області від 18.02.2014р. за результатами попереднього судового засідання, після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника у визначений ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк Товариство з обмеженою відповідальністю „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ не звернулося, протилежне не доведено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ухвали суду від 18.02.2014р. по справі №5006/38/41б/2012 затверджений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСЕЛЬ", м. Донецьк, разом з цим суд визнав, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, слід вважати погашеними.

Вказана ухвала суду по справі про банкрутство набрала законної сили.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Закон про банкрутство дає визначення терміну погашені вимоги кредиторів, а саме це задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;

За приписами ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

В пункті 8.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5\1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначається, що даний строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача вважаються погашеними, а зобов'язання відповідача припиненим відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України.

Клопотання відповідача в частині припинення провадження у справі задоволенню не підлягає за відсутністю викладених у ст. 80 ГПК України підстав для цього. Суд відзначає, що перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним, тобто суд не має права припиняти провадження у справі з підстав, не зазначених у ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Посилання відповідача в обґрунтування клопотання про припинення провадження у справі на п.4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом до уваги не приймаються, оскільки дана норма підлягає застосуванню у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, у даному випадку докази звернення позивача із заявою до боржника у справі про банкрутство в матеріалах справи відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 36, 46, 75, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ІКС-МЕГАТРЕЙД", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІСЕЛЬ", м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 804296грн.00коп., інфляційних витрат у розмірі 190894грн.00коп. та 3% річних у розмірі 40861грн.46коп. - відмовити.

У судовому засіданні 10.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Макарова

Суддя Ю.В. Сич

Суддя О.О. Кучерява