Постанова № 38343359, 17.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року № 813/9525/13-а

10 год. 04 хв. зал судових засідань № 13

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування першої реєстрації транспортного засобу, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування першої реєстрації транспортного засобу марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, транспортного засобу марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, здійснену на ім'я ОСОБА_1

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона не зверталася до Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області із заявою про реєстрацію на її ім'я транспортних засобів, не уповноважувала будь-кого усно чи письмово, шляхом видачі довіреності, подавати заяви чи документи про реєстрацію транспортних засобів. Також зазначила, що підписи на документах, що були подані на реєстрацію їй не належать. Вважає дії УДАІ ГУМВС України у Львівській області по реєстрації транспортних засобів протиправними, оскільки податок при реєстрації ніким не сплачено, а орган реєстрації не пересвідчився в особі, яка реєструвала автомобілі. Враховуючи ці обставини просить скасувати реєстрацію транспортних засобів, зареєстрованих на її ім'я.

Відповідач заперечень чи заяви про визнання позову не подав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю. Просили позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку позивача та його представника, сукупно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 24.02.2010 року на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, з державним номерним знаком НОМЕР_3, та 08.12.2009р. зареєстровано транспортний засіб марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, з державним номерним знаком НОМЕР_4.

Згідно виписки ГУДКУ у Львівській області по рахунку 33219808700005 щодо надходження податку з власників транспортних засобів під час здійснення реєстрації вказаних транспортних засобів, сума податку в розмірі 28740,00 грн. до бюджету не надходила, що також підтверджується відповідною довідкою ДПІ у Франківському районі м.Львова.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, від 07.09.1998 р., № 1388 (далі - Порядок №1388), встановлено єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції.

Згідно з п.8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:1) довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; 2) договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; 3) довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; 4) акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; 5) митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що позивач заперечує будь-яку реєстрацію ним особисто або через представників на своє ім'я зазначених автомобілів, суд досліджував письмові докази, які свідчать про реєстрацію транспортних засобів (далі - ТЗ) на предмет підтвердження цих обставин.

Судом встановлено, що позивач не здійснював особисто чи через уповноваженого представника жодних дій по придбанню та реєстрації ТЗ, з огляду на таке.

З матеріалів реєстраційних справ вбачається, що позивач є власником двох ТЗ, які зареєстровані на його ім'я особисто, а саме марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, та марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2.

В реєстраційних справах наявні документи, що підтверджують придбання цих ТЗ, зокрема, заяви, накладні, посвідчення Львівської митниці про реєстрацію, договори купівлі-продажу, відомості з Центрального серверу УДАЇ МВС України, сертифікати відповідності, квитанції, висновки спеціаліста (а.с.96-114).

При цьому, позивач заперечує, що коли-небудь здійснювала державну реєстрацію цих ТЗ, так як і не купувала їх, ніколи ними не користувалася.

Законодавством передбачено здійснення державної реєстрації ТЗ на підставі поданої власником особисто заяви і документів, що посвідчують їх особу. З матеріалів реєстраційної справи ТЗ вбачається особисте звернення позивача із заявою про реєстрацію ТЗ, а не через іншу особу, так як в документах зазнаються її особисті дані. Оскільки, позивач не видавала довіреності на право вчинення в органах ДАІ будь-яких дій від її імені щодо ТЗ марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, та марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, то очевидно, що орган реєстрації повинен був належно встановити особу, що подає заяву.

Оглянувши заяву № 6749 від 05.12.2009р. та заяву № 6935 від 24.02.2010р. на реєстрацію транспортних засобів, суд встановив, що підпис на заяві № 6749 взагалі відсутній, а на заяві № 6935 не вчинено особисто позивачем. Про це доводить і сама ОСОБА_1 тим, що не купувала цих автомобілів, тому й не могла ні особисто, ні через іншу особу реєструвати автомобілі, про наявність яких не знала і до яких не мала відношення.

Суд візуально порівнював підпис позивача, вчинений нею, зокрема на заяві про визнання потерпілою у кримінальній справі, і на заяві про реєстрацію ТЗ № 6935, і дійшов висновку, що такі є абсолютно різними.

Також судом встановлено, що в період придбання вказаних ТЗ, позивач не перетинав державний кордон України, про що свідчить копія закордонного паспорта з відміткою державної прикордонної служби, та усними поясненнями позивача в судових засіданнях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 особисто не подавала заяв на реєстрацію ТЗ та не підписувала їх. При цьому, суд оцінює це в сукупності з іншими доказами, які свідчать про те, що позивач не видавала від свого імені довіреності на право вчинення будь-яких дій щодо транспортних засобів.

У зв'язку із наведеним вище, суд зазначає таке.

Усі ТЗ, що ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством.

Здійснюючи державну реєстрацію ТЗ, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

При цьому наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ.

У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку №1388, скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей ТЗ, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.

Якщо ТЗ знімається з обліку і при цьому виявляється, що він був зареєстрований в підрозділі ДАІ за фіктивними чи підробленими документами, зокрема про сплату мита, працівники підрозділу ДАІ відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку №1388, оформляють у встановленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки, а ксерокопії підроблених митних документів з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.

Таким чином, дії органів ДАІ щодо відмови в реєстрації ТЗ, увезених із-за кордону для постійного користування, чи скасування такої реєстрації у разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов'язок сплатити зазначені платежі, є правомірними.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року №21-104а13.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що при реєстрації транспортних засобів, зареєстрованих на ім'я ОСОБА_1, службові особи Львівського МРЕВ ДАІ не встановили особу заявника та зареєстрували ТЗ без сплати податку.

Враховуючи всі ці обставини в сукупності, суд вважає, що мають місце обставини за яких протиправно, без відома та волі позивача, на її ім'я були зареєстровані автомобілі, що порушують її права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державну реєстрацію автомобілів: марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, транспортного засобу марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути з Державного бюджету України судовий збір відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати першу реєстрацію транспортних засобів марки Фольксваген Т4, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, марки Мерседес Бенц, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, здійснених на ім'я ОСОБА_1

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.04.2014 року.

Суддя Братичак У.В.