Постанова № 38343314, 15.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року № 813/2008/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача - Прокіпчук О.Б., згідно довіреності,

відповідача - Микитина В.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Південьзахіделектромережбуд" до управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ПАТ "Південьзахіделектромережбуд" звернулося до суду з позовом до УПФ в м. Болехові Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позовні вимоги мотивовані тим, що пільговий стаж гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 набули до 1992 року, в зв'язку з чим пільгова пенсія йому повинна була бути призначена у відповідності до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції закону до 01.01.1992 року) за рахунок коштів Державного бюджету, а не на пільгових умовах відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій зобов'язаний здійснювати позивач. На звернення позивача до Пенсійного фонду, останнім було відмовлено у призначенні пенсій зазначеним особам за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з тим, що вказані працівники працювали на займаних посадах за Списком №2 як до, так і після 01.01.1992 року. З такою позицією відповідача ПАТ "Південьзахіделектромережбуд" не погоджується, у зв'язку з чим і звернулося до суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених в запереченнях, що подані до суду 15.04.2014 року, суть яких зводиться до наступного. Стаття 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулює пенсійне забезпечення осіб, які не мають права на пільгове пенсійне забезпечення за ст. 13 даного Закону, проте мали б за нормами законодавства, діючого до 01.01.1992 року. Отже, особам, як працювали на роботах, передбачених Списками №1 та №2, як до, так і після 01.01.1992 року, пенсію слід призначати у відповідності до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відтак, умови для призначення пільгової пенсії вказаним вище працівникам управлінням Пенсійного фонду в м. Болехові дотримано, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні викладеним в раніше поданих запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Спір між сторонами існує в частині законодавчо визначених підстав призначення пільгових пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Матеріалами справи підтверджено наявність у працівників ПАТ "Південьзахіделектромережбуд":

- ОСОБА_4 пільгового стажу в розмірі 13 років 9 місяців та 28 днів на посаді, що передбачена Списком №2 виробництв, цехів та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах розділу ХХІХ, затв. постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173;

- ОСОБА_3 пільгового стажу в розмірі 14 років та 23 дні на посаді, що передбачена Списком №2 виробництв, цехів та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах розділу ХХІХ, затв. постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Позивач стверджує, та це не заперечується представником відповідача, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Пенсійним фондом призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що введений в дію 01.01.1992 року.

Згідно ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком мають:

чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, заняті повний робочий день на роботах у шкідливих і важких умовах праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіків - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку про те, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 01.01.1992 року (день набрання чинності Законом). Факт наявності такого повного необхідного для призначення пільгової пенсії стажу у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 станом на 01.01.1992 року матеріалами справи доведено. Позиція відповідача з приводу того, що особа позбавлена права на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якщо вона після 01.01.1992 року продовжувала працювати на роботі із шкідливими і важкими умовами праці не береться судом до уваги, оскільки даний висновок прямо не передбачений нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАСУ передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідачем неправомірно було відмовлено ПАТ "Південьзахіделектромережбуд" у перепризначенні пенсії працівникам позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Водночас, з відповідною вимогою про визнання неправомірними дій УПФ в м. Болехові Івано-Франківської області щодо призначення пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працівникам публічного акціонерного товариства "Південьзахіделектромережбуд", на підставі пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач до суду не звернувся.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відтак, для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії УПФ в м. Болехові Івано-Франківської області щодо призначення пенсій в 2011 році громадянину ОСОБА_3 та в 2012 році ОСОБА_4 на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що слід зобов'язати УПФ в м. Болехові Івано-Франківської області призначити пільгові пенсій громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі саме ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відтак, позовні вимоги ПАТ "Південьзахіделектромережбуд" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України в користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області щодо призначення пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працівникам публічного акціонерного товариства "Південьзахіделектромережбуд", на підставі пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області призначити пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працівникам публічного акціонерного товариства "Південьзахіделектромережбуд", на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22.04.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.