Рішення № 38342970, 22.04.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 рокуСправа № 912/235/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

про стягнення 313904,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Букоємський Р.В., довіреність від 16.03.2012 року № 14-325;

від відповідача - Бершадський С.М., довіреність від 08.01.2014 року № 4;

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" 16777,92 грн. інфляційних втрат та 297126,60 грн. 3% річних за неналежне виконання договору № 14/2482/11 від 30.09.2011 року, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.01.2014 прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для повного та об'єктивного вирішення господарського спору по суті документи.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Кіровоградської області "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" № 76 від 25.03.2014 року та згідно реєстру-довідки про результати автоматичного розподілу справи між суддями від 25.03.2014 року, справу № 912/235/14 було передано судді Кабаковій В.Г.

Представник позивача у судовому засіданні заявлений розмір позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не підтримує позовних вимог з огляду на те, що основна заборгованість не погашена не з вини відповідача.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.03.2014 до 27.03.2014.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Покупець) 30.09.2011 укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2472/11 (Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.3 укладеного Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пункт 6.1 Договору передбачає, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Продавцем на виконання умов Договору поставлено Покупцеві природний газ у період з жовтня 2011 року по грудень 2011 рік на загальну суму 16 999 895,72 грн., підтвердженням чого є акти приймання-передачі природного газу від 31.10.11, від 30.11.11 та від 31.12.11.

Відповідачем частково виконано договірні зобов'язання та сплачено за поставлений газ 8942402,03 грн., що призвело до виникнення боргу перед позивачем у розмірі 8057492,69 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2012 року у справі № 5013/1365/12 з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 8057492,69 грн. основного боргу, 360969,44 грн. пені, 171889,74 грн. 3% річних та 442691,18 грн. семи процентів штрафу. В задоволенні решти вимог та вимоги про стягнення втрат від інфляції в розмірі 80896,01 грн. відмовлено.

Постановою ДАГС від 06.12.2012 року зазначене судове рішення частково скасоване, абзац другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8057492,69 грн. основного боргу, 360969,44 грн. пені, 171889,74 грн. трьох процентів річних, 442691,18 грн. семи процентів штрафу, 80896,01 грн. інфляційних втрат та 64380 грн. витрат по сплаті судового збороу, видати наказ"; в інших частинах рішення залишене без змін.

Постановою ВГСУ від 18.02.2013 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2012 року та постанову ДАГС від 06.12.2012 року у справі № 5013/1365/12 скасовано в частині позовних вимог щодо стягнення суми інфляційних втрат, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення та постанова залишені без змін.

Рішенням господарського суду від 15.03.2013 року у справі № 5013/1365/12, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 80896,01 грн. інфляційних втрат.

Представниками сторін в судовому засіданні зазначено, що заборгованість, яка стягнута згідно рішення від 25.10.2012 року у справі № 5013/1365/12, не погашена.

Згідно розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 297126,60 грн. за період з 28.08.2012 по 19.11.2013 та інфляційні втрати в розмірі 16777,92 грн. за період з грудня 2012 року по січень 2013 року.

Як зазначено позивачем та досліджено в судовому засіданні 27.03.2014 року, інфляційні та 3% річних, які стягнуто згідно судового рішення від 25.10.2012 у справі № 5013/1365/12, нараховувались за попередній період.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

У пункті 1.10. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Відтак, доводи відповідача про неможливість погашення заборгованості за договором, господарським судом не приймаються.

Господарським судом також враховано вимоги пункту 1.12 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14, у якому зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Крім того, нарахування інфляційних здійснено позивачем у відповідності до вимог листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та їх розмір за вказаний позивачем період відповідає розміру нарахувань, здійснених за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга".

З огляду на викладене, та беручи до уваги обгрунтованість та правомірність нарахування позивачем 3% річних в сумі 297126,60 грн. за період з 28.08.2012 по 19.11.2013 та інфляційних втрат в розмірі 16777,92 грн. за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

За правилами статті 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у розмірі6278,09 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 16777,92 грн. інфляційних та 297126,60 грн. 3% річних, а також 6278,09 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 23.04.2014.

Суддя В.Г. Кабакова