Рішення № 38341014, 22.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1009/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк В. К.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту Доповідач Кодрул М. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Кіселика С.А., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря: Задирака Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „АКУСТИКА" про стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства „АКУСТИКА" (далі ПАТ „АКУСТИКА"), посилаючись на те, що тривалий час не виконується рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року, яким ухвалено стягнути з ПАТ „АКУСТИКА" на його користь грошові кошти у розмірі 100000 доларів США, що станом на день розгляду справи еквівалентно 799300 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь три проценти річних від суми боргу в розмірі 25161,52 грн. та моральну шкоду 10000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, незастосування судом закону, яким підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що стягнення з відповідача коштів не було пов»язано з невиконанням ним грошових зобов»язань, а є наслідком недійсності нікчемного правочину, відтак положення ст. 625 ЦК України, які встановлюють відповідальність за порушення грошового зобов'язання, на спірні правовідносини не поширюються. В задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити, оскільки така вимога не відповідає вимогам чинного законодавства.

Однак повністю з таким висновком судів погодитися не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією з встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Судом установлено, що рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року ухвалено стягнути з ПАТ „АКУСТИКА" на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100000 доларів США, що станом на день розгляду справи еквівалентно 799300 грн.

Ухвалюючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав, що установлено, що 19 жовтня 2007 року між ВАТ «Акустика» (правонаступником якого є ПАТ «Акустика») та ОСОБА_2 було укладено договір ручних грошей № 1 для купівлі-продажу цілісного комплекс ПАТ «Акустика» (договір завдатку), за умовами якого сторони зобов"язалися укласти в майбутньому, у строк до 2 червня 2008 року, договір купівлі-продажу цілого комплексу, розташованого у АДРЕСА_1 на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Того ж дня між ВАТ «Акустика» (правонаступником якого є ПАТ «Акустика») та ОСОБА_2 було укладено договір ручних грошей № 1 для купівлі-продажу цілісного комплексу ВАТ «Акустика» (попередній договір), за умовами якого сторони зобовязалися укласти в майбутньому, у строк до 30 листопада 2007 року, договір купівлі-продажу цілого комплексу, розташованого у АДРЕСА_1 на умовах та в порядку, визначених цим договором. Пунктом 2.1 договору встановлено, що покупець зобовязується протягом пяти днів з моменту підписання попереднього договору сплатити продавцю завдаток у сумі 100 тис. доларів США. Після сплати цих коштів продавець ПАТ «Акустика» здійснює підготовку всіх необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу.

На виконання умов попереднього договору ОСОБА_2 перерахував на користь відповідача 100 тис. доларів США через банківську установу, що підтверджується платіжним дорученням від 19 жовтня 2007 року ПАТ «Парекс Банк».

Факт отримання ПАТ «Акустика» зазначених коштів сторонами не спростований та не заперечується, що в силу ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доведенню.

Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Нормами ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

З аналізу зазначеної норми статті убачається, що перед державною реєстрацією укладеного договору передує його нотаріальне посвідчення. Підписаний сторонами договір нотаріально посвідчений не був, однак на його виконання позивачем були сплачені грошові кошти.

Згідно зі ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин, підписаний сторонами договір є недійсним (нікчемним), оскільки не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Оскільки факт отримання ПАТ «Акустика» грошових коштів у розмірі 100 тис. доларів США сторонами не заперечується, натомість, підтверджується платіжним дорученням банківської установи, а договір є нікчемним, тому колегія суддів вважає за необхідне застосувати у даному випадку реституцію, тобто повернути все одержане за договором.

З наведеного вбачається, що у відповідача ПАТ «Акустика» виникло грошове зобов"язання повернути позивачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 799300 грн.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошової суми та звернення його до виконання не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а боржник несе обов'язок сплатити три проценти річних від простроченої суми за час до виконання рішення суду про стягнення суми.

У зв'язку з викладеним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для покладення відповідальності на ПАТ «Акустика» за невиконання грошового зобов'язання після набрання чинності рішенням суду є таким, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, тому рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Розрахунок суми трьох процентів річних проводить позивач, проте на суді лежить обов'язок перевірити цей розрахунок на відповідність його закону.

З позовної заяви вбачається, що розрахунок суми, що підлягає стягненню, зроблений з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 31 жовтня 2012 року по 17 листопада 2013 року, тобто за 383 дні і становить 21161,52 грн.

В запереченні на позов представник відповідача зазначив, що борг частково погашений та на підтвердження надав довідку про виплату боргу і банківські виписки та постанову державного виконавця в якій зазначено про стягнення по виконавчому листу 31662,54 грн. Згідно вказаних письмових доказів, на погашення боргу відповідач сплатив 08.08.2013 року 136,60 грн., 13.08.2013 року 9929,69 грн., 14.08.2013 року 21598,25 грн., а всього 31662,54 грн.

Виплата зазначених сум позивачем не врахована, тому колегією суддів проведена перевірка правильності нарахування і визначено, що з 31.10.2013 року до 08.08.2013 року нарахування трьох процентів річних необхідно проводити з суми боргу 799300 грн. за 281 день і нарахована сума процентів складатиме 18460,56 грн. За період з 08.08.2013 року по 14.08.2013 року нарахування трьох процентів річних необхідно проводити з суми боргу 799163,40 грн. за 7 днів і нарахована сума процентів складатиме 459,79 грн. За період з 14.08.2013 року по 17.11.2013 року нарахування трьох процентів річних необхідно проводити з суми боргу 767637,46 грн. за 95 днів і нарахована сума процентів складатиме 5993,88 грн. Таким чином, сума нарахування трьох процентів річних становитиме 24914,23 грн.

Зважаючи, що справа розглядається в межах заявлених позовних вимог, які заявлені позивачем в сумі 21161,52 грн., колегія суддів дійшла висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає саме така сума трьох процентів річних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстав для задоволення цих позовних вимог немає, оскільки позов не обгрунтований. Позивачем не зазначено норму матеріального права на підставі якої необхідно стягнути моральну шкоду та не вмотивовано в чому вона полягає.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 224,60 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „АКУСТИКА" про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акустика», 25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, буд. 5, код ЄДРПОУ 14308687 на користь ОСОБА_2 21161,52 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акустика» на користь ОСОБА_2 224,60 грн. судового збору.

В іншому рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: