ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2014 р. Справа № 5017/2747/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.
Суддів: Савицького Я.Ф., Лисенко В.А..
При секретарі судового засідання Молодові В.С.
За участю представників сторін:
Від позивача - Смітюх В.В., довіреність № 01-36/22 від 13.01.14р.
Від відповідача - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1 від 17.03.04р.
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 13 січня 2014 року
у справі № 5017/2747/2012
за позовом Департаменту комунальної власності „Одеської міської ради"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 12876,54 грн..
Встановив:
В вересні 2012 року Департамент комунальної власності „Одеської міської ради" (Далі - Департамент) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Далі - ФОП ОСОБА_2) про стягнення 12876,54 грн. з яких 50,84грн. заборгованість з орендної плати, 12825,70грн. - неустойки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №411/Ф/1 від 11 травня 2004р..
Департамент зазначає, що згідно розрахунку від 13.09.2012р. заборгованість відповідача з орендної плати складає 50,84грн. За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасного звільнення орендованого приміщення позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 26.07.2008р. по 06.09.2012р. у сумі 12825,70грн..
Відповідач проти позову заперечує, та надав до суду клопотання в якому просив застосувати строки позовної давності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13 січня 2014 року, винесеним суддею Зайцевим Ю.О. позовні вимоги Департаменту задоволені частково. Суд стягнув з ФОП ОСОБА_2 9843,00 грн. - неустойки та 1609,50грн. - судового збору. В решті позовних вимог було - відмовлено.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд посилаючись на положення статтей 257; 267 Цивільного Кодексу України, відмовив позивачу в стягненні з відповідача орендної плати в розмірі 50,84 грн. в зв'язку із закінченням перебігу строку позовної давності.
Щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 неустойки, місцевий господарський суд перерахувавши зазначену вище штрафну санкцію, прийшов до висновку, щодо стягнення з відповідача 9843,00 грн. за період з 21.09.2009р. по 06.09.2012р..
Не погоджуючись із даним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не було застосовано строків спеціальної позовної давності, які передбачені положенням статті 258 Цивільного Кодексу України.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 вважає, що місцевим господарським судом невірно було застосовано період щодо стягнення з нього неустойки.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вважає, що неустойка, передбачена ч.2 ст. 785 ЦК України, не є видом забезпечення виконання зобов'язань у розумінні ст. 549 ЦК України (штраф, пеня), як помилково вважає апелянт, а є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, а тому до неї не застосовується встановлена статтею 258 ЦК України скорочена позовна давність.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, 11.05.2004р між ФОП ОСОБА_2 (Орендар) та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) був укладений договір оренди об'єкту комунальної власності № 411/Ф/1 відповідно до умов якого, Орендарю було надано у строкове платне користування об'єкт комунальної власності територіальної громади м. Одеси - нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 26,4кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1. (а.с.10-13)
Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 № 56-У "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси" Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради стало єдиним уповноваженим органом на передачу комунального майна в оренду.
Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р.№ 273-УІ "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Відповідно до положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради", яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-УІ Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Відповідно до п. 1.2. строк дії договору з 11.05.2004р. по 01.04.2005р.
10.01.2008р. між Орендарем та Представництвом було укладено погодження № 3 про внесення змін до договору оренди №114/ф/1 від 11.05.2004р. яким дію Договору було продовжено до 10.07.2008р.
За умовами п.2.2. договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становила на перший після підписання договору оренди місяць - 48,38 грн., без урахуванням ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Відповідно до вимог п.2.4. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору Орендар, починаючи з травня 2008р. не сплачував за користування орендованим приміщенням орендну плату.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Позивачем на адресу Відповідача було надіслано повідомлення за № 01-15/1100 від 01.08.2008р. про відсутність наміру пролонгувати договір та договір припинив свою дію 10.07.2008р.
Пунктом 4.7. договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, ні гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
У 2008 році Департамент звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про виселення відповідача з орендованого приміщення, а саме підвалу, загальною площею 26,4кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. по справі 12/15-08-4287 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі та виселено відповідача з орендованого приміщення. (а.с.16-19)
На виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р., відповідача в рамках виконавчого провадження було виселено з орендованого приміщення 06.09.2012р..
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Щодо стягнення з відповідача орендної плати у сумі 50,84 грн., судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що дана сума заборгованості була нарахована Департаментом за оренду приміщення за липень 2008 року, а тому судом першої інстанції було правильно застосовано трирічний строк позовної давності, що в свою чергу стало відмовою в задоволені даної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 неустойки в розмірі 9843,00 грн. за період з 21.09.2009р. по 06.09.2012р. судова колегія не може погодитись із даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Як вже було зазначено вище, Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. по справі 12/15-08-4287 позовні вимоги Департаменту були задоволені у повному обсязі та виселено відповідача з орендованого приміщення. Крім того, із ФОП ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивача заборгованість із орендної плати в сумі 241,02 грн., та пені у розмірі 5,85 грн..
Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р., відповідача в рамках виконавчого провадження було виселено з орендованого приміщення 06.09.2012р..
Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що неустойку щодо стягнення орендної плати потрібно рахувати починаючи із 22 лютого 2012 року по 06 вересня 2012 року, тобто за період з моменту винесення рішення господарського суду Одеської області про виселення ФОП ОСОБА_2 із орендованого приміщення та стягнення з нього заборгованості за орендну плату до фактичного його виселення.
Як вбачається із наданого до позову розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_2 по орендній платі починаючи з лютого по серпень 2012 року складає 1029,79 грн..
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що з відповідача на користь Департаменту підлягає стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за фактичне користування приміщенням в розмірі 2059,58грн. за період з 22.02 по 06.09.2012р..
Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що місцевим господарським судом було неправильно взято період за який потрібно було стягнути з відповідача неустойку, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційний господарський суд змінює рішення в даній частині.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 13 січня 2014 року по справі № 5017/2747/2012 - змінити.
Викласти резолютивну частини рішення в наступній редакції:
Позов Департаменту комунальної власності „Одеської міської ради" задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Департаменту комунальної власності „Одеської міської ради" - 2059,58 грн. неустойки.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з Департаменту комунальної власності „Одеської міської ради" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - 385,69 грн. судового збору.
Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 22.04.2014р.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя В.А. Лисенко
Судове рішення № 38340821, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 17.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5017/2747/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: