Рішення № 38340725, 16.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/15/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 Справа № 908/799/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (юридична адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; поштова адреса: а/с 2763, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49044; код ЄДРПОУ 36441934),

до відповідача: Приватне підприємство «Завод металевої тари «Авакс» (вул. Щаслива, буд. 5-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065; код ЄДРПОУ 20496010),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Логвиненко Л.Г. - дов. №б/н від 19.03.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 29101,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» про стягнення з приватного підприємства «Завод металевої тари «Авакс» 29101,24 грн., які складаються з основного боргу в сумі 24475,00 грн., 3582,14 грн. пені, 781,89 грн. річних та 262,21 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою від 12.03.2014р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу. Заяви про зменшення суми позову відповідають нормам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін - учасників судового процесу та третіх осіб, тому до розгляду приймаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. основного боргу, 3582,14 грн. пені, 781,89 грн. 3% річних та 262,21 грн. втрат від інфляції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору поставки № З.101 від 10.12.2012р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. Тривала затримка оплати вартості поставленої продукції слугувала підставою для нарахування сум пені, річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, в тому числі і в тій частині, що відповідач після порушення провадження у справі здійснив часткову оплату, віднести на відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку із поверненням кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, господарський суд зауважує наступне.

За наявними у справі реквізитами, зазначеними, зокрема, позивачем у позовній заяві та згідно Довідки з ЄДРПОУ станом на 31.01.2014р. відповідач зареєстрований за адресою: вул. Щаслива, буд. 5-а, м. Запоріжжя, 69065. Саме на цю адресу господарським судом направлялись ухвала про порушення провадження у справ та відкладення розгляду справи. Вказана кореспонденція повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення: «Організація вибула».

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України. порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

10 грудня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (постачальник) та приватним підприємством «Завод металевої тари «Авакс» (покупець) було укладено договір поставки № З.101, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання в порядку і в строки, встановлені договором, передати у власність відповідача товар (чорний металопрокат), асортимент, кількість та ціна якого вказуються у Специфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною договору, а Відповідач, в свою. чергу - прийняти товар та оплатити його на умовах, обумовлених договором.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору за період з 10.12.2012р. по 03.03.2014р. позивачем на користь відповідача були здійснені поставки товару на загальну суму 347809,58 грн., що підтверджується відповідними первинними документами (видатковими накладними та рахунками на оплату), належним чином посвідчені копії яких додані позивачем до позовної заяви. Факт отримання товарно-матеріальних цінностей відповідачем підтверджується довіреностями та підписами уповноважених осіб ПП «Завод металевої тари «Авакс» на видаткових накладних.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В пункті 3.3. Договору сторони передбачили наступні умови оплати: 100 % попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації або рахунках на оплату.

Специфікації сторонами складались не на кожну поставку товару. Асортимент, кількість та ціна деяких партій товару зазначалась у рахунках на оплату, які, за умовами договору, є його невід'ємними частинами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції, належним чином не виконав, здійснив часткову оплату в сумі 323334,58 грн. до порушення провадження у справі та 14475,00 грн. після порушення провадження у справі.

Таким чином, на момент вирішення спору, неоплаченим з боку відповідача залишається товар на суму 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день порушення строку.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 3582,14 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 781,89 грн. річних та 262,21 грн. втрат від інфляції.

Суми пені, 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства «Завод металевої тари «Авакс» 10000,00 грн. основного боргу, 3582,14 грн. пені, 781,89 грн. річних та 262,21 грн. втрат від інфляції позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального Кодексу України може бути покладений на відповідача.

Таким чином, судові витрати в повному обсязі слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Завод металевої тари «Авакс» (вул. Щаслива, буд. 5-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065; код ЄДРПОУ 20496010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (юридична адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; поштова адреса: а/с 2763, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49044; код ЄДРПОУ 36441934) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3582 (три тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 14 коп. пені, 781 (сімсот вісімдесят одну) грн. 89 коп. річних, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 21 коп. втрат від інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 16.04.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 18.04.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко