Рішення № 38339830, 11.04.2014, Оболонський районний суд міста Києва

11.04.2014 Справа № 756/5573/13-ц

Унікальний номер 756/5573/14-ц

Справа № 4-с/756/60/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Мишковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві скаргу приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар», заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції м.Києва, на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду в порядку цивільного судочинства зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить поновити строк звернення зі скаргою на дії державного виконавця, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ в м. Києві від 16 січня 2014 року про стягнення виконавчого збору, визнати протиправними дії головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ в м. Києві Коваль Л.І.

Скарга мотивована тим, що заявника фактично було позбавлено можливості добровільно виконати рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_2, оскільки державний виконавець не повідомив боржнику номер банківського рахунку стягувача, на який необхідно перерахувати кошти.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд скарги на дії державного виконавця без участі заявника, вимоги скарги підтримує.

Від ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві надійшла заява про розгляд скарги без участі державного виконавця та копії матеріалів виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі задоволено частково. Так, стягнуто з ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2013 року по 03 вересня 2013 року у сумі 101140,65 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

06 листопада 2013 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/756/2669/13 про стягнення з ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» на користь ОСОБА_2 середнього заробітну за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2013 року по 03 вересня 2013 року у сумі 101140,65 грн.

29 листопада 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Коваль Л.І. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/756/2669/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 06 листопада 2013 року про стягнення з ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» на користь ОСОБА_2 середнього заробітну за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2013 року по 03 вересня 2013 року у сумі 101140,65 грн.

16 січня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Коваль Л.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, в якій державний виконавець посилається на те, що боржнику не виконав рішення суду в добровільному порядку в строк до 05 грудня 2013 року. За таких обставин, державний виконавець постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 10114,06 грн.

13 лютого 2014 року заявник ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця, поданою в порядку, передбаченому ст. 383 ЦПК України. У скарзі заявник просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ в м. Києві від 16 січня 2014 року про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

У пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» надано роз'яснення, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону «Про виконавче провадження» при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

У зв'язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», де вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» до ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 16 січня 2014 року про стягнення виконавчого збору. Докази оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку заявником не надані, відтак заявник не позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою на судове рішення окружного адміністративного суду.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про закриття провадження у справі за скаргою ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» на дії державного виконавця.

Керуючись ст. 205 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у справі за скаргою приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар», заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції м. Києва, на дії державного виконавця - закрити.

Роз'яснити заявнику, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко