Рішення № 38338319, 17.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2900/14 17.04.14

За позовом Приватного підприємства "КомСервіс"

до Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 42 206,53 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Бігуненко В.П. - пред. за довір., Дешко М.М. - пред. за довір.

від відповідача: Случак О.О. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "КомСервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення на підставі Договору на виконання робіт з монтажу та пусконалагодженню систем безпеки №2283 від 15.08.13р. 42206,53 грн., з яких 41891,50 грн. - сума основного боргу, 167,57 грн. - інфляційні втрати, 147,46 грн. - 3 % річних .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору на виконання робіт з монтажу та пусконалагодженню систем безпеки №2283 від 15.08.13р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 41891,50 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано 3 % річних в розмірі 147,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 167,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.14р. порушено провадження у справі №910/2900/14 та призначено розгляд справи на 24.03.14р.

У судове засідання 24.03.14р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи додаткові документи.

Представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.14р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

У судовому засіданні 24.03.14р. оголошувалася перерва до 14.04.14р.

У судове засідання 14.04.14р. представники сторін з'явилися. Представником позивача через канцелярію суду подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи платіжне доручення на підтвердження оплати вартості виконаних позивачем монтажних робіт в розмірі 41 891,50 грн.

У зв'язку з необхідністю витребування у відповідача оригіналу Акту надання послуг №3431 від 14 жовтня 2013р. для огляду судом та письмових пояснень щодо дати підписання Акту надання послуг №3431 від 14 жовтня 2013р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.14р. відкладено розгляд справи на 17.04.14р.

15.04.14р. представником відповідача подано пояснення (вх.№06-20/12385/14 від 15.04.14р.), в яких відповідач зазначав про те, що оригінал акту знайти не вдалось, оскільки було розірвано трудовий договір з працівником відповідальним за контроль та виконання умов укладеного сторонами договору, а при розірванні трудового договору цим працівником вищезазначений акт не передавався. Крім того, представник відповідача в своїх поясненнях зазначив про те, що оплата вартості робіт була виконана на підставі актів, які надійшли відповідачу 27.03.14р. Щодо дати підписання акту керівником відповідача, відповідач зазначає, що даний факт встановити неможливо, оскільки від дати складання самого акту пройшло дуже багато часу і відтворити хронологію всіх подій, пов'язаних з можливим підписанням акту не є можливим. Також, представник відповідача зазначив, що ксерокопія акту надана позивачем не може бути підтвердженням підписання акту, оскільки могла бути виготовлена без участі відповідача.

В судове засідання 17.04.14р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі та долучили до матеріалів справи додаткові документи.

В судовому засіданні 17.04.14р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених в поясненнях вх.№06-20/12385/14 від 15.04.2014р.

У судовому засіданні 17.04.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір на виконання робіт з монтажу та пусконалагодженню систем безпеки №2283 від 15.08.13р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: монтажних та пусконалагоджувальних робіт по облаштуванню системою охоронного відео спостереження (п. 1.1.1 Договору); монтажних та пусконалагоджувальних робіт по обладнанню системою аудіо-домофонного зв'язку (п.1.1.2 Договору); монтажних та пусконалагоджувальних робіт по обладнанню системою контролю доступу (1.1.3 Договору).

Згідно з п.3.1. Договору, загальна вартість матеріалів та робіт становить 59845,00 грн., в тому числі ПДВ - 9974,17грн.

Відповідно до п.5.1 Договору, виконання робіт підтверджується Актом приймання передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору перерахувати на рахунок виконавця, на підставі цього Договору аванс в розмірі 14961,25 грн., ПДВ 20%: 2992,25 грн., всього разом до сплати: 17953,50 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору замовник зобов'язується на підставі цього договору здійснити остаточний розрахунок за виконані належним чином роботи, що складає: 34909,58 грн., ПДВ 20%: 6981,92 грн., всього разом до слати: 41891,50 грн., протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт.

Згідно з п.8.1. Договору, цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє протягом всього строку виконання робіт та здійснення розрахунків.

Судом встановлено, що відповідачем 27.08.2013р. на виконання вимог 3.2 Договору перераховано позивачу аванс в розмірі 17 953,50 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.08.2013р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Як вказує позивач, ним були виконано роботи, обумовлені Договором на суму 59 845,00 грн. і згідно з Актом надання послуг №3431 від 14.10.2013р. відповідачем прийнято виконані роботи, проте, оплати виконаних робіт відповідачем не проведено.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що йому невідомо про підписання відповідачем 14.10.13р. Акту надання послуг №3431 від 14.10.2013р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір на виконання робіт з монтажу та пусконалагодженню систем безпеки №2283 від 15.08.13р., укладений сторонами, судом встановлено, що вказаний Договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.5.1 Договору, виконання робіт підтверджується Актом приймання передачі виконаних робіт.

Згідно з ч.2 ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія Акту надання послуг №3431 від 14.10.13р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками останніх, з якої вбачається, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи, передбачені Договором, на суму 59845,00 грн.

Факт виконання робіт за Договором на суму 59 845 грн. не заперечувався представником відповідача, і 25.03.14р., відповідачем в оплату за виконані позивачем згідно Договору роботи перераховано 41 891,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2012095203 від 25.03.2014р.

Проте, заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача у судовому засідання зазначив, що йому невідомо про підписання Акту надання послуг №3431 від 14.10.13р. Натомість, представник позивача пояснив, що по закінченню виконання робіт за Договором два примірника Акта надання послуг № 3431 від 14.10.13р. були вручені відповідачеві, після чого, підписаний та скріплений печаткою відповідача примірник Акту надання послуг № 3431 від 14.10.13р. було надіслано позивачу електронною поштою, однак, оригінал акту відповідачем позивачу не повернуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.14р. у відповідача витребувано оригінал Акту надання послуг №3431 від 14 жовтня 2013р. для огляду судом та письмові пояснення щодо дати підписання Акту надання послуг №3431 від 14 жовтня 2013р.

15.04.14р. представником відповідача подано пояснення вх.№ 06-20/12385/14 від 15.04.14р., в яких відповідач зазначав про те, що оригінал акту знайти не вдалось, оскільки було розірвано трудовий договір з працівником відповідальним за контроль та виконання умов укладеного сторонами договору, а при розірванні трудового договору цим працівником вищезазначений акт не передавався. Крім того, представник відповідача в своїх поясненнях зазначив про те, що оплата вартості робіт була виконана на підставі актів, які надійшли відповідачу 27.03.14р. Щодо дати підписання акту керівником відповідача, відповідач зазначає, що даний факт встановити неможливо, оскільки від дати складання самого акту пройшло дуже багато часу і відтворити хронологію всіх подій, пов'язаних з можливим підписанням акту не є можливим.

Враховуючи те, що оплата виконаних позивачем робіт за Договором була проведена відповідачем 25.03.2014р. (платіжне доручення №2012095203 від 25.03.2014р.), суд не приймає посилання представника відповідача на те, що акт надання послуг №3431 було отримано відповідачем лише 27.03.14р. Крім того, як зазначив відповідач у своїх поясненнях вх.№ 06-20/12385/14, від дати складання акту надання послуг №3431 від 14.10.13р. пройшло вже дуже багато часу, а той факт, що вказаний акт було підписано не 14.10.13р., відповідачем належними доказами не спростовано.

Враховуючи те, що відповідачем факт виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 59845 грн. не заперечується, і 25.03.14р. ним сплачено позивачу заборгованість у розмірі 41 891,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2012095203 від 25.03.2014р., а також враховуючи те, що відповідачем на вимогу суду не надано оригіналу Акту надання послуг №3431 та належними доказами не спростовано факт підписання сторонами Акту надання послуг №3431 від 14.10.2013р., суд приходить до висновку, що Акт надання послуг №3431 від 14.10.2013р. було підписано сторонами саме 14.10.2013р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.3 Договору замовник зобов'язується на підставі цього договору здійснити остаточний розрахунок за виконані належним чином роботи, що складає: 34909,58 грн., ПДВ 20%: 6981,92 грн., всього разом до слати: 41891,50 грн., протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт.

З огляду на те, що Акт надання послуг №3431 від 14.10.13р. підписано сторонами 14.10.13р., то відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 22.10.13р.

Як встановлено судом вище, 41 891,50 грн. заборгованості за виконані позивачем згідно Договору роботи відповідачем було оплачено 25.03.14р., після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням №2012095203 від 25.03.2014р.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт, відповідачем було виконано з порушення строку, встановленого 3.3 Договору.

Враховуючи те, що заборгованість у розмірі 41 891,50 грн. за виконані позивачем на підставі Договору роботи була оплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, і на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором відповідачем відсутня, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 41 891,50 грн., на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Одночасно з цим, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач в позовній заяві просить стягнути з позивача 3 % річних в розмірі 147,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 167,57 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплати боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 41 891,50 грн. за період з 22.10.13р. по 04.12.13р.

З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 22.10.13р., позивач має право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з 22.10.13р.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних з суми боргу 41 891,50 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 22.10.13р. по 04.12.13р.

41891,50 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365 * 44 (за період з 22.10.13р. по 04.12.13р.) = 151,50 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 151,50 грн., то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 147,46 грн. 3 % підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

41 891,50 грн. (сума заборгованості) * 1,002 (зведений індекс інфляції за період з 22.10.2013 р. по 04.12.2013р.) - 41 891,50 грн. = 83,78 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 83,78 грн., а позивачем заявлено про стягнення 167,57 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 83,78 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких підстав, судові витрати в частині задоволених позовних вимог та вимог, провадження за якими підлягає припиненню, покладаються на відповідача, оскільки, звернення позивача з позовом до суду було зумовлено неправильними діями відповідача і заборгованість перед позивачем була оплачена вже після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м.Київ, вул.Чаадаєва, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Приватного підприємства "Комсервіс" (04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.6, корпус 1, код ЄДРПОУ 31810668) 147 (сто сорок сім) грн. 46 коп. - 3 % річних, 83 (вісімдесят три) грн. 78 коп. - інфляційних втрат та 1823 (тисячу вісімсот двадцять три) грн. 37 коп. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю 41 891 (сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн. 50 коп. - припинити.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.14 р.

Суддя Капцова Т.П.