Рішення № 38338305, 17.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4138/14 17.04.14

а позовом ТОВ Фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД"

до ТОВ "Основа"

про стягнення 962 008,16 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Самардак К.В. (дов. № 7 від 01.07.13)

Від відповідача Гапич Ю.Л.(дов. від 18.11.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 26/01/09 від 21.06.2009 в розмірі 962 008,16 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2014 порушено провадження у справі №910/4138/14 та призначено до розгляду на 01.04.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 01.04.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

В судове засідання 01.04.2014 представник відповідача не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 17.04.2014.

В судове засідання 17.04.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору замовника будівництва - ПАТ «Подільський цемент». Дане клопотання обґрунтоване тим, що оскільки дане товариство є замовником будівництва по договору укладеному з відповідачем як генпідрядником, то рішення з даного спору вплине на права та обов'язки ПАТ «Подільський цемент».

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки ПАТ «Подільський цемент» не являється стороною по договору між позивачем та відповідачем, спір з приводу неналежного виконання якого є предметом розгляду даної справи. Те що між ПАТ «Подільський цемент» був укладений договір генерального підряду ніяк не вплине на права та обов'язки ПАТ «Подільський цемент» як замовника будівництва.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечень не надав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2009 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОСНОВА» (надалі - відповідач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ЕКОРЕМБУД ЛТД» (надалі - позивач) був укладений Договір підряду № 26/01/09 (надалі - договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням відповідача виконати роботи, що обумовленні в предметі даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти роботи та здійснити їх своєчасну оплату в повному обсязі відповідно до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач своєчасно та в повному обсязі виконав усі свої зобов'язання по договору, загальна вартість виконаних та прийнятих робіт становить 24 317 052,25 (двадцять чотири мільйони триста сімнадцять тисяч п'ятдесят дві гривні 25 коп. в т.ч. ПДВ) (що підтверджується Довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2011 року форми №КБ-3 від 30.06.2011, яка підписана обома сторонами).

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний провести остаточний розрахунок з позивачем виплативши йому 10% загальної ціни договору, що притримуються ним до моменту підписання остаточного і вирішального Акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 24.3.3 договору порядок виплати притриманих 10% є наступним - виплата 5% загальної ціни договору після підписання остаточного і вирішального Акту виконаних робіт та виплата 5% загальної вартості робіт через 18 місяців після підписання остаточного Акту виконаних робіт.

Виходячи зі змісту листа вих. № 901-715 від 05.10.2011 надісланого відповідачем позивачу, відповідач прийняв на себе зобов'язання перерахувати 5% з притриманих 10% від вартості виконаних робіт, після підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації усіх споруд Зони 3.

Як свідчать матеріали справи, акт готовності об'єкта до експлуатації Зона 3, був підписаний 14.10.2011, відтак, відповідач розпочав виплату перших 5% від вартості виконаних робіт з 14.10.2011, а право вимоги на виплату останніх 5% загальної ціни договору виникло у позивача через 18 місяців після підписання Акт готовності об'єкта до експлуатації Зона 3 від 14.10.2011, тобто 15.04.2013.

У зв'язку із тяжким фінансовим становищем у будівельній галузі України, 04.09.2013 до договору підряду № 26/01/09 була укладена додаткова угода № 1, згідно з якою відповідач визнає свою заборгованість за виконані роботи перед позивачем по договору підряду № 26/01/09 від 26.01.2009, в розмірі 1 425 800,00грн. (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) та зобов'язується погасити її згідно наступного графіку: до 1 жовтня 2013 року - 240 000,00 грн.; до 1 листопада 2013 року - 240 000,00 грн.; до 1 грудня 2013 року - 240 000,00 грн.; до 1 січня 2014 року - 240 000,00 грн.; до 1 лютого 2014 року - 240 000,00 грн.; до 1 березня 2014 року - 225 800,00 грн.

Однак, після підписання Додаткової угоди № 1 від 04.09.2013 до Договору підряду № 26/01/09 від 26.01.2009, відповідачем було здійснено лише один платіж - 07.10.2013 на суму 240 000,00 грн.(двісті сорок тисяч грн.00 коп.), що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» за 07.10.2013, платіжним дорученням ТОВ «ОСНОВА» за № 21739 від 07.10.2013.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору підряду № 26/01/09 від 26.01.2009, у випадку порушення відповідачем графіку погашення заборгованостей більше ніж на 20 календарних днів залишок заборгованості підлягає сплаті в повному обсязі без подальшого відтермінування.

Відтак, з 21.11.2013 у позивача виникло право вимоги на повну суму заборгованості відповідача перед позивачем згідно Договору підряду № 26/01/09 від 26.01.2009, що станом на 21.11.2013 складало 1 185 800,00 грн.(один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот грн.00 коп.)

12.12.2013 відповідачем була здійснена оплата за виконані роботи по Договору підряду № 26/01/09 від 26.01.2009 на суму 240 000,00 грн.(двісті сорок тисяч грн.00 коп.), що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» за 12.12.2013, платіжним дорученням ТОВ «ОСНОВА» за № 1001 від 12.12.2013, що призвело до відповідного зменшення суми заборгованості, яка станом на день розгляду справи складає 945 800,00 (дев'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Крім того, 15.01.2014 відповідачу був надісланий лист вих. № 12/34 в якому позивачем заявлено вимогу на оплату усієї суми заборгованості, згідно відомостей, що містяться у повідомленні про вручення поштового відправлення № 3302704890939 та описі вкладення до цінного листа № 3302704890939, уповноважена особа відповідача, 23.01.2014, отримала лист від ТОВ фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» про заборгованість вих. №12/34 від 15.01.2014, проте відповіді на лист чи оплати заборгованості від відповідача не надійшло.

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за виконані будівельні роботи) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 945 800,00 (дев'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Відмова в оплаті - є відмовою у виконанні взятих на себе за договором зобов'язань, а це порушення умов договору і прав позивача на отримання узгоджених сум зобов'язання, що зумовило звернення останнього до суду із вимогою про зобов'язання примусово сплатити суми грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 3 ст. 875 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст.. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно ст.. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Оскільки відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язань за договором щодо оплати здійснених позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 945 800,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7 695,96 грн. та інфляційні збитки в сумі 8 512,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 7 695,96 грн., а інфляційні збитки складають 8 512,20 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Основа" (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Ковпака, буд. 17, код ЄДРПОУ 13669489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" (35302, Рівненська обл., Рівненський район, село Великий Олексин, код ЄДРПОУ 13977647) основний борг в розмірі 945 800(дев'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 7 695(сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 96 коп., інфляційні збитки в розмірі 8 512(вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 19 240(дев'ятнадцять тисяч двісті сорок) грн. 16 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 22.04.2014