Рішення № 38338201, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/4413/14 14.04.14 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна", м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", м.Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 539,61 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача Іванчишина С.М. - пред. за довір

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3539,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 12.06.13р. на перехресті вул.Римарської та узвозу Бурсацького в м.Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3, та транспортного засобу "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5 Позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику ОСОБА_5 страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.14р. порушено провадження у справі №910/4413/14 та призначено розгляд справи на 14.04.14р.

У судове засідання 14.04.14р. з'явився представник позивача. Через канцелярію суду представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.14р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений про, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомленні про вручення 24.03.14р. поштового відправлення яким на адресу відповідача надсилалася ухвала суду від 20.03.14р. Крім того, 26.03.14р. представником відповідача через канцелярію подано відзив на позовну заяву №08-03-12/5751 від 26.03.14р. в якому відповідач зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд розглядати справи без участі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

14.04.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 14.04.2014р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст.81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.14р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №720559473.13 (далі -Договір), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

12.06.13р. на перехресті вул.Римарської та узвозу Бурсацького в м.Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 та транспортного засобу "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

Матеріали справи свідчать про те, що 12.06.13р. о 13:50 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул.Римарської та узвозу Бурсацького в м.Харкові не дотримався безпечної дистанції з автомобілем "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2., та допустив з ним зіткнення в результаті якого автомобіль марки "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2., отримав механічні пошкодження.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.07.13р. у справі №638/9357/13-п, №3/638/2417/13 водія автомобіля "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №458 від 11.07.13р. вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 5030,60 грн.

Страховим актом №100325 від 26.06.2013р. пошкодження транспортного засобу марки "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.06.2013р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3539,61 грн.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 від 26.06.13р., рахунку - фактури №1-00003493 від 25.06.13р. виставленого ТОВ «Автоарт», страхове відшкодування у розмірі 3539,61 грн. було перераховано на рахунок СТО ТОВ «Автоарт», що підтверджується платіжними дорученнями №7988 від 15.07.2013р. на суму 3539,61 грн.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.07.13р. у справі №638/9357/13-п, №3/638/2417/13, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана власнику транспортного засобу "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, повинна бути відшкодована ОСОБА_2

Одночасно з цим, як вбачається з матеріалів справи станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7613581.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7613581., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 3539,61 грн. (3539,61 грн. - 0 грн. = 3539,61 грн.).

Як вказує позивач на адресу відповідача направлялась претензія №90/10-юр від 16.10.13р. на суму 3539,61 грн., однак, страхове відшкодування виплачено відповідачем не було.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вказав Верховний Суд України в своїй Постанові від 28.08.2012р. у справі №23/279 позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 3539,61 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м.Київ, вул.Воровського, буд.33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в розмірі 3 539 (три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) 61 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. -суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.14р.

Суддя Капцова Т.П.