Постанова № 38338002, 10.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 804/1439/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Лось Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправною та скасування відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ІГЗК») зверунулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1;

- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 №110050004/2013/00234;

- визнати протиправною та скасувати відмову Дніпропетровської митниці у визнанні митної вартості товару за ціною контракту, що викладена у листі від 30.09.2013 №17-11-1/3374.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що оскаржувані рішення та картка Відповідача є протиправними, прийнятими суб'єктом владних повноважень всупереч вимогам чинного законодавства України, з суттєвими порушеннями порядку здійснення контролю за митною вартістю товарів і перевищенням повноважень. Зазначив, що на підставі ч.2 ст.57 МК України митна вартість товару була заявлена ПАТ «ІНГЗК» за основним методом, тобто за ціною договору - 1730 USD за тону, відповідно до Додаткової угоди до Контракту. Позивач надав усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару із чітким дотриманням положень ст.53 МК України. Відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю та направив на адресу ПАТ «ІНГЗК» електронне повідомлення, у якому зазначив про наявні розбіжності у перелічених вище документах та вимагав надати додаткові документи, того ж дня прийняв оскаржувані Рішення та Картку відмови, якими скориговано митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості 2б) на рівні 1750 USD за тону. Представник позивача зауважив, що ПАТ «ІНГЗК» було змушене подати до митного оформлення нову ВМД на умовах, визначених митницею. На виконання вимог МК України, Позивач додатково надав Відповідачу документи згідно переліку, таким чином, позивачем виконана вимога митного органу щодо надання додаткових документів. Не зважаючи на додатково додані документи Дніпропетровська митниця Міндоходів залишила чинним оскаржуване рішення. В свою чергу Позивач у повній мірі оплатив відповідно до рахунку фактури 290 640,00 доларів США за поставку товару - кулі мелючи - на підставі контракту та Додаткової угоди. На думку представника позивача у даному випадку, Дніпропетровська митниця своїми діями та рішенням про коригування митної вартості товарів перевищила свої повноваження та необґрунтовано втрутилась у господарську діяльність Позивача. Представник позивача посилався на те, що Відповідач протиправно вимагав від Позивача документи, які підтверджують вартість перевезення, оскільки умови DAP за правилами Інкотермс 2010, на яких був поставлений товар, передбачають оплату транспортування продавцем товару, тому вартість перевезення вже включена до ціни товару і його митної вартості. Представник позивача в судовому засіданні зауважував, що терміни DDU та DAP за своїм змістом є ідентичними (лише терміну DAP надається більш розгорнуте визначення), а при їх застосуванні обсяг обов'язків продавця та покупця є однаковим. Враховуючи зазначене, висновки Відповідача про те, що ціна товару може змінюватися залежно від умов поставки DDU або DAP, не мають під собою жодних підстав. Представник позивача також зауважував, що у розумінні МК України та іншого чинного в Україні митного законодавства пов'язаність між собою компаній «Vega Industries LTD», «Vega Industries LTD» (Middle East) та «AIA Engineering LTD» не може у даному випадку бути перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості. Хімічний склад товару та пропорції сировини, що використана для його виготовлення, були повідомлені митному органу одразу в момент подання товару до митного оформлення. В свою чергу, у калькуляціях вказана доля вартості сировини у загальній ціні на товар, з огляду на що Дніпропетровська митниця має найповніші відомості стосовно виробництва товару. Отже, твердження відповідача щодо неможливості перевірки заявлених даних не мають під собою жодних обґрунтувань і є неприйнятними. Окремо представник позивача зазначив, що у відповідача були наявні вичерпні відомості про вартість перевезення, а її зацікавленість щодо безпосереднього маршруту та технічних особливостей цього перевезення вбачається незрозумілою та такою, що не має відношення до визначення митної вартості товару. Також зазначав, що відповідачем проігноровано проведення консультації, передбачене законодавством. Окремо зауважував, що відповідач у порушення наведених вимог ч.2 ст.55 МК України не вказує на наявну у нього інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, не дає обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості, а також не роз'яснює Позивачеві його право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, тому за своєю формою та змістом оскаржуване Рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України. З огляду на вищевикладене представник позивача вважає, що оскаржуване Рішення прийняте відповідачем протиправно та з порушенням встановленого чинним законодавством України порядку, а отже підлягає скасуванню. Також підлягає скасуванню Картка відмови та відмова відповідача у визнанні митної вартості листом від 30.09.2013 №17-11-1/3374. Враховуючи вищевикладене представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в письмових запереченнях які містяться в матеріалах справи проти позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 05.08.2013 для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом Позивача була подана митна декларація №110050004/2013/201262, відповідно до якої для проведення митного оформлення було заявлено Товар: «кулі для млинів литі з чорних металів». Митна вартість товару була заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України на рівні 1,73 дол.США/кг (13,83грн/кг). У зв'язку з тим, що Позивачем не підтверджено заявлені відомості про митну вартість товарів, а саме не надано всіх додатково запитаних документів, а також те, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а), враховуючи положення ст.61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати метод 2а) згідно ст. 59 Кодексу, з огляду на зазначене було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2б) - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, з урахуванням кількісних характеристик, відповідно до наявних даних, які містяться в ВМД №110050004/2013/200952 від 13.06.2013 (ІМ 40) за ціною 1,75 дол.США/кг. В письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи представник відповідача посилався на те, що Відповідач не мав правових підстав для застосування основного методу визначення митної вартості, на якому наполягає Позивач. З огляду на наведене Відповідач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № 110050004/2013/000088/1 від 05.08.2013 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення. Товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за електронною митною декларацією від 05.08.2013 №110050004/2013/201267 з митною вартістю визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці (6 982, 68грн.) між сумою митних платежів. 20.09.2013 Позивач звернувся до Відповідача, яким надав додаткові документи та просив застосувати основний метод визначення митної вартості і скасувати Рішенням про коригування митної вартості. Надані додаткові документи були розглянуті Відповідачем, за результатами чого Рішення про коригування митної вартості залишено чинним. При розгляді наданих документів митний орган виявив наступне. В наданій комерційній пропозиції в умовах поставки зазначено DDU Кривий Ріг, тоді як згідно з п.4 додатку до контракту поставка здійснюється на умовах DАР «Кривий Ріг», при цьому контрактна вартість товару співпадає з вартістю комерційної пропозиції і становить - 1730 дол.США/т (незалежно від умов поставки). Зазначене вказує на можливе не включення всіх складових митної вартості товару при формуванні ціни товару для кінцевого споживача. Окрім того відсутність прайс-листа виробника унеможливлює підтвердження формування вартості товару при посередницьких операціях між пов'язаними особами як «дійсної вартості» в понятті вищезазначених міжнародних норм. Також згідно коносаменту оцінюваний товар перевозиться на судні «PUCON 1R327R», а згідно морської накладної - на судні «ESPIRIT OF LUCK», враховуючи зазначене, є підстави вважати про можливу наявність перевантаження товару, що не дає можливості однозначного врахування повноти складових митної вартості. Наданий експертний висновок Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати в свою чергу ґрунтується на документах, наданих імпортером, про суб'єктивність даних яких та розбіжності у їх відомостях яких зазначено вище. Враховуючи положення розділу 6.8 контракту на поставку товару, одним з документів, що підтверджує відвантаження партії вантажу є експортна декларація. Заявлені у митній декларації відомості щодо відвантаження товару, які містяться у ВМД країни експорту від 24.06.2013 №6094113, від 25.06.2013 №6119802, дають підстави вважати, що інформація наведена у даному експертному висновку не може бути використана для підтвердження відомостей щодо формування вартості товару. Окрім того положеннями п.8 додаткової угоди визначено, що оплата товару здійснюється шляхом прямого банківського переказу протягом 30 календарних днів з дати постачання товару на умовах DAP Кривий Ріг, склад ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», товар було оформлено 05.08.2013 та випущено у вільний обіг за ЕМД №110050004/2013/201267, отже оплата за товар повинна була відбуватися не пізніше 04 вересня 2013 року, тоді як платіжне доручення надане до митного органу датоване 16.09.2013 року. Враховуючи результати перевірки, у Відповідача були відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товару. З огляду на вищевикладене Картка відмови №110050004/2013/00234 від 05.08.2013 видана Відповідачем обґрунтовано, у зв'язку з тим, що заявлену митну вартість товару скориговано рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1. З огляду на вищевикладене представник відповідача в письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується факсограмою, яка міститься в матеріалах справи. 10.04.2014 року засобами факсимільного зв'язку надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням наданих пояснень та заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд вирішив розглянути справу за даною явкою сторін та наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905).

24.04.2012 між ПАТ «ІНГЗК» та компанією Vega Industries Ltd. (Англія) укладений зовнішньоекономічний контракт №3500-09 (далі - Контракт).

Згідно п.2.1 даного Контракту, «Продавець» (Vega Industries Ltd.) зобов'язався здійснити поставку, а «Покупець» (ПАТ «ІНГЗК») прийняти на умовах DDU відповідно до правил Інкотермс 2000, мелючі кулі для кульових млинів «Покупця». При цьому, асортимент, кількість та вартість товару зазначені у окремому замовленні на поставку Додаток №1 до Контракту).

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №10 від 04.06.2013 року до контракту №3500-09 від 24.04.2012 - строк виконання поставки товару на умовах DAP Кривий Ріг (INCOTERMS) - до 30 вересня 2013 року.

На умовах Контракту сторонами погоджено поставку товару, а саме куль мелючих Yegarock G22, Сг. 19-22%, С. 2,8-3.2%, твердість 64-68 Hrc у кількості 1090.00 тон за ціною 1750 USD за 1 тону.

З метою митного оформлення партії товару TOB «БРОК БІЗНЕС ГРУП» в інтересах і за дорученням ПАТ «ІНГЗК» в порядку електронного декларування була подана вантажна митна декларація (ВМД) №11050004/2013/201262 від 05.08.2013.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами здійсненого контролю відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю та направив на адресу ПАТ «ІНГЗК» електронне повідомлення №2987 від 05.08.2013, у якому зазначив про наявні розбіжності у наданих до Дніпропетровської Митниці Міндоходів документах. Під час проведення консультацій 05.08.2013 року відповідачем було запитано у позивача додаткові документи, зокрема:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанта додатково було повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

05.08.2013 декларантом було повідомлено про те, що затребувані документи надати немає можливості.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вищевказаній вантажно-митній декларації не погодилась та відмовила в оформленні товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 №110050004/2013/00234.

Карткою відмови визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД, заповненої в установленому порядку, з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

05.08.2013 року Дніпропетровською митницею Міндоходів було видано рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 за результатами якого ціна товару була збільшена на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-б.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №110050004/2013/000088/1 від 05.08.2013 зазначено, що декларант відмовився від подання додаткових документів, зазначених у ДМВ до ВМД та необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а). Враховуючи положення ст.61 МКУ при визначені митної вартості товарів неможливо застосувати метод 2а) згідно ст.59 МКУ. Застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-б - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо побідних (аналогічних товарів), з урахуванням складових товару, відповідно до наявних даних, які містяться у ВМД №110050004/2013/200952 від 13.06.2013 - 1,75 USD/кг.

Отже, Дніпропетровська митниця відкоригувала митну вартість товару, внаслідок чого вартість товару було збільшено.

Позивач подав нову вантажну митну декларацію від 05.08.2013 року МД №1100500004/2013/201267 з наданням фінансових гарантій, відповідно до глави 45 МКУ, при цьому товар випущено у вільний обіг з митною вартістю визначеною декларантом та сплати різниці суми платежів, обчислених митним органом відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості.

20.09.2013 Позивач листом № 30/14064 звернувся до Відповідача, яким надав додаткові документи та просив застосувати основний метод визначення митної вартості і скасувати Рішенням про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Надані додаткові документи були розглянуті Відповідачем, за результатами чого Рішення про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 залишено чинним, про що Позивача було повідомлено листом від 30.09.2013 № 17-11-1/3374.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Митного кодексу України (в редакції від 13.03.2012р. №4495-V, чинний з 01.06.2012р.), наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», Наказу Державної митної Служби України №230 від 03.11.2011 року.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

З метою митного оформлення партії товару TOB «БРОК БІЗНЕС ГРУП» в інтересах і за дорученням ПАТ «ІНГЗК» в порядку електронного декларування була подана вантажна митна декларація (ВМД) №11050004/2013/201262 від 05.08.2013.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору - 1730 USD за тону, відповідно до Додаткової угоди від 04.06.2013 №10 до Контракту.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивачем були надані наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт №3500-09 від 24.04.2012 із додатковими угодами

до нього;

- комерційна пропозиція №4994 RA від 30.05.2013;

- рахунок-фактура (інвойс) №92400426 від 25.06.2013;

- пакувальний лист від 25.06.2013;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську №6 від 25.07.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю №2761 від 08.07.2013;

- сертифікат про походження товару загальної форми №043098/0766 від 09.07.2013;

- екологічна декларація №62426 від 02.08.2013;

- лист Vega Industries б/н від 26.06.2012;

- сертифікат якості №AIAE/PJSC-G від 22.06.2013;

- копія митної декларації країни відправлення №6094113 від 24.06.2013;

- копія митної декларації країни відправлення №6119802 від 25.06.2013;

- морська накладна MSCUI3077865 від 02.07.2013;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№21889-21895 від 03.08.2013;

- коносамент (Bill of Lading) №AMD009585 від 08.07.2013 p.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Частиною 2 ст. 53 МКУ визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товару.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення Позивачем разом з MД №110050004/2013/201262 надано документи, зазначені у гр. 44 цієї МД.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товар митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

За нормою ч. 1 ст. 320 МКУ форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу та управління ризиками по митній декларації №110050004/2013/201262 від 05.08.2013 згенеровано обов'язкову форму контролю «контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 54 МКУ Відповідачем здійснено контроль наявності підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю виявлено, що у наданих для митного оформлення у документах виявлено розбіжності, зокрема:

1) поставка даної партії товару здійснюється на підставі інвойсу №92400426 від 25.06.2013. Однак, в електронній копії митної декларації країни відправлення №6094113 від 24.06.2013, робиться посилання на інвойс №92400419 від 24.06.2013;

2) згідно п.4 додатку №10 від 04.06.2013 до контракту №3500-09 від 24.04.2012 поставка здійснюється на умовах DAP «Кривий Ріг». Однак, в поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення зазначені умови поставки FOB. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни- експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Поряд з цим, на умовах DAP (погоджене місце) продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці. Продавець не має зобов'язань щодо укладання договору страхування.

Доводи позивача про те, що відповідач фактично посилається на умови, за якими продавець товару здійснив його експорт, що не має значення у даних правовідносинах, не спростовують наведеної вище наявної розбіжності у поданих самим же позивачем документах до митного органу.

3) в морській накладній 02.07.2013 №MSCUI3077865 зазначено судно під назвою - SPIRIT OF LUCK, тоді як в коносаменті №AMD009585 від 08.07.2013 зазначено інше судно під назвою - PUCON. Зазначені обставини свідчать про те, що мало місце перевантаження вантажу на інше судно. Враховуючи вищезазначені розбіжності в документах щодо умов поставки, назви судна та місце відвантаження, а також можливе невключення витрат на перевантаження мають значення при перевірці складових заявленої декларантом митної вартості товару. Отже, зазначені розбіжності дають підстави вважати, що при формуванні митної вартості товару не враховано витрати на страхування та розвантаження товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Крім зазначеного, відповідно до ст. 337 МКУ, контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Отже, згідно з ч. 3 ст. 337 МКУ посадовою особою митниці було проведено контроль співставлення - порівняння заявленої митної вартості Товару 1,73 дол.США/кг (13,83грн/кг) із даними, які містяться в електронній копії ВМД № 110050004/2013/200952 від 13.06.2013 (ІМ 40), за якою ввозився такий самий товар за ціною - 1,75 дол.США/кг (13,99 грн./кг).

З вищевикладеного вбачається, що у Відповідача при здійсненні митного контролю були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи результати проведеної перевірки наданих до митного оформлення документів та відомостей, з урахуванням вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати документи, які у відповідності до вимог ст. 52 МКУ повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, ч.5 ст.55 МКУ декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Так, між декларантом Позивача та Відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару.

Таким чином спростовуються доводи позивача про ігнорування проведення консультації відповідачем у розумінні ч.4 ст.57 МК України.

Так, відповідно ч. 3 ст. 53 МКУ, під час проведення консультацій 05.08.2013 року Відповідачем було запитано у Позивача додаткові документи, зокрема:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд вважає за необхідно зазначити, що перелік запитаних документів відповідає переліку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МКУ.

Також декларанта додатково було повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечував представник позивача в судовому засіданні, 05.08.2013 декларантом Позивача було повідомлено про те, що затребувані документи надати немає можливості.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- четвертій ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

У зв'язку з тим, що Позивачем не підтверджено заявлені відомості про митну вартість товарів, а саме не надано всіх додатково запитаних документів, а також те, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а), враховуючи положення ст.61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів Митним органом неможливо було застосувати метод 2а) згідно ст. 59 Кодексу, Відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 26) - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, з урахуванням кількісних характеристик, відповідно до наявних даних, які містяться в ВМД № 10050004/2013/200952 від 13.06.2013 (ІМ 40) за ціною 1,75 дол.США/кг.

З огляду на вищевикладене суд погоджується з доводами митниці з приводу того, що Відповідач в даному випадку не мав правових підстав для застосування основного методу визначення митної вартості, на якому наполягає Позивач.

Враховуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №110050004/2013/000088/1 від 05.08.2013 є таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у спосіб та в межах повноважень, наданих митному органу законодавством.

Враховуючи вищенаведене, товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до п. 7 статті 55 та статті 313 МКУ за електронною митною декларацією (далі - ЕМД) від 05.08.2013 № 110050004/2013/201267 з митною вартістю визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці (6 982, 68 грн.) між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до прийнятого Рішення про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

20.09.2013 Позивач листом № 30/14064 (вх.ДММ№3621/5-15 від 24.09.2013) звернувся до Відповідача, яким надав додаткові документи та просив застосувати основний метод визначення митної вартості і скасувати Рішенням про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Надані додаткові документи були розглянуті Відповідачем, за результатами чого Рішення про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 залишено чинним, про що Позивача було повідомлено листом від 30.09.2013 № 17-11-1/3374.

Суд погоджується з зазначеною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в наданій комерційній пропозиції №4994 RА від 30.05.2013 в умовах поставки зазначено DDU Кривий Ріг. Поряд з цим, згідно з п.4 додатку №10 від 04.06.2013 до контракту №3500-09 від 24.04.2012 поставка здійснюється на умовах DАР «Кривий Ріг». При цьому, контрактна вартість товару співпадає з вартістю комерційної пропозиції і становить - 1730 дол.США/т (незалежно від умов поставки).

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс умови поставки DDU продавець надає товар, що не пройшов митне оформлення і не розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в зазначеному місці призначення. На продавця покладаються всі витрати і ризики, пов'язані із транспортуванням товару. Відповідно до даних умов поставки до фактурної вартості включаються ціна товару, митні збори та платежі у країні експорту, навантаження, транспортні витрати до місця призначення, вивантаження, страхування.

За умовами DAP (погоджене місце) продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці. Продавець не має зобов'язань щодо укладання договору страхування.

Отже, вищезазначені обставини вказують на можливе не включення всіх складових митної вартості товару при формуванні ціни товару для кінцевого споживача.

З огляду на наведене спростовуються посилання позивача на тотожність термінів DАР та DDU. Термін DАР може бути використано в тих випадках коли застосовується термін DDU, про що зазначається у договорі. Так між позивачем та Vega Industries Ltd. (Англія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №3500-09 від 24.04.2012 на умовах поставки DDU, потім саме Додатковою угодою №10 від 04.06.2013 року до контракту умови поставки були змінені на DAP Кривий Ріг (INCOTERMS). Тобто сторони в даних договірних відносинах чітко за власним волевиявленням зазначили відповідний термін (умови поставки).

Окрім того, за результатами аналізу продажу заявленого товару виробником «АІА Engineering LTD», Індія, виставлено інвойс на компанію «Vega Industries» (Middle East). Об'єднані Арабські Емірати, яка, в свою чергу, перепродає компанії «Vega Industries LTD», Великобританія, що є продавцем за зовнішньоекономічним контрактом №3500-09від 24.04.2012, укладеним з Позивачем.

За інформацією продавця «Vega Industries LTD» (Великобританія) щодо організаційної структури, наданою у листі від 16.07.2010, компанія «Vega Industries» (Middle East), Об'єднані Арабські Емірати, є 100% дочірньою компанією «АІА Engineering Limited» (Індія) і володіє 100% статутного капіталу компанії «Vega IndustriesLimited» (Великобританія).

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному Інтернет-сайті виробника товару (www.aiaengineering.com), компанія «Vega Industries LTD» є дочірньою компанією «АІА Engineering LTD» (на сайті зазначено скорочену назву «АІАЕ») та здійснює глобальну дистрибуцію продукції «АІАЕ» за межами Індії.

З урахуванням зазначеного, вказані компанії вважаються пов'язаними між собою у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи на торгівлю 1994 року.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Під «дійсною вартістю», відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Для підтвердження заявленої вартості товару митним органом сформовано вимогу, відповідно до положень статті 53 МКУ, щодо надання прайс-листа виробника, яким визначається ціна пропозиції для широкого кола не пов'язаних покупців.

Відсутність прайс-листа виробника унеможливлює підтвердження формування вартості товару при посередницьких операціях між пов'язаними особами як «дійсної вартості» в понятті вищезазначених міжнародних норм.

В наданих калькуляціях ціни від виробника «АІА Engineering LTD», Індія від 25.07.2013 та продавця «Vega Industries LTD», Великобританія, від 26.06.2013 не зазначено, яка саме сировина та у якому відсотковому співвідношенні використана для виготовлення товару. Специфіка застосування зазначеного товару, яка передбачає підвищені вимоги до якісних показників - міцність, які формуються за рахунок показників сировини, використаної при виробництві.

Листом продавця «Vega Industries LTD» від 26.06.2013 повідомляється, що для виробництва мелючих куль, які поставляються в рамках контракту від 24.04.2012 №3500- 09 з ПАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат», в якості основної сировини для виготовлення товару використовується сплав заліза та хрому (ферохром). Відсутність інформації щодо сировинних складових та біржових котирувань на такі сировинні складові, унеможливлює перевірку заявлених даних.

За результатами аналізу відомостей у транспортних документах, наданих декларантом, інформація про які містяться у гр. 44 ЕМД, встановлено, що згідно коносаменту від 08.07.2013 № AMD009585 оцінюваний товар перевозиться на судні «PUCON 1R327R» (порт навантаження Мундра, Індія), а згідно морської накладної від 02.07.2013 № MSCUI3077865 - на судні «ESPIRIT OF LUCK» (порт навантаження Мундра, Індія). Порт призначення Одеса зазначений як у коносаменті, так і у морській накладній. Враховуючи зазначене, є підстави вважати про можливу наявність перевантаження товару, що не дає можливості однозначного врахування повноти складових митної вартості товару.

Наданий експертний висновок Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати від 04.09.2013 № 3-211, вказує на можливу достовірність контрактної вартості товару, що поставляється «Vega Industries LTD» (Великобританія) для ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі додаткової угоди №10 від 04.06.2013 до контракту від 24.04.2012 № 3500-09 та ґрунтується на документах, наданих імпортером.

Інтернет - сайт виробника товару www.aiaengineering.com. зазначений у висновку, містить інформацію про продукцію, яку виробляє фірма «АІА Engineering LTD» під торгівельною маркою «VEGA», її хімічний склад та сферу застосування в залежності від типів гірничого обладнання. Цінові показники на продукцію відсутні на сайті виробника.

Сайт www.infogeo.ru містить лише ціни на ферохром виробництва США, Росії та країн Європейського Союзу.

Вищезазначений експертний висновок містить посилання на цінову інформацію щодо вартості сталі відповідно до офіційного сайту Лондонської біржі металів станом на 30.07.2013 та 31.07.2013.

Відповідно до вимог п.3 розділу III Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13.07.2012 №362, при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових, ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

Для аналізу використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Враховуючи положення розділу 6.8 контракту на поставку товару від 24.04.2012 №3500-09 одним з документів, що підтверджує відвантаження партії вантажу є експортна декларація. Заявлені у митній декларації відомості щодо відвантаження товару, які містяться у ВМД країни експорту від 24.06.2013 №6094113, від 25.06.2013 №6119802, дають підстави вважати, що інформація наведена у даному експертному висновку не може бути використана для підтвердження відомостей щодо формування вартості товару.

Надане платіжне доручення в іноземній валюті від 16.09.2013 (що підтверджує штамп ПАТ «Альфабанк») №0408004, містить дані про оплату товару за контрактом від 24.04.2012 №3500-09, проте без зазначення додаткової угоди.

Положеннями п.8 додаткової угоди №10 від 04.06.2013 до контракту від 24.04.2012 №3500-09, за якою здійснювалась поставка товару, визначено, що оплата товару здійснюється шляхом прямого банківського переказу протягом 30 календарних днів з дати постачання товару на умовах DAP Кривий Ріг, склад ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Товар було оформлено 05.08.2013 та випущено у вільний обіг за ЕМД №110050004/2013/201267. Отже, оплата за товар повинна була відбуватися не пізніше 04 вересня 2013 року.

Відповідно до частини другої статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до положень частини шостої статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищевикладене суд погоджується з доводами відповідача з приводу того, що у Відповідача були відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товару від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110050004/2013/00234 від 05.08.2013 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 МКУ, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Картка відмови №110050004/2013/00234 від 05.08.2013 видана Відповідачем у зв'язку з тим, що заявлену митну вартість товару скориговано рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Отже, посадова особа, яка приймала дане рішення - Картку відмови, не мала правових підстав здійснити митне оформлення товару за заявленою Позивачем митною вартістю, оскільки відділом митних платежів було скориговано митну вартість згідно з вищезазначеним рішенням про визначення митної вартості товарів.

За наведених обставин суд погоджується з доводами відповідача з приводу того, що Картка відмови є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятою у спосіб та в межах повноважень, наданих Відповідачу законодавством.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі довів правомірність оскаржуємих Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 №110050004/2013/00234.

За викладених обставин суд приходить до висноку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не пядлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправною та скасування відмови - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно