Постанова № 38337972, 10.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 804/1334/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Продайко О.В.

представника відповідача - Нікулиці Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного Управління Міндоходів про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (далі - ПАТ «ДМКД», Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного Управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП, Відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року № 0000182230 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 824 244 грн. та від 15 жовтня 2013 року № 0000192220 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 314 046 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДМКД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з TOB «Уніпроменергосервіс» за період грудень 2010 - січень 2011, згідно Акту перевірки №220/22.3-05393043, СДПІ з ОВП від 27.09.2013р. було винесено податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року №0000182230 та від 15 жовтня 2013 року № 0000192220. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що висновки, викладені в зазначеному Акті перевірки базуються не на конкретних фактах, а на припущеннях податкового органу та суперечать послідовності його дій при перевірці. В свою чергу висновки оскаржуваної перевірки базуються лише на інформації, отриманій податковим органом на підставі перевірки, проведеної іншим податковим органом, TOB «Уніпроменергосервіс», за результатами якої не підтверджено реальність здійснення операцій суборенди обладнання по ланцюгам поставки контрагентами TOB «Уніпроменергосервіс». Згідно наданих до поточної виїзної перевірки документів, у періоді, охопленому перевіркою, між ПАТ «ДМКД» та TOB «Уніпроменергосервіс» отримання ремонтних робіт здійснювалися відповідно до умов укладених угод підряду. При проведенні поточної виїзної позапланової перевірки проведено обчислення сум витрат та амортизаційних відрахувань, що сформовані ПАТ «ДМКД» по операціях з придбання ремонтних робіт у TOB «Уніпроменергосервіс» в межах угод підряду, що відповідають вартості послуг суборенди майна. Посилання СДПІ з ОВП на Акт №3629, яким за висновками перевіряючих не підтверджено реальність здійснення операцій суборенди обладнання по ланцюгам поставки: ПП «Вікторія-2007» - TOB «Уніпроменергосервіс» - ПАТ «ДМКД» грудень 2010 TOB «Аксіома» - TOB «Уніпроменергосервіс» - ПАТ «ДМКД» січень 2011 представник позивача вважає упередженими, не підкріпленими належними доказами чи рішеннями суду. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що висновок перевіряючих про нереальність здійснення господарських операцій з TOB «Уніпроменергосервіс» є необґрунтованим, оскільки ними не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Під час даної перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПАТ «ДМКД» на укладення договорів з іншими контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема ПАТ «ДМКД», на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. Висновок перевіряючих про нереальність вчинених правочинів ґрунтується тільки на припущеннях перевіряючих та на підставі Акту перевірки контрагента позивача, що свідчить про необґрунтованість та неправомірність висновків Акту перевірки позивача. Окремо представник позивача зазначив, що у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Таким чином, висновки перевіряючих про недійсність та нереальність спірних угод були зроблені на підставі необґрунтованих та недоведених припущень. Перевіряючими не наведено достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг/робіт та господарською діяльністю ПАТ «ДМКД». Таким чином, на думку позивача, в діях ПАТ «ДМКД» відсутні порушення законодавства, під час здійснення господарських операцій з TOB «Уніпроменергосервіс». З огляду на вищевикладене представник позивача позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що перевіряючими в акті перевірки позивача вчинено запис, що згідно наданих до перевірки документів, у періоді, охопленому перевіркою, між ВАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» отримання ремонтних робіт здійснювалися відповідно до умов укладених угод підряду. Суми податку на додану вартість у повному обсязі враховані у складі податкового кредиту Комбінату, вартість послуг - частково, в межах 10% - го «ремонтного» ліміту - у складі валових витрат виробництва, частково - у збільшення вартості основних виробничих фондів із відповідним формуванням амортизаційних відрахувань, які зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства. Представник відповідача в судовому засіданні посилався на акт перевірки Дніпродзержинської ОДПІ «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Уніпроменергосервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.», яким не підтверджено реальність здійснення операцій суборенди обладнання по ланцюгам поставки. Окремо зазначив, що згідно Акту перевірки контрагента позивача встановлено, що по ланцюгу постачання від постачальників ТОВ «Уніпроменергосервіс» та далі на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського» не встановлено фактичного руху послуг та операцій з даними послугами. Таким чином ТОВ «Уніпроменергосервіс» не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання послуг від контрагентів - постачальників, та далі реалізовувати послуги контрагентам - покупцям. Представник відповідача налоговував на тому, що діяльність контрагента контрагента позивача, а саме ПП „Вікторія 2007» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами - посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань. Співробітниками іншого податкового орагну було встановлено, що створена діяльність ззначених контрагентів була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди по подальшому ланцюгу постачання «штучного» ПДВ - для третіх осіб, тому дана інформація використовується для визнання вчинених правочинів з вище переліченими контрагентами - «набувачами податкової вигоди» - «нікчемними». Податковий кредит ТОВ «Уніпроменергосервіс» у грудні 2010 року в сумі 320100,0 грн. був сформований за рахунок ПП «Вікторія-2007», яке не має достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників. Тому, діяльність ТОВ «Уніпроменергосервіс» (контрагента позивача) була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, що зазначені вище, з метою заниження бази опродаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків. В зв'язку з вищенаведеним, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по ПП «Вікторія - 2007» у грудні 2010 року у ТОВ «Уніпроменергосервіс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, тому ТОВ «Уніпроменергосервіс» не має права для відображення податкових зобов`язань за грудень 2010 року (в частині послуг суборенди обладнання у ПП «Вікторія - 2007») по ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» у додатку № 5 до Декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Окрім того згідно акту перевірки контрагента контрагента позивача ТОВ «Аксіома», у червні 2010 року - березні 2011 року, зазначене товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні - продажу товарів від постачальників з ознакою «фіктивності» та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам - набувачам «податкової вигоди», збільшивши як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту за червень 2010 року - березень 2011 року з метою прикриття власної незаконної діяльності, організації та створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, та нанесенням шкоди Державі в особливо великих розмірах. Отримані у грудні 2010 року та січні 2011 року від ТОВ «Аксіома» послуги по суборенді обладнання були включені ТОВ «Уніпроменергосервіс» до загальних актів приймання виконаних будівельних робіт для ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» у розділі «вартість експлуатації машин та обладнання». Отже перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання від постачальників ТОВ «Уніпроменергосервіс» та далі на вищезазначених покупців (ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського) не встановлено фактичного руху послуг та операцій з даними послугами. Таким чином ТОВ «Уніпроменергосервіс» не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання послуг від контрагентів - постачальників, а далі реалізовувати послуги контрагентам - покупцям. Таким чином, фактично несплачені підприємством податки і збори (обов'язкові платежі) внаслідок невірного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Окремо представник відповідача в судовому засіданні посилався на недостатню кількість працівників у контрагентів контрагента позивача для виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентом. Також зазначив, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N984 СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ мала право при проведенні перевірки використовувати податкову інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, зокрема актів перевірок прямих контрагентів ПАТ „ДМКД". Враховуючи вищевикладене, представник відповідача зазначив, що висновки зроблені в акті від 27.09.2013 №220/22.3-05393043 є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000182230 та №0000192220 правомірними. Враховуючи вищевикладене представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-97-ВР, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в редакції чинній в період, що перевірявся.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (код ЄДРПОУ 05393043) перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного Управління Міндоходів, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість та податку на прибуток.

З 02.09.2013 по 20.09.2013 року посадовими особами СДПІ по обслуговуванню великих платників у м.Дніпропетровську МГУМ на підставі направлень від 29.08.2013 року №73/22.3, №72/22.2, підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу наказу від 29.08.2013 №153 була проведена перевірка ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» за результатами якої складено акт від 27.09.2013 №220/22.3-05393043 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код ЄДРПОУ 05393043) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Уніпроменергосервіс» (код ЄДРПОУ 31980150) за період грудень 2010 - січень 2011 року » (далі - Акт №220).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» вимог:

1) п.5.1, п.п.5.3.9 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.97 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), (далі - Закону №334) - формування валових витрат виробництва (обігу) по операціям, реальність здійснення яких не підтверджена, в сумі 806 796 грн., п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону №334 - завищення балансової вартості груп основних фондів (окремих об'єктів ОФ групи 1) на вартість поліпшень (ремонтних робіт), виконаних ТОВ «Уніпроменергосервіс» в частині перевиставлених послуг суборенди майна станом на 01.01.2011 на 763 433 грн. та станом на 31.03.2011 - на 745 975 грн.; п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону №334 - формування амортизаційних відрахувань по основних фондах в частині перевиставлених послуг суборенди майна у складі вартості ремонтних робіт ТОВ «Уніпроменергосервіс», в сумі 17 448 грн. за І квартал 2011 року,

що призвело до порушення п.6.1 ст.6 Закону №334 - завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 141 465 грн.;

за 1 квартал 2011 - на 824 244 грн.

2) пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», (із змінами та доповненнями (далі - Закону №168), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 180 980 грн., та п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, ст. 201 ПКУ (з 01.01.2011), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 133 066 грн. по операціях реальність здійснення яких не підтверджена.

Вищевикладене призвело до порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 (до 31.12.2010), та п.200.1 ст.200 ПКУ (з 01.01.2011), а саме:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 314 046 грн., в тому числі по періодах:

грудень 2010 - 180 980 грн.;

січень 2011 - 133 066 грн.

Вищевикладене призвело до порушення:

- п.200.3 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 133 066 грн. за січень 2011 року;

- абз. б п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі ПДВ 180 980 грн. за січень 2011 року.

На підставі висновків перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.10.13

- № 0000192220 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 314 046 грн.;

- № 0000182230 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 824 244 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішення позивач звернувся з первинною скаргою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників з первинною скаргою №01/1308 від 24.10.2013.

Рішенням від 21.11.2013 вих. 11931/10/10-233 Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників скаргу позивача залишив без задоволення.

05.12.2013 позивач звернувся до до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою від 05.12.2013 року №01/1515.

Рішенням від 30.12.2013 вих. №18677/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України скаргу позивача залишило без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року №0000182230 та від 15 жовтня 2013 року №0000192220 - без змін.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ПАТ «ДМКД» від TOB «Уніпроменергосервіс», з підстав того, що актами перевірки контрагента позивача з його контрагентами, а також актами перевірки контрагентів контрагента позивача з їх контрагентами не підтверджено реальність здійснення операцій суборенди обладнання по ланцюгам поставки контрагентами TOB «Уніпроменергосервіс». Зазначене, на думку відповідача призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, в тому числі по періодах грудень 2010 року - січень 2011 року. Встановлені порушення також призвели до формування валових витрат виробництва (обігу) по операціям, реальність здійснення яких не підтверджена, як результат позивачем завищено відємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року.

В акті перевірки відповідач посилається на акти перевірок контрагента позивача з його контрагентами, а саме:

- за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську від 31.05.2011 Акт №2147/163/23-206/20251135 TOB «Аксіома» з питань податкового кредиту за період з 01 червня 2010 р. по 31 березня 2011р. порушено кримінальну справу №78-00164 по факту незаконної діяльності ОСОБА_4- пособництва в умисному ухиленню від сплати податків у особливо великих розмірах, організував створення та державну реєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів підприємницької діяльності до складу яких входить TOB «Аксіома»;

- згідно з Актом перевірки від 31.05.2011 №3629/42/23-206/31980150 ПП «Вікторія-2007» у грудні 2011р. здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні - продажу товарів від постачальників з ознакою «фіктивності» при подальшому продажу по ланцюгу постачання - підприємствам - набувачам «податкової вигоди», збільшивши як суми податкових зобов'язань, з метою прикриття власної незаконної діяльності, організації та створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, та нанесення шкоди Державі в особливо великих розмірах.

В акті перевірки позивача СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ посилається на Акт №3629, яким не підтверджено реальність здійснення операцій суборенди обладнання по ланцюгам поставки: ПП «Вікторія-2007» - TOB «Уніпроменергосервіс» - ПАТ «ДМКД» грудень 2010; TOB «Аксіома» - TOB «Уніпроменергосервіс» - ПАТ «ДМКД» січень 2011.

До вищезазначених висновків податковий орган прийшов у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по ПП «Вікторія - 2007», ТОВ «Аксіома» у грудні 2010 року - січні 2011 року у ТОВ «Уніпроменергосервіс», з огляду на що зробив висновок про відсутність у ТОВ «Уніпроменергосервіс» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Тому, на думку податкового органу ТОВ «Уніпроменергосервіс» не має права для відображення податкових зобов`язань за грудень 2010 року та у січні 2011 року по ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» у додатку №5 до Декларації з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ДМКД» мало взаємовідносини з ТОВ «Уніпроменергосервіс» на підставі наступних договорів: договору по капітальному та поточному ремонту від 30.04.09 №29-0573-02, додаткової угоди №1 від 30.12.2009 року, додаткової угоди №2 від 22.04.2010 року, додаткової угоди №4 від 30.12.2010 року; договору по реконструкції від 01.04.09 № 29-0574-02, додаткової угоди №1 від 30.12.2009 року, угоди про зміну порядку виконання договору від 05.04.2010 року, додаткової угоди №3 від 19.11.2010 року, додаткової угоди №4 від 30.12.2010 року; договору по технічному обслуговуванню від 01.05.09 №29-0694-02, додаткової угоди №1 від 30.12.2009 року, угоди про зміну порядку виконання договору від 05.04.2010 року, додаткової угоди №4 від 19.11.2010 року; додаткової угоди №5 від 30.12.2010 року; договір по ліквідації основних засобів від 01.09.09 №29-1482-02 та додаткової угоди №1 від 30.12.2009 року, угоди про зміну порядку виконання договору від 05.04.2010 року, додаткової угоди №2 від 05.11.2010 року, додаткової угоди №3 від 19.11.2010 року, додаткової угоди №4 від 30.12.2010 року (копії містяться в матеріалах справи). На підтвердження здійснення вказаних операцій ТОВ «Уніпроменергосервіс» було складено та надано на адресу позивача наступні документи, копії яких було надано до суду: податкові накладні від 31.12.2010 року №№ 1090-1170, №2/1125, від 31.01.2011 №№20-68, №№70-76; акти приймання підрядних робіт по технічному обслуговуванню за формою КБ-2в; акт звірки фактично виконаних обсягів робіт підрядної організації в газовому цеху від 08.12.2010 №136. Розрахунки по договорах з ТОВ «Уніпроменергосервіс» протягом періоду, що охоплений перевіркою, проведено на загальну суму 2 054 458,33 грн., в т.ч. частково шляхом перерахування грошових коштів в сумі 1 982 307,18 грн., часткового шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на 72 151,15 грн., про що зазначено в акті перевірки позивача та що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями: від 08.12.2010 №19032, від 03.12.2010 №18725, від 06.12.2010 №18744, від 22.12.2010 №19486, від 15.12.2010 №19604, від 14.12.2010 №19313, від 08.12.2010 №19042, від 13.12.2010 №19472, від 09.12.2010 №19053, від 16.12.2010 №19649, від 17.12.2010 №19692, від 01.12.2010 № 18647, від 21.12.2010 №328, від 20.12.2010 №313, від 11.01.2011 №40, від 27.01.2011 №192, від 31.01.2011 №202, від 28.01.2011 №196, від 14.01.2011 №179, від 10.01.2011 №32, від 05.01.2011 №7, від 12.01.2011 №60, від 20.01.2011 №115, від 25.01.2011 №647, від 24.01.2011 №638, від 20.01.2011 №10 та копіями заяв про залік однорідних зустрічних вимог: від 17.01.2011 №06/80, від 14.12.2010 306/2737, від 20.01.2011 №06/96. Суми податку на додану вартість у повному обсязі враховані у складі податкового кредиту Комбінату, вартість послуг - частково, в межах 10% - го «ремонтного» ліміту - у складі валових витрат виробництва (806 796,33 грн.), частково - у збільшення вартості основних виробничих фондів (763 433,21 грн.) із відповідним формуванням амортизаційних відрахувань, які зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства (за І кв. 2011 в сумі 17 457,57 грн.)

Також на підтвердження здійснення господарських операцій, позивачем до суду надано копію договору №29-0413-01 укладеного між ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» про надання послуг по виконанню пропускного та внутрішньооб'єктного режиму від 06.04.2009 року та додаткові угоди №1 від 30.12.2009 року, №2 від 30.12.2010 року, №3 від 30.12.2011 року, №4 від 13.03.2012 року, №5 від 29.12.2012 року, №6 від 30.07.2013 року (копії містяться в матеріалах справи). На підтвердження виконання умов зазначеного договору до матеріалів справи були надані списки робітників, яким видавались пропуски та копії дозвільних листів на в'їзд- виїзд транспортних засобів ТОВ «Уніпроменергосервіс» при виконанні договірних зобов'язань в грудні 2010 року та січні 2011 року.

Як свідчать матеріали планової виїзної перевірки, якою перевірявся також грудень 2010 - січень 2011р.р. (акт від 23.09.2011 № 1471/08-02/2-05393043 «Про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 31.03.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 31.03.11» (копія міститься в матеріалах справи): вартість придбаних протягом грудня 2010 року послуг, відображених в бухгалтерському обліку підприємства проводками Д-т 91100 К-т 631210 та Д-т 97601 К-т 631320, за даними Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" за період з 01.07.10 по 31.12.10, які наведено у додатку 2.12 до Довідки про загальну інформацію до акту №1471, враховано Комбінатом у складі валових витрат виробництва по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у повному обсязі; вартість придбаних протягом грудня 2010 року послуг, відображених в бухгалтерському обліку підприємства проводками Д-т 91110 К-т 631220; Д-т 91120 К-т 631230, за даними Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" за період з 01.07.10 по 31.12.10, які наведено у додатку 2.12 до Довідки про загальну інформацію до акту №1471, а також згідно додатку 6 до акту планової виїзної перевірки №1471, враховано Комбінатом у збільшення вартості відповідних груп основних виробничих фондів підприємства (окремих об'єктів групи 1) станом на 01.01.2011 року із нарахуванням амортизаційних відрахувань за І квартал 2011 року та їх відображенням у складі даних по рядку 07 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року; за даними Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" за період з 01.01.11 по 31.03.11, які наведено у додатку 2.13 до Довідки про загальну інформацію до акту №1471, вартість придбаних протягом січня 2011 року послуг, відображених в бухгалтерському обліку підприємства проводками Д-т 91100 К-т 631210; Д-т 91110 К-т 631220; Д-т 91120 К-т 631230 знайшло відображення у складі валових витрат виробництва по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року; вартість послуг за бухгалтерськими проводками Д-т 15265 К-т 631310, Д-т 91110 К-т 631220; Д-т 91120 К-т 631230; Д-т 93110 К-т 631220 - у склад валових витрат виробництва (обігу) по рядку 04.10 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Як на час укладення вищевказаних правочинів Позивача із ТОВ «Уніпроменергосервіс», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В акті перевірки позивача зазначається, що у період, за який проводилась перевірка підприємство зареєстровано, як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером - 053930404034, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість: від 28.07.97 №03315274 НВ №304280 - анульованого 24.03.11; від 24.03.11 №100329716 НБ №313801 - анульованого 09.06.11; №09.06.11 №100339222 НБ №313840, яке дійсне на день підписання акту.

Судом встановлено, що висновки в Акті перевірки позивача зроблені на підставі акту перевірки Дніпродзержинської ОДПІ від 01.07.2011р. №3629/42/23-206/31980150 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпроменергосервіс», код за ЄДРПОУ 31980150 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011р.», з урахуванням Акту ДПІ у м.Дніпродзержинську по ПП «Вікторія-2007» (код 34974527) від 12.05.11 №2685/129/23-206/34974527 з питань підтвердження взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Альтекс-Юг» (код 37048928), ПП «Агропрайд» (код 35870453), ПП «Стилет-Юг» (код 37048886) за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, Акт №2147/163/23-206/20251135 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Аксіома» з питань податкового кредиту за період з 01 червня 2010 р. по 31 березня 2011р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р. №К/9991/32048/12.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 вищезазначеного Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 Податкового кодексу України, згідно яких податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з ст.1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вищезазначеного закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання послуг підрядником було виписано на адресу позивача податкові накладні, акти приймання підрядних робіт по технічному обслуговуванню за формою КБ-2в; акт звірки фактично виконаних обсягів робіт підрядної організації в газовому цеху. Розрахунки за виконані роботи були здійснені частково шляхом перерахування грошових коштів, часткового шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується платіжними дорученням та копіями заяв про залік однорідних зустрічних вимог, які містяться в матеріалах справи. На момент складання вказаних документів ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Необґрунтованим суд вважає твердження відповідача, котре також зазначене в акті перевірки про те, що незнаходження за місцем реєстрації та відсутність основних фондів у постачальників товарів по ланцюгу постачання товару тягне наслідком позбавлення покупця товару права на податковий кредит, оскільки, такої умови для виникнення права на податковий кредит не містить Податковий кодекс України, а також законами України не передбачена відповідальність платника податків за порушення його контрагентами податкового законодавства, у тому числі за несплату контрагентами ПДВ до бюджету. Крім того, у справі відсутні будь-які докази того, що постачальник ТОВ «Уніпроменергосервіс» не сплачували податки, у тому числі ПДВ до бюджету.

Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, відповідно до вимог п.200.4 ст.200 Подактового кодексу України, було включено позивачем до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат виробництва (обігу) вартість поліпшень (ремонтних робіт) виконаних ТОВ «Уніпроменергосервіс» в частині перевиставлених послуг суборенди майна, а також відніс до амортизаційних відрахувань по основних фондах перевиставлені послуги суборенди майна у складі вартості ремонтних робіт ТОВ «Уніпроменергосервіс» за І квартал 2011 року.

Щодо висновку податкового органу про визнання правочинів по ланцюгу реалізації ПАТ «ДМКД» нікчемними з огляду на порушення з боку ТОВ «Уніпроменергосервіс» ст.ст.203, 2015, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Аксіома» та ПП «Вікторія - 2007» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо недійсності укладеного договору, а його позиція про те, що даний договір очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ПАТ «ДМКД» було відомо про порушення ТОВ «Уніпроменергосервіс» та його постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваними правочинами, реально настали для обох сторін цих угод (позивачем було отримано послуги, а постачальник отримав грошові кошти за надані послуги).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ТОВ «Уніпроменергосервіс» та відображенні такої операції в податковому обліку ПАТ «ДМКД» мети суперечної інтересам держави та суспільства.

На підтвердження недійсності угод відповідач в акті перевірки посилається на те, що у контрагентів контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, постачальники не знаходяться за юридичною адресою. У якості доказів для такого висновку відповідач посилається на матеріали перевірок контрагента позивача з його контрагентами та акти перевірок контрагентів контрагента позивача з його контрагентами, в ході яких не досліджувались первинні документи. Висновки про неможливість здійснення господарської діяльності постачальником зроблено виключно за результатами аналізу зазначених актів перевірки.

Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже

по-перше, неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи, такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів;

по-друге, відповідно до чинного законодавства відсутність постачальників за юридичною адресою ніяким чином не впливає на дійсність укладених ними угод;

по-третє, для проведення операцій постачання товарів,надання послуг, наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, послуг, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу, надання послуг, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальником господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Уніпроменергосервіс» господарських операцій та відображенні таких операцій в податковому обліку ПАТ «ДМКД».

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2013 року №0000182230 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 824 244 грн. та від 15 жовтня 2013 року №0000192220 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 314 046 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного Управління Міндоходів про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного Управління Міндоходів від 15 жовтня 2013 року №0000182230 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 824 244 грн. та від 15 жовтня 2013 року №0000192220 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 314 046 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно