Вирок № 38336378, 22.04.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13791/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді Швиденко В.А.,

з участю секретарів Заровської М.О., Мельниченко Т.С.,

Мацюк М.В., Ханенко Ю.Я.,

прокурорів Кокошка О.В., Коваленко О.А.,

Пересунька С.В., Манжай О.В.,

Сухова О.С., Гафринця О.І.,

захисника ОСОБА_7,

потерпілого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кролевець Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

Кролевецьким районним судом Сумської області вироком від 02 листопада 1995 року за ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК України 1960 року - відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

Кролевецьким районним судом Сумської області вироком від 11 липня 1996 року за ст. 86-1, ст. 44, ст. 43 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна. Звільненого 23 листопада 1999 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 5 місяців 8 днів;

Кролевецьким районним судом Сумської області вироком від 08 червня 2000 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ст. 42, ст. 43 КК України 1960 року до 8 років позбавлення волі. Звільненого 01 червня 2006 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 8 місяців 15 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2011 року у підсудного ОСОБА_9 з корисливих мотивів виник умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_9, який раніше користувався послугами Інтернет магазину та був обізнаний з приводу доставки товару, розробив злочинний план, який полягав у тому, що він по телефону викликає в обумовлене місце кур'єра Інтернет магазину з певним товаром, після чого, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, за допомогою пристрою для відстрілу набоїв, споряджених гумовими кулями, заволодіє чужим майном - доставленим товаром.

Досліджуючи Інтернет сторінку з зображенням назви та вартості товарів, які можна придбати та доставити кур'єрською службою, ОСОБА_9 зробив вибір ноутбуку «Аsus Aspire 5739 G-744G50 Мnbk», вартістю 5 552 грн., як товару, яким він планував заволодіти.

Після цього, зателефонувавши на телефонний номер НОМЕР_1, через оператора Інтернет магазину «Розетка» замовив доставку товару за адресою: АДРЕСА_1, перше парадне. Дана адреса була попередньо обрана ОСОБА_9 для вчинення злочину як така, яка відповідає всім умовам, необхідним для безперешкодного вчинення розбійного нападу.

05 квітня 2011 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_9, перебуваючи на сходах майданчику другого поверху першого парадного будинку 14 по проспекту Василя Порика в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням пристрою травматичної дії, умисно, здійснив один постріл в область обличчя ОСОБА_8, який здійснював доставку ноутбука «Аsus Aspire 5739 G-744G50 Мnbk», чим застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння.

Від даного пострілу ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, за критерієм небезпеки для життя, однак, свідомість не втратив та став тікати разом з товаром. В свою чергу, ОСОБА_9 зрозумівши, що викритий у вчинені діяння, з місця злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8, спричинивши останньому, згідно висновку експерта № 814/Е від 22 червня 2011 року, тілесні ушкодження у вигляді рани на лівому скаті носу у верхній третині розмірами 0,5 х 0,7 см з рановим каналом, що відходить від неї, по ходу якого виникли уламковий перелом кісток носа та стінок решітчастої кістки зліва, медіальної стінки лівої орбіти та слізної кісточки з наявністю чужорідного тіла неметалевої щільності близько 8-10 мм діаметром в комірках решітчастої кістки зліва; синець на повіках лівого ока - кульове поранення носа та лівої орбіти.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету, яким є куля, могли утворитись в термін 05.04.2011 року. Вищевказане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не визнав та пояснив суду, що 05 квітня 2011 року, прокинувшись, разом зі своєю співмешканкою пішов оплачувати Інтернет послуги, після чого вони повернулись до дому. Приблизно о 14 годині 00 хвилин він поїхав на зустріч до мечеті, яка знаходиться по бульвару Лепсе в м. Києві. В мечеті пробув приблизно однієї години, після чого, приблизно о 16 годині 30 хвилин на маршрутному таксі поїхав до дому на проспект Правди в м. Києві та зайшов до квартири приблизно о 17 години 50 хвилин. Не переодягаючись, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знову відлучився з місця проживання та пішов до батьків своєї співмешканки ОСОБА_10 Прибувши до них, приблизно о 18 годині 15 хвилин, мати ОСОБА_10 дала список товарів, які необхідно було придбати: фізрозчин, перев'язочні матеріали та продукти харчування. Спочатку він зайшов до аптеки, а потім до магазину. Купівля товарів зайняла приблизно 30 хвилин. Передавши матері придбані продукти та ліки о 18 годині 50 хвилин повернувся до дому. Того ж дня, приблизно о 21 годині 30 хвили, він разом з ОСОБА_10 прийшли до її батьків за бутлями для види, після чого пішли до бювету за водою. О 22 годині 30 хвилин повернулися до батьків ОСОБА_10 з водою, після чого пішли за місцем проживання та лягли спати. Приблизно о 02 годині ночі 06 квітня 2011 року в двері почали наполегливо стукати. Зателефонувала мати ОСОБА_10 і сказала, що вона під дверима разом з працівниками міліції. Зайшовши до приміщення квартири працівники міліції повідомили про необхідність проїхати з ними для перевірки. Прибувши до ТВМ йому стало відомо про вчинений розбій. Працівники міліції запропонували йому зізнаватись у вчиненому, запитали про наявність судимостей, а також повідомили про те, що телефон, з якого робили замовлення в Інтернет магазині «Розетка» належить йому. Після чого, на нього наділи кайданки і почали бити пластиковою пляшкою. Потім провели по коридору і скази, що в одному з кабінетів сидить ОСОБА_10 та у разі, якщо він не зізнається у вчиненому злочині, в квартирі проведуть обшук та підкинуть їй наркотики. Після прослуханого звукозапису замовлення з Інтернет магазину ОСОБА_12 сказав йому підписувати явку з повинною, щоб далі не продовжувалося побиття. Він під диктовку підписав всі документи. 06 квітня 2011 року йому пообіцяли, що через декілька днів випустять на підписку про невиїзд. Приблизно о 21 годині 00 хвилин його привезли на місце події та показали, де стояв нападник і чекав на кур'єра, а коли останній вийшов, він повинен був показувати, що стріляє в нього. Наступного дня його привезли до цього ж будинку, де в присутності двох понятих він показав все так, як його навчили. Він перебував в ТВМ 7 днів. Працівникам міліції необхідно було, щоб у нього зійшли синяки та набряки від побоїв. Після чого, його перевели до СІЗО. 04 липня 2011 року ним були написані пояснення в яких він повідомив про невизнання своєї вини. Окрім цього, вважає, що окрім застосування недозволених методів ведення досудового слідства, слідчим було порушено його право подавати клопотання, а також, право на захист, оскільки захисник не допускався до проведення слідчих дій.

Разом з тим, судом встановлено, що в ході досудового слідства ОСОБА_9 змінював надані ним покази. Так, будучи опитаним 06 квітня 2014 року, допитаним в якості підозрюваного 06 квітня 2011 року, 07 квітня 2011 року в ході проведення відтворення обстановки та обставин події, допитаним 12 квітня 2011 року в якості обвинуваченого, визнавав свою вину в повному обсязі, детально розповідав про обставини вчиненого ним злочину, під час відтворення обстановки та обставин події показував та розказував про обставини вчиненого злочину. В подальшому, винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України не визнав, та показав, що він 05 квітня 2011 року в період часу з 10 години до 17 години 55 хвилин та з 18 години 10 хвилин до 18 години 45 хвилин знаходився в інших місцях та не був присутнім на місці вчинення злочину.

Визнавальні покази підсудного ОСОБА_9 під час досудового слідства є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами, здобутими у справі, а тому не викликають у суду сумнівів щодо їх правдивості.

Не дивлячись на невизнання підсудним ОСОБА_9 своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні, що судом розцінюється як спосіб захисту та спроба ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами.

Так, допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_8 показав, що підсудного раніше не знав, вперше побачив в судовому засіданні Подільського районного суду м. Києва під час розгляду даної справи. В квітні 2011 року він працював кур'єром та, згідно реєстру з номерами телефонів та адресами замовників, після отримання на складі укомплектованого замовлення та документів на доставку товару, відповідно до часу доставки товару, формував свій маршрут. Приблизно о 18 годині 00 хвилин 05 квітня 2011 року йому залишалось доставити 4 замовлення. Він приїхав на проспект Василя Порика в м. Києві, подзвонив замовникові та повідомив, що знаходиться під під'їздом, але клієнт сказав, що він інвалід, його сиділка вийшла, тому запропонував піднятись до квартири. Оскільки йому стало шкода замовника, він вирішив у порушення встановленого правила, погодитись на його пропозицію. В під'їзді він зайшов до ліфту. Оскільки на другому поверсі ліфт не зупинився, піднявся на третій або четвертий поверх, а потім спустився по сходах і подзвонив у двері квартири НОМЕР_2. Йому відчинила жінка та повідомила, що інваліди в її квартирі не проживають і ноутбуку вона не замовляла. Вирішивши, що клієнт не зазначив в замовлені літери будинку, він вирішив піти в автомобіль та зателефонувати замовнику. Оскільки ліфт не працював, пішов сходами. Спускаючись, боковим зором побачив пістолет та почув хлопок. Його голову відкинуло і він відчув біль, почав кричати та бігти вниз. На вулиці потерпілий ОСОБА_8 впав на спину. В цей час побачив, як з під'їзду вибіг чоловік в темному одязі.

В подальшому, потерпілий підійшов до своєї службової машини, зателефонував до компанії та повідомив про напад. Жінки з перукарні, яка знаходилась поряд, викликали міліцію та швидку медичну допомогу. Через деякий час приїхали співробітники компанії, які забрали твар. Його було госпіталізовано до відділення швидкої медичної допомоги, де оглянуто лікарем, який повідомив, що в зв'язку з кулевим пораненням він повинен викликати працівників міліції, які згодом його опитали та склали протокол.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дала суду покази про те, що 05 квітня 2011 року приблизно о 15 годині 50 хвилин вона приїхала до дому та розпочала займатись особистими справами. Приблизно о 16 годині 17 хвилин подзвонили в двері. Відчинивши, вона побачила на порозі чоловіка з поліетиленовим пакетом в руках. Чоловік пояснив, що він кур'єр Інтернет магазину і доставив замовлення. На що свідок відповіла, що не робила ніякого замовлення в Інтернет магазині. Чоловік у відповідь сказав, що з'ясує дане питання та пішов. Після цього, приблизно через 40 хвилин до неї з'явились працівники міліції, прокурор та повідомили, що на сходинковому майданчику під'їзду стався напад на людину.

На досудовому слідстві вказаний свідок давав аналогічні покази щодо обставин події 05 квітня 2011 року, зазначаючи при цьому інший час, коли вона побачила кур'єра Інтернет магазину «Розетка» ОСОБА_8 Суд, аналізуючи зібрані докази у всій сукупності, приймаючи до уваги тривалий термін часу, який настав з дня вчинення злочину, факт підтвердження показань, даних раніше, а також ймовірність того, що під час допиту свідка на досудовому слідстві він пам'ятав деталі події краще, чим під час допиту в судовому засіданні 11 квітня 2013 року, критично сприймає категоричні твердження свідка ОСОБА_14 в частині зазначення часу візиту кур'єра Інтернет магазину «Розетка» ОСОБА_8 до її помешкання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав суду покази про те, що підсудного ОСОБА_9 до моменту вчинення злочину не знав, неприязних відносин до нього не має. 05 квітня 2011 року він зі своєю дитиною та дружиною знаходився біля будинку № 14 по проспекту Василя Порика в м. Києві та бачив, як мимо нього зі сторони будинку № 14, зі зброєю в руках пробіг чоловік. Свідок ствердно повідомив, що це був саме ОСОБА_9, якого він упізнав під час пред'явлення особи для впізнання серед інших присутніх в кабінеті слідчого людей.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 дали суду покази про те, що вони були понятими під час проведення відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_9, під час якого в службовому кабінеті підсудний розповів про обставини вчиненого ним злочину, після чого, учасники слідчої дії направились до будинку № 14 по проспекту Василя Порика в м. Києві, де ОСОБА_9 показав на місцевості обставини вчиненого ним злочину. Вказані свідки підтвердивши дані ними покази на досудовому слідстві, повідомили суд про те, що підсудний давав покази добровільно, ніякого тиску зі сторони працівників міліції до нього не застосовувалось, показував, як ним вчинявся напад самостійно, без допомоги учасників проводжуваної процесуальної дії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дав суду покази про те, що в 2011 році він працював в ТОВ «Постман» на посаді директора з питань безпеки. В його обов'язки входив контроль за безпекою персоналу. ТОВ «Постман» займалось доставкою товарів покупцям різноманітних підприємств. В квітні 2011 року до відділу надійшло замовлення на доставку ноутбуку. Замовлення було прийнято та передано для здійснення доставки. Кур'єр прийняв замовлення та виїхав за адресою, вказаною у замолені. Згодом, йому повідомили про напад на кур'єра, який здійснював доставку ноутбуку. Він особисто здійснював виїзд на місце вчинення злочину, де йому стало відомо про те, що потерпілий ОСОБА_8 в порушення встановленої інструкції підіймався до замовника в під'їзд, оскільки останній йому повідомив, що він інвалід і не може вийти самостійно до кур'єра. В подальшому ТОВ «Постман» працівникам міліції було надано диск з записом замовлення, який на даний час відновити неможливо, оскільки подібні записи автоматично знищуються через 3-4 місяці після дня замовлення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 дав суду покази про те, що 05 квітня 2011 року він проходячи по сходах першого парадного під'їзду будинку № 14 по проспекту Василя Порика в м. Києві бачив чоловіка, що знаходився на першому поверсі. Він не пам'ятає його обличчя, оскільки вказана особа стояла до нього спиною, в зв'язку з тривалим проміжком часу не пам'ятає також одяг, однак зазначив, що чоловік був в окулярах, оскільки він чітко пам'ятає дужки від них. Приблизно через хвилин тридцять по тому, він знову повертався сходами та вже побачив працівників міліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала суду покази про те, що з підсудним ОСОБА_9 вони фактично проживали однією сім'єю. 05 квітня 2011 року вранці ОСОБА_9 зібрався і поїхав у своїх справах. Був одягнений не по спортивному. Того дня, вона на роботу не ходила. Коли ОСОБА_9 повертався до дому, він зателефонував і вона попросила його купити хліба. До дому він повернувся після обіду, точного часу назвати не змогла, оскільки не пам'ятала. Після повернення ОСОБА_9, зателефонувала її мати ОСОБА_20 з проханням сходити до аптеки за ліками, на що вона повідомила, що підійде ОСОБА_9 та сходить за необхідними речами. ОСОБА_9 повернувся до дому, приблизно о 18 годині 00 хвилин. О 22 годині 00 хвилин вона разом із співмешканцем пішла до бювету за водою, яку в подальшому занесли її батькам. Приблизно о 03 годині 00 хвилин ночі в двері подзвонили працівники міліції, які забрали ОСОБА_9 до відділення міліції. Вона також поїхала до відділення міліції і знаходилась там до 17 години 00 хвилин наступного дня. Причину її перебування у відділенні міліції їй ніхто не пояснив, відпустили також без пояснень.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що вона перебуваючи на посаді слідчого в складі оперативної групи Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві в квітні 2011 року прибула за викликом до місця вчинення злочину відносно кур'єра Інтернет магазину «Розетка». Прибувши на місце події, разом з експертом, дотримуючись процедури, був проведений огляд. Біля першого під'їзду будинку, в якому було вчинено злочин, вона побачила автомобіль білого кольору, від якого в перший під'їзд вели сліди крові, які закінчувались на другому поверсі, біля дверей, що ведуть на загальний балкон. Біля вказаних дверей, під час детального огляду місця події, було виявлено гільзу від пістолета, що стріляє гумовими кулями. Окрім цього, на капоті вказаного автомобіля, який стояв на вулиці, було виявлено планшет, в якому знаходився реєстр адресної доставки товарів. Після детального огляду вказаний планшет і гільзу було вилучено. Того ж дня було встановлено свідка ОСОБА_22, який бачив чоловіка з пістолетом у руках. Саме вказана особа вказала на сліди чоловіка, який біг з пістолетом у руках. Оскільки поверхня була рихлою та не слідосприймаючою, виготовити зліпок не виявилося можливим, тому, вказані сліди були сфотографовано.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав суду покази про те, що він на час вчинення злочину займав посаду начальника карного розшуку Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. На початку квітня 2011 року на території Подільського району м. Києва було вчинено злочин, а саме, невідома особа з метою заволодіння майном вчинила розбійний напади із застосуванням травматичної зброї, на кур'єра Інтернет магазину «Розетка». Потерпілому було спричинено тілесні ушкодження. Було встановлено, що невідомий чоловік замовив доставку ноутбуку до будинку по проспекту Василя Порика в м. Києві. Також було встановлено, що запис замовлення ноутбуку було записано на комп'ютерний носій Інтернет магазину. Вказаний запис було вилучено. Окрім цього, було встановлено номер телефону, з якого здійснено замовлення ноутбуку. По гарячим слідам за вчинення вказаного злочину був затриманий та доставлений до ТВМ Подільського РУ ОСОБА_9 Після його особистого спілкування з підозрюваним ОСОБА_9 останній йому особисто без будь-якого психологічного чи фізичного тиску, зізнався у вчиненні вказаного злочину. ОСОБА_9 щиро розкаювався та пояснював, що наважився на вчинення вказаного злочину, оскільки його жінка постійно лаялась, що не вистачає грошей. Він дав ОСОБА_9 аркуш паперу і той власноручно написав явку з повинною.

Зазначив, що прослухавши аудіо запис з Інтернет магазину, у нього склався відповідний психологічний портрет. По голосу було чути, що людина вже боїться вчинення злочину.

Підтвердив, що ОСОБА_9 щиро розкаювався у вчиненні інкримінованого йому злочині. Зважаючи на роки свого досвіду свідок запевнив суд, що каяття ОСОБА_9 було дійсно дуже щирим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 дав суду покази про те, що він на день вчинення розбійного нападу на кур'єра Інтернет магазину перебував на посаді начальника ТВМ № 1 Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. По прибуттю на місце вчинення злочину були встановлені свідки та представник ТОВ «Постман», товар якого доставлявся того дня кур'єром. Потерпілий за місцем вчинення злочину був відсутнім, оскільки на той час його вже було госпіталізовано. Оперативним шляхом було встановлено, що злочинець оформив замовлення в Інтернет магазині через мобільний телефон. Згодом через встановлений ІМЕІ з'ясували, хто є користувачем телефону. Ним виявився ОСОБА_24, який повідомив, що він дійсно раніше користувався згаданим телефоном, але в подальшому передав його ОСОБА_9, співмешканцю своєї рідної сестри ОСОБА_10 В ході розслідування даного злочину, ним була прослухана аудіо запис з голосом ОСОБА_9, який замовляв товар. Цей запис він надав можливість прослухати підсудному, після чого останній щиро покаявся у вчиненому та розповів всі обставини вчиненого ним злочину, які ні від кого раніше йому не були відомі, оскільки потерпілий на той час ще не був допитаний у зв'язку з перебуванням в медичному закладі. В подальшому, були зроблені змиви з рук підсудного та направлені на проведення експертизи, згідно результатів якої на руках ОСОБА_9 знайшли залишки пороху. Свідок ОСОБА_23 ствердно повідомив, що ОСОБА_9 давав покази добровільно, від дачі показів не відмовлявся, ні психологічного, ні фізичного тиску на нього ніхто не чинив.

Допитаний в судовому засіданні додатковий свідок ОСОБА_24 показав суду, що підсудного знає, оскільки він раніше проживав з його сестрою ОСОБА_10 однією сім'єю. В 2011 році, коли він перебував на рибалці в Вишгородському районі Київської області йому зателефонували працівники міліції та поцікавились телефоном, яким він раніше користувався, на що він підтвердив те, що вказаний ними телефон перебував раніше в його користуванні, однак на даний час він перебуває у користуванні ОСОБА_9, після чого, йому запропонували зустрітись для дачі показів. Враховуючи, що на той час він перебував за межами міста Києва, від зустрічі довелось відмовитись. В подальшому, працівники міліції приїхали до нього самі і він дав покази.

Судом, за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні були допитані додаткові свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_25, які показали, що підсудного ОСОБА_9 знають як співмешканця їхньої доньки ОСОБА_26 05 квітня 2011 року приблизно о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_20 зателефонувала ОСОБА_10 з проханням сходити до аптеки за фізрозчином. Дочка повідомила, що до аптеки сходить ОСОБА_9 Приблизно через 10 хвили він прийшов за місцем проживання свідків. ОСОБА_20 дала йому пакет та гроші на ліки та продукти харчування. Через 20-25 хвилин ОСОБА_9 повернувся з ліками та продуктами і, приблизно о 19 годині 00 хвилин, пішов, повідомивши, що йде до дому. Того дня ОСОБА_9 ще одного разу приходив до них разом з ОСОБА_10 в проміжок часу приблизно о 22 годині 00 хвилин з метою принести воду. Близько 02 години ночі до них прийшли працівники міліції з проханням пройти до квартири за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_9, що ОСОБА_20 і зробила. В подальшому, підсудний та їхня донька поїхали до відділу міліції.

Аналізуючи зібрані докази у всій сукупності, приймаючи до уваги те, що свідки ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_25 є родичами та фактично підтримували родинні відносини з підсудним ОСОБА_9, суд критично сприймає категоричні твердження даних свідків в частині зазначення часу візиту ОСОБА_9 до помешкання батьків своєї співмешканки ОСОБА_10 та повернення до квартири за місцем свого проживання.

Окрім показань потерпілого та свідків вина ОСОБА_9 також підтверджується наступними дослідженими судом доказами.

Протоколами огляду місця події від 05 квітня 2011 року та від 06 квітня 2011 року з вилученими в ході огляду речами та фото таблицею до протоколу (т. 1, а.с. 10-23).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07 квітня 2011 року, згідно якого ОСОБА_9 показав місце вчиненого ним злочину, сходинковий майданчик першого парадного під'їзду будинку № 14 по проспекту Василя Порика в м. Києві, на місці розповів про вчинений ним розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8 за допомогою предмету травматичної дії для відстрілу гумових куль (т. 1, а.с.114-121).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 814/Е від 22 червня 2011 року, потерпілому ОСОБА_8 були спричинені рани на лівому скаті носу у верхній третині розмірами 0,5 х 0,7 см з рановим каналом, що відходить від неї, по ходу якого виникли уламковий перелом кісток носа та стінок решітчастої кістки зліва, медіальної стінки лівої орбіти та слізної кісточки з наявністю чужорідного тіла неметалевої щільності близько 8-10 мм діаметром в комірках решітчастої кістки зліва; синець на повіках лівого ока - кульове поранення носа та лівої орбіти.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету, яким є куля, могли утворитись в термін 05.04.2011 року. Вищевказане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (т.1, а.с.62-65).

Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 121 від 06 квітня 2011 року, предмет, схожий на гільзу до боєприпасів вогнепальної зброї не відноситься, є частиною, стріляною гільзою пістолетного патрону «Форт-Т», який споряджений кулею з еластичного матеріалу «несмертельної дії» та був викинутий з автоматичної зброї під патрон калібру 9 мм Р.А. (т. 1, а.с. 53-58).

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 294х від 25 травня 2011 року, на наданих на дослідження ватних тампонах, якими зроблено змиви, відповідно, з правої та лівої руки ОСОБА_9, виявлено дифеніламін, який є стабілізатором нітроцелюлозного пороху і може вказувати на наявність на тампонах продуктів пострілу (т. 1, а.с. 47-48).

Доводи підсудного ОСОБА_9 про те, що він невинний у вчиненні даного злочину, суд розцінює як спробу ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки висловлені підсудним доводи своєї невинуватості не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної кримінальної справи і спростовуються зібраними у справі доказами, що були досліджені судом, та які суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_9 у вчиненому злочині доведена повністю і органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його умисні дії за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчиняла розбій.

До тверджень підсудного ОСОБА_9 про те, що він оговорив себе, оскільки на нього чинився психологічний та фізичний тиск працівниками Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві суд відноситься критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та в ході проведеної прокуратурою Подільського району м. Києва перевірки, розцінюючи їх як позицію захисту підсудного та його бажання ухилитись від відповідальності за вчинений розбій і понести покарання, передбачене чинними нормами КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним тяжкого злочину, дані про особу підсудного, те, що він неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає рецидив злочинів, що передбачено п.1 ч. 1 ст. 67 КК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, те, що маючи непогашені та не зняті судимості підсудний продовжив злочинну діяльність, зважаючи на значну суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного ОСОБА_9, суд приходить до висновку про необхідність засудження до покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям. Призначення іншого виду покарання, на думку суду, не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, не буде належним чином сприяти виправленню підсудного та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

Підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_9 судові витрати за проведені по справі судово-хімічної, судово-балістичної та судової компютерно-технічної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДПС України в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати з 06 квітня 2011 року.

Речовий доказ по справі - міні відеокасету «Panasonic» 0160BS4AR та CD-R «EVO» 52Х - зберігати при матеріалах справи.

Речові докази по справі - джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, кофта чорного кольору, сім картка мобільного оператора «Лайф» та «МТС», гумова куля чорного кольору, кепка чоловіча, черевики чоловічі, гільза з металу жовтого кольору, паперовий конверт, з просоченням рідини червоного кольору, пластикова планшетка чорного кольору з документами, паперовий пакет з висновку №53х опечатаний печаткою НДЕКЦ ГУМВС України в м. Києві з двома ватними тампонами змивів з рук ОСОБА_9, які зберігаються в камері схову Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Речовий доказ по справі - ноутбук «Аsus Aspire 5739 G-744G50 Мnbk» - залишити у володінні власника ТОВ «Постман».

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, з приміткою - за проведення експертизи та дослідження, код послуги 11032) судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судово-хімічної експертизи в розмірі 1015 (однієї тисячі п'ятнадцяти) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (УДК у Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, з приміткою - за проведення експертизи та дослідження, код послуги 11220) судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судово-балістичної експертизи в розмірі 405 (чотириста п'яти) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДКСУ у Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, з приміткою - за проведення експертизи та дослідження, код послуги 10220) судові витрати по справі, пов'язані з проведенням компютерно-технічної експертизи в розмірі 235 (двохсот тридцяти п'яти) грн. 20 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд міста Києва, засудженим, що утримується під вартою, п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя В. А. Швиденко