Рішення № 38334796, 09.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 911/525/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", с. Гаврилівка Вишгородського району

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Семенівка Обухівського району

про стягнення 32090,03 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників:

від позивача: Шишковський М.Б. за дов. від 23.12.2013 р. № 110/КАМ/Ю;

від відповідача: Шпічка М.І. за дов. від 25.03.2014 року № 94.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (надалі позивач) заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за надання послуг у розмірі 32090,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання щодо оплати послуг за договором складського зберігання зерна № 12-1509/КЕ-Ю від 05.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2014 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 05.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2014 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 19.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2014 року, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали суду від 20.02.2014 року, розгляд справи відкладено на 09.04.2014 року та попереджено відповідача, що повторна неявка його представника у наступне судове засідання не буде підставою для відкладення розгляду справи і спір буде вирішено за наявними у матеріалах справи документами.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові. Представник відповідача, в свою чергу, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

У судовому засіданні 09.04.2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі Зерновий склад) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі Поклажодавець) було укладено договір складського зберігання № 12-1509/КЕЮ, відповідно до умов якого Зерновий склад зобов'язаний прийняти та зберігати прийняте від Поклажодавця зерно, а Поклажодавець зобов'язаний передати зерно на зберігання та відшкодувати вартість наданих послуг у порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, Поклажодавець сплачує надані Зерновим складом при зберіганні зерна послуги грошовими коштами у безготівковій формі протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня виставлення Зерновим складом рахунку.

У п. 4.2 договору вказано, що вартість послуг, що надаються Поклажодавцю сплачуються останнім з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.3 договору, після надання Зерновим складом послуг, сторони підписують акти приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) у порядку визначеному п. 6.3 договору.

У п. 6.2 договору вказано, що на підтвердження виконаних робіт (надання послуг), Зерновий склад надає Поклажодавцю Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) по мірі їх надання.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) підписується Поклажодавцем у 10-ти денний термін. Якщо Поклажодавець відмовляється підписувати Акт, він зобов'язується надати письмове обґрунтування такої відмови. Якщо даний Акт не буде підписаний Поклажодавцем протягом 10 (десяти) календарних днів без письмового обґрунтування, Акт вважається таким, що прийнятий та підписаний Поклажодавцем без зауважень та підлягає оплаті.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного розрахунку сторін.

У п. 11.2 договору зазначено, що у випадку неможливості вирішення суперечок шляхом узгодження, спір підлягає вирішенню господарським судом.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору складського зберігання від 05.10.2012 року № 12-1509/КЕЮ, були надані відповідачу послуги на загальну суму 32090,05 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами: Акт виконання робіт (надання послуг) від 31.01.2013 року № 17 на суму 17588,59 грн., Акт сдачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2013 року № 46 на суму 10600,09 грн., Акт сдачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2013 року № 47 на суму 185,26 грн., Акт сдачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2013 року № КГФ00000036 на суму 436,34 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 30.06.2013 року № КГФ00000058 на суму 343,49 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 31.07.2013 року № КГФ00000078 на суму 355,34 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 31.08.2013 року № КГФ00000088 на суму 355,34 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 30.09.2013 року № КГФ00000101 на суму 546,96 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 31.10.2013 року № КГФ00000182 на суму 565,84 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 28.11.2013 року № КГФ00000260 на суму 509,26 грн., Акт виконання робіт (надання послуг) від 31.12.2013 року № КГФ00000367 на суму 603,54 грн., загальна сума вартості виконаних робіт, відповідно до зазначених вище Актів, становить 32090,05 грн. Дані Акти підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист з вимогою сплатити суму боргу та, на виконання вимог п. 4.1 договору, виставлено рахунки на підставі яких відповідач на протязі 5 (п'яти) банківських днів повинен сплатити суму вартості наданих послуг (докази направлення на адресу відповідача листа з вимогою та рахунків наявні у матеріалах справи).

Однак, у порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги не розрахувався, на лист-вимогу не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимога позивача щодо сплати вартості наданих послуг у розмірі 32090,03 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 957 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Статтею 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Згідно з ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна.

Статтею 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними у матеріалах справи документами, враховуючи вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 32090,03 грн. заборгованості за договором складського зберігання від 05.10.2012 року № 12-1509/КЕЮ є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, а тому є доведеною і підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (08752, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, буд. 1А, код ЄДРПО України 30889014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПО України 30160757) - 32090 (тридцять дві тисячі дев'яносто гривень) 03 коп. заборгованості та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін