Рішення № 38334768, 10.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р.Справа № 922/683/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків, до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків, про стягнення 6526,85 грн. за участю представників:

позивача - Засядько М.В. (дов.),

відповідача - Бєляєва Д.О. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Харківгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, про стягнення заборгованості за Договором № 15П-БГ-34-2013 від 08.10.2013 р. у загальній сумі 6526,85 грн., в т.ч. основна заборгованість - 6244,26 грн., пеня - 165,19 грн., 3% річних - 38,02 грн., інфляційні втрати - 79,38 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 10.04.2014р. о 12:15 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову не заперечує, визнає факт наявності заборгованості перед ПАТ "Харківгаз" за Договором № 15П-БГ-34-2013 від 08.10.2013р.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.10.2013 р. між ПАТ "Харківгаз" (позивач, постачальник) та Державною інспекцією сільського господарства у Харківській області (відповідач, споживач) було укладено договір № 15П-БГ-34-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставити природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.9, п. 3.5. Договору на підставі вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання - передачі газу, які є підставами для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пункт 4.6 Договору передбачає, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами, при цьому споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 4.7 Договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором щодо постачання природного газу в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі від 30.11.2013 р., 24.12.2013 р. та 31.12.2013 р.

Так, згідно підписаному сторонами акту приймання - передачі природного газу від 30.11.2013 р. відповідач у листопаді 2013 р. прийняв природний газ у розмірі 3,115 тис. куб. м., вартість якого склала 13377,49 грн. (у тому числі ПДВ).

Згідно підписаним сторонами актам приймання - передачі природного газу від 24.12.2013 р. та від 31.12.2013 р. відповідач у грудні 2013 р. загалом прийняв природний газ у розмірі 113,99 тис. куб. м., вартість якого склала 60080,56 грн. (у тому числі ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був проведений розрахунок за отриманий природний газ у листопаді 2013 р. 26.12.2013р. на суму 13377,49 грн., однак такий розрахунок був проведений був проведений з порушенням строків оплати, обумовлених п. 4.6 Договору.

За отриманий природний газ у грудні 2013 р. відповідачем здійснена часткова оплата в розмірі 53836,30 грн., у зв'язку з чим заборгованість склала 6244,26 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 6244,26 грн.

Згідно з п. 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених Договором, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 165,19 грн.

Наданий розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого нараховані річні складають 38,02 грн., а інфляційні втрати - 79,38 грн.

Надані розрахунки відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства, а тому приймаються судом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 165,19 грн., 3% річних у сумі 38,02 грн., інфляційних втрат у сумі 79,38 нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (юридична адреса : 61002, м. Харків, вул. Артема, 14, код 38000054) на користь публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, рахунок № 26005124944001 в ПАТ "КБ "НАДРА" м. Київ, МФО 380764, код 03359500) основну заборгованість за природний газ за грудень 2013р. у сумі 6244,26 грн., пеню в сумі 165,19 грн., 3% річних у сумі 38,02 грн., інфляційні втрати в сумі 79,38 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2014 р.

Суддя В.О. Яризько