Постанова № 38334520, 18.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2317/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 126714,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ у Лутугинському районі ГУ Міндоходів у Луганській області) до державного підприємства «Луганськвугілля» (далі - ДП «Луганськвугілля») про стягнення податкового боргу у розмірі 126714,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру м. Луганськ 09 квітня 2003 року за реєстраційним номером 25370169Ю0043256. ДП «Луганськвугілля» має в своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська».

ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, має податковий борг з плати за користування надрами в загальній сумі 126714,51 грн., який виник за період з 19.08.2013 по 19.02.2014.

ДПІ у Лутугинському районі відповідно до норм п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення податкового боргу до ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» застосовані відповідні заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: направлені перша та друга податкові вимоги від 05.08.2004 №1/72 та від 27.09.2004 №2/85.

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути податковий борг з ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 19.08.2013 по 19.02.2014 у сумі 126714,51 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Ухвалою від 04 квітня 2014 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

11 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 09 квітня 2014 року (а.с.17).

17 квітня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду від відповідача ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу у розмірі 126714,51 грн. визнав у повному обсязі (а.с.24).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом під час розгляду справи встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи (а. с. 4). ДП «Луганськвугілля» має у своїй структурі Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська», який створено без права юридичної особи з організаційно - правовою формою філія (а. с. 10). Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ в Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області з 03 березня 2004 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків. (а. с. 13).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Відповідно до вимог підпункту 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнообов'язкових податків та зборів.

Розділом ХІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за користування надрами.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який згідно вимог статті 262 Податкового кодексу України справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

У відповідності із підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно із підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини або за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника (підпункт 263.11.2 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта (підпункт 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Порядок сплати податкових зобов'язань встановлений пунктом 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, зокрема, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до вимог підпункту 263.13.1 пункту 263.13 статті 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до наведених норм Податкового кодексу відповідачем як платником податку визначено суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами, шляхом подання податкових розрахунків до податкової інспекції, а саме:

- податкового розрахунку від 09.08.2013 року № 9048847444 з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання що підлягає сплаті в розмірі 62239,32 грн. (а. с. 16-17);

- податкового розрахунку від 08.11.2013 року № 9071557205 з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання що підлягає сплаті в розмірі 19118,97 грн. (а. с. 18-19);

- податкового розрахунку від 21.01.2014 року № 9088462592 з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання що підлягає сплаті в розмірі 45356,22 грн. (а. с. 20-21)

Внаслідок несвоєчасної сплати визначеного грошового зобов'язання за платником податків утворився податковий борг зі сплати збору за користування надрами в розмірі 126714,51 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом відповідачу було вручено 26.08.2004 першу податкову вимогу №1/72 від 05.08.2004 та 05.10.2004 другу податкову вимогу від 27.09.2004 № 2/85. (а. с. 14, 15).

Факту оскарження відповідачем вищезазначених вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.

Оскільки зазначені податкові вимоги, є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Наявність заборгованості відповідачем не заперечується, але зазначена сума податкового боргу на час розгляду адміністративної справи, відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та визнані відповідачем в повному обсязі суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 126714,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323) в дохід Державного бюджету України податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 19.08.2013 по 19.02.2014 у розмірі 126714,51 грн. (сто двадцять шість тисяч сімсот чотирнадцять гривень 51 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич