Ухвала суду № 38334207, 22.04.2014, Кіндратівський районний суд міста Горлівки (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Горлівки)

справа №6/251/171/14

УХВАЛА

22.04.2014 року Калiнiнський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді Шиповича В.В.

при секретарі Гордус О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Перегудова С.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у ВДВС знаходиться виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого за рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 20.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходів починаючи з 15.06.2012 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. Боржник добровільно аліменти не сплачує та станом на 01.02.2014 року має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 11799,75 гривень.

Державний виконавець подала заяву у якій підтримала доводи свого подання.

Суд оголосивши заяву державного виконавця, вивчивши матеріали подання та виконавчого провадження ВП № 34679561 вважає, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у тому числі у випадку якщо він ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовими рішеннями та рішеннями інших органів (посадових осіб) - до виконання зобов'язань.

З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.

Таким чином, при зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України, органи державний виконавець повинен послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 34679561 за виконавчим листом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 державним виконавцем на даний час взагалі не встановлене фактичне місцезнаходження боржника та місце його реєстрації. Так в матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація адресно-довідкового підрозділу територіального органу Державної міграційної служби України щодо зареєстрованого місця проживання боржника. В той же час ініціювання оголошення розшуку боржника державним виконавцем не здійснювалося. Відсутні також і відомості про наявність у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Вказані обставини вказують на відсутність у даний час правових підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Право на свободу пересування є основоположним правом людини, яке гарантовано як Конституцією України (стаття 33) так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 5).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 377-1, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в п'яти денний строк з дня проголошення цієї ухвали.

Суддя Шипович В.В.