Ухвала суду № 38331828, 16.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2014 р. м. Київ К/800/45865/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про стягнення коштів за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Міністерство оборони України виплатити одноразову грошову допомогу як військовослужбовцю, який отримав інвалідність ІІ групи внаслідок виконання військової служби, відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 11 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року скасовано постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 11 червня 2013 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року та залишити в силі постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 11 червня 2013 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 був звільнений з військової служби у запас наказом Міністерства оборони України від 29.10.1992 року № 01207, є полковником запасу.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії №2-20 СМ №084153 від 31.07.2008 року, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причини якої пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

У зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, позивач звернувся до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги.

Проте, у виплаті такої допомоги позивачу було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на день звільнення позивача діяла стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 20.12.1991 року) встановлено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» №328-V від 03.11.2006 року були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнена частиною 2, яка передбачає, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Отже, одноразова грошова допомога виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку з інвалідністю, що сталася після 01 січня 2007 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби, внаслідок якого 31 липня 2008 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності довічно.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з тим, що, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.2 ст.16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи з того, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, причини якої пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС після 01 січня 2007 року.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін