Ухвала суду № 38331802, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/66267/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року,

встановив:

В лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) від 29.12.2012 р. № 559-о і наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області від 14.01.2013 р. № 4-о про звільнення її з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області, поновлення на займаній посаді з 14.01.2013 р., стягнення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.01.2013 р. до дня поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Позов обґрунтувала тим, що її незаконно звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), оскільки на момент її поновлення на роботі у жовтні 2012 року, після незаконного звільнення в березні 2011 року з тієї самої підстави, діяв новий штатний розпис на 2011 рік і будь-яких змін в організації виробництва і праці не відбулося. Водночас звільнення на підставі нечинного штатного розпису на 2010 рік вважала безпідставним. Крім того, відповідач не вжив заходів щодо її працевлаштування на вакантних робочих місцях з урахуванням фаху і досвіду роботи та звільнив її в період тимчасової непрацездатності.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправними і скасовано наказ Мінприроди від 29.12.2012 р. № 559-о та наказ Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області від 14.01.2013 р. № 4-о про звільнення ОСОБА_4; поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області з 15.01.2013 р., зобов'язано Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2013 р. по 26.02.2013 р.; стягнуто з Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.

У касаційній скарзі Мінприроди просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що в штатному розписі на 2011 рік не збереглося посади заступника начальника Держуправління, тому позивача було поновлено за штатним розписом на 2010 рік, в якому така посада була передбачена і який залишався чинним. Посилається на необґрунтованість висновку судів щодо відсутності в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області змін в організації виробництва і праці, оскільки на час поновлення позивача на посаді за рішенням суду відбулося скорочення штату працівників на 30% на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Вважає також безпідставними судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити без змін судові рішення, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області від 17.10.2012 р. № 70-о на виконання вимоги державного виконавця від 30.08.2012 р. та наказу Мінприроди від 17.09.2012 р. № 374-о ОСОБА_4 поновлено на посаді заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області з 09.03.2011 р.

Одночасно наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області від 17.10.2012 р. № 71-о позивача попереджено про наступне вивільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці з посиланням на наказ Держуправління від 18.10.2010 р. № 88-о про зміни в штатному розписі.

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області від 14.01.2013 р. № 4-о на виконання наказу Мінприроди від 29.12.2012 р. № 559-о ОСОБА_4 з 14.01.2013 р. звільнено з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судами, посаду заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області було виключено зі штатного розпису на 2010 рік наказом начальника Держуправління від 18.10.2010 р. № 88-о.

У тимчасовому штатному розписі на 2011 рік, затвердженому наказом начальника Держуправління від 25.03.2011 р. № 12-о, передбачено, зокрема, посади начальника Управління, заступника начальника Управління - головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та фінансової звітності, заступника начальника Управління - начальника відділу заповідної справи та електромережі, взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю.

Виходячи з цього, правильними є висновки судів про те, що в період з 17.09.2012 р. (дня поновлення позивача на роботі) по 14.01.2013 р. (день звільнення позивача з роботи) жодних змін в організації виробництва і праці в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області не відбулося, а змінам у штатному розписі цієї установи згідно з наказом від 18.10.2010 р. № 88-о була надана оцінка в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 р., якою встановлено, що фактичної ліквідації, реорганізації або перепрофілювання управління та скорочення чисельності працівників не відбулося, а мало місце лише перегрупування та перейменування структурних підрозділів без зміни в організації виробництва і праці.

Крім того, як слушно зазначили суди попередніх інстанцій, про наступне вивільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці була попереджена лише позивач, що викликає сумніви в неупередженому ставленні до неї зі сторони відповідачів.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів про незаконність оскаржуваних наказів про звільнення позивача з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області, що в силу статті 235 КЗпП є підставою для поновлення її на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає також обґрунтованим висновок судів про стягнення на користь позивача моральної шкоди, враховуючи повторне порушення відповідачами її трудових прав, що призвело до моральних страждань, погіршення стану здоров'я, втрати нормальних життєвих зв'язків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.