Ухвала суду № 38331623, 09.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/800/64664/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

секретаря судового засідання Горголь І.С.,

представника позивача Лочман Я.О.,

представника відповідача Лапунько М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 року

у справі № 819/363/13-а (5850/13/9104)

за позовом приватного підприємства «Норія Захід» (далі - позивач, ПП «Норія Захід»)

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Тернопільська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Норія Захід» звернулось у лютому 2013 року до суду з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962210 від 20.09.2012 року форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 116 685,60 гривень у декларації за червень 2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тернопільською ОДПІ у період з 16 по 27 серпня 2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Норія Захід» з питань достовірності здекларованого від'ємного значення сум ПДВ за червень 2012 року.

В акті перевірки від 03.09.2012 року № 3264/22-10/37372741 податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п. 198.2, ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 7 116 685,60 гривень.

На підставі зазначеного акту перевірки та встановлених у ньому порушень, Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року за № 0000962210, яким ПП «Норія Захід» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7 116 685,60 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим Тернопільською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням, ПП «Норія Захід» звернулось 03.10.2012 року з відповідною скаргою до Державної податкової служби у Тернопільській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 30.11.2012 року № 15391/10/10-1-016/781 Державна податкова служба у Тернопільській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення ОДПІ, а скаргу без задоволення. 12.12.2012 року ПП «Норія Захід» звернулося зі скаргою від 11.12.2012 року до Державної податкової служби України. Розпочата позивачем процедура адміністративного оскарження не була завершена, оскільки до прийняття рішення по скарзі, ПП «Норія Захід» вирішило оскаржити спірне податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та в вбачається з матеріалів справи, що виходячи з акту перевірки, на підтвердження реальності здійснення господарської операції та відображення її в податковому обліку ТОВ «Мрія Центр» Тернопільською ОДПІ було направлено запит від 16.08.2012 року № 16203/7/22-10 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Мрія Центр» по взаєморозрахунках з ПП «Норія Захід» за червень 2012 року. У відповіді Гусятинською МДПІ було надано інформаційну довідку про те, що відповідно до отриманого листа № 756 від 27.08.2012 року між ТОВ «Мрія Центр» та ПП «Норія Захід» було укладено договір № 05-07/11 від 05.07.2011 року, згідно якого протягом червня 2012 року були надані послуги на загальну суму 42 280 113,60 гривень,у тому числі ПДВ 7 046 685,60 гривень та отримано комісійну винагороду на загальну суму 420 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 70 000,00 гривень.

ТОВ «Мрія Центр» були виписані податкові накладні від 08.06.2012 року: № 1 на загальну суму 42 280 113,60 гривень, у тому числі ПДВ 7 046 685,60 гривень та № 2 на загальну суму 420 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 70 000,00 гривень.

Гусятинською МДПІ було зазначено, що в податковому обліку ТОВ «Мрія Центр» господарська операція була відображена шляхом включення суми ПДВ в розмірі 7 116 685,60 гривень до складу податкового зобов'язання, яке відображене в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Відповідно до листа Тернопільського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» від 04.10.2012 року № 92/09-920, вбачається що інформація про проведення коштів на загальну суму 42 700 113,60 гривень від ПП «Норія Захід» до одержувача - ТОВ «Мрія Центр», підтверджується платіжними дорученнями №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 08.06.2012 року, а платіжні доручення з №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34 від 08.06.2012 року на цю ж саму суму були видані помилково.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

ПК України надано право платнику (покупцю) включити суми податку до податкового кредиту з ПДВ навіть у разі встановлення порушень щодо оформлення податкових накладних, а саме не реєстрування таких в Єдиному реєстрі податкових накладних, але таке право виникає лише у разі подання до органу ДПС заяви із скаргою та відповідних документів, що підтверджують факт сплати податку або факт отримання товарів.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем при поданні декларації з ПДВ за червень 2012 року було подано додаток № 8 заява із скаргою про порушення постачальником порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як додатки до скарги платником надано: акт приймання передачі 100% прав власності на насіннєвий пункт; платіжні доручення (від 08.06.2012 року №№ 29,30,31,32,33,34); свідоцтво про право власності на нерухоме майно; витяг про державну реєстрацію прав.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджено лист Тернопільського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» від 04.10.2012 року № 92/09-920, яким спростовано висновок Тернопільської ОДПІ, що серед додатків до скарги які були подані платником не додано платіжних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг з огляду на подання ПП «Норія Захід» для перевірки платіжні доручення №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34 від 08.06.2012 року, а відповідно до листа Хоростківської міської ради за № 647 від 29.08.2012 року було встановлено, що оплату за майнові права на насіннєвий пункт згідно договору № 05-07/11 від 05.07.2011 року, було проведено відповідно до платіжних доручень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 08.06.2012 року. Причому, зазначене можна було з'ясувати в ході перевірки позивача податковим органом.

Суди попередніх інстанцій правомірно вважають необґрунтованими вимоги податкового органу щодо здійснення обліку основних засобів згідно типових форм, передбачених наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм бухгалтерського обліку» від 29.12.1995 року № 352, оскільки відповідний нормативно-правовий акт не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а отже не носить зобов'язального характеру, а радше слугує правом суб'єкта господарювання.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ПП «Норія Захід» було дотримано вимоги п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України та надані для перевірки всі первинні та податкові документи, що підтверджують правильність включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у розмірі 7 116 685,00 гривень у декларації за червень 2012 року, яка в свою чергу була включена ТОВ «Мрія Центр» до складу податкових зобов'язань з ПДВ в червні 2012 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 року у справі № 819/363/13-а (5850/13/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько