Рішення № 383308, 23.01.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.07р.

Справа № 41/294

За позовом Товарства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський ремонтно-механічний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 31080,10 грн.

Суддя Е.В. Орєшкіна

Представники сторін:

Від позивача: Афанасьєв Р.Г, довіреність № 359-07 від 08.07.05 року

Від відповідача: Єфіменко Д.М., довіреність № 07 від 15.01.07 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням доповнень до позовної заяви (за вих. № 745-12 від 13.12.06 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3 % річних –231,47 грн., пені –1311,68 грн., інфляційних витрат –1288,68 грн., всього –2831,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 26/07 від 18.07.06 року.

Відповідач позов визнав частково, в сумі 1311,68 грн., в решті позову просить суд відмовити, посилаючись на те, що сторонами в договорі не встановлена відповідальність боржника у вигляді сплати процентів річних та індексу інфляції за користування чужими грошовими коштами.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія” та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Орджонікідзевський ремонтно-механічний завод” укладений договір поставки № 26/07 від 18.07.06 року, пунктом 1.1. якого передбачено зобов’язання постачальника (позивача у справі) поставити та передати у власність покупця (відповідача у справі) підшипники , у відповідності до специфікацій, які є невід’ємними частинами договору, та зобов’язання покупця, відповідно, прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 57247,20 грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями до них, копії яких додані до позовної заяви.

Пунктом 4.2. договору сторонами узгоджено, що розрахунок за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України по факту отримання товару на протязі 30 календарних днів.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар в сумі 28267,20 грн., що підтверджено виписками банку копії яких додані до позовної заяви.

В процесі розгляду справи відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача решту суми боргу 28980 грн., що підтверджено банківською випискою, копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми. За період прострочення з жовтня по листопад 2006 року нараховані інфляційні витрати становлять 1288,68 грн., 3 % річних –за період з 08.09.06 року по 04.12.06 року –231,47 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних витрат суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Пунктом 8.2. договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної оплати товару в строк, передбачений в договорі, покупець сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, від несвоєчасно сплаченої суми.

Нарахована позивачем сума пені за період з 08.09.06 року по 04.12.06 року складає 1311,68 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення пені суд вважає обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього покладаються витрати по справі, у відповідності із ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Орджонікідзевський ремонтно-механічний завод” –53301, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Першотравенська,1, код ЄДРПОУ 32509773, р/р 26005054110043 в ХВЦ Промінвестбанку м. Харкова, МФО 351458 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія” –49083, м. Дніпропетровськ, пр. Ім.. Газети „Правда”,35/808, код ЄДРПОУ 30809232, р/р 2600830011437 в філії Київ ВАБ „ВАБАНК” м. Дніпропетровськ, МФО 305868 3 відсотки річних - 231,47 грн. (двісті тридцять одна грн.. 47 коп.), інфляційні витрати - 1288,68 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 68 коп.), пеню - 1311,68 грн. (одна тисяча триста одинадцять грн.. 68 коп.), витрати по сплаті держмита –310,80 грн. (триста десять грн.. 80 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. (сто вісімнадцять грн.).

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 23.01.07 року