Рішення № 38326733, 15.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2014 р.Справа № 916/549/14

За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ"

про стягнення 652539,53 грн.;

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Старчик А.А., довіреність №14-27 від 25.02.2014р.;

Від відповідача: Зуйкова Ю.Р., довіреність №24/01-01 від 08.01.2014р.

В судовому засіданні 14.03.14р. по справі було оголошено перерву до 15.04.14р. о 09:30., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" про стягнення заборгованості, а саме 3% річних у розмірі 652539,53грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.14р. порушено провадження у справі №916/549/14.

14.03.2014р. відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№6450/14 від 14.03.2014р.), відповідно до якого не заперечує проти наявності заявленої заборгованості, однак зазначає, що на теперішній час підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що унеможливлює негайне виконання грошових зобов'язань та просить суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду по справі №916/549/14 згідно наданого графіку погашення заборгованості, з підстав викладених у відзиві на позов. При негайному виконані зобов'язань Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" можливе настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди правам та інтересам не тільки ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ", а й населення міста Одеси, які є споживачами теплової енергії, що виробляє ТЕЦ. Крмі того, одним за наслідків примусового виконання рішення може стати арешт коштів ТЕЦ, що призведе до повної зупинки станції та зриву опалювального сезону. При цьому, арешт коштів та, як наслідок, зупинення діяльності ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" взагалі унеможивлить виконання зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України".

15.04.14р. позивача надав письмові пояснення(вх.№9550/14 від 15.04.14р.), згідно яких зазначає що відповідачем не обґрунтовано та не надано належних доказів підтвердження скрутного фінансового становища, тому просить суд у задоволенні розстрочки відмовити, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

26.01.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу №23/12-БО-23, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Відповідно до п. 1.2. продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012р. по 31 грудня 2012р. природний газ в обсязі до 34500 тис. куб.м.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.). До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень, 90 коп.) гривень. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 134 024 910,00 грн., крім того ПДВ- 2 108 640,00 грн., разом з ПДВ - 136 133 550,00.

Умовами п. 4.1, п. 4.2 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1 цього договору, продавець має право обмежити або припинити постачання газу покупцеві.

Відповідно до п.6.1.1 та п. 6.1.2 договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки.

Положеннями розділу 7 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки обсягів газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 1% (один відсоток) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період.

Положення цього пункту не застосовуються у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, а також за відсутності у продавця необхідних обсягів газу по незалежних від нього причинах (зниження обсягу поставок газу зі сторони Російської Федерації тощо). У разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Станом на 01.11.2013р. відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого жовтні-грудні 2011р. природного газу в сумі 32616788,24грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо.

Враховуючи викладене, відповідач не повністю виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу. Станом на 01.11.2013р. сума заборгованості відповідача склала 36262196,12грн.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. у справі №916/1168/13, позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто суму основного боргу, 3%річних та інфляцій, відмовлено а частині стягнення пені та 7%штрафу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. рішення господарсього суду в частині стягнення основного боргу та 3% річних залишено без змін, а в решті позову відмовлено.

Проте, у зв'язку з тим, що рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі №916/1198/13 в частині стягнення суми основного боргу досі не виконано, позивач звернувся до суду про стягнення 3% річних у розмірі 652539,53грн. за прострочення зобов'язання з оплати природного газу за період з 28.03.2013р. по 01.11.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Досліджуючи правомірність визнання відповідачем позову, суд виходить з норм ст.13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав:

- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;

- при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі №916/1168/13 встановлено наявність невиконання відповідачем умов договору №23/12-БО-23 від 26.01.2012р. про закупівлю природного газу, щодо своєчасного погашення заборгованості, у зв'язку з чим стягнуто з відповідача суму основного боргу та 3% річних нарахованих по 27.03.2013р.

Також, судом встановлено, що відповідач досі не виконав рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі №916/1168/13 в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим, позивачем завлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 652539,53грн. за період з28.03.2013р. по 01.11.2013р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" по оплаті суми основного боргу, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 652539,53грн. за період з28.03.2013р. по 01.11.2013р., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Під час розгляду справи відповідач у відзиві з посиланням на складну фінансову ситуацію, просить суд надати розстрочку виконання рішення по справі відповідно до графіку погашення заборгованості.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" обставин скрутного фінансового стана, оскільки не надано жодного доказу в підтвердження тяжкого фінансового стану, у зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу у наданні розстрочки виконання рішення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку суми заявленої до стягнення, позовні вимоги ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" про стягнення 3%річних у розмірі 652539,53грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 13050,79грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3%річних у розмірі 652539 (шістсот п'ятдесят три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять)грн. 53 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 13050(тринадцять тисяч п'ятдесят)грн.79коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.04.2014р.

Суддя Гут С.Ф.