Постанова № 38326202, 14.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 р. Справа №805/3916/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 38 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.,

за участю:

прокурора - не з'явився;

представника позивача - Мащенко О.В.;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Прокурора Червоногвардійського району міста Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу за користування надрами в розмірі 535 978,86 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Червоногвардійського району міста Макіївки звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Макіївська ОДПІ) до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (далі - відповідач, ПАТ «Шахтоуправління Донбас») про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу за користування надрами в розмірі 535 978,86 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПАТ «Шахтоуправління Донбас» має податковий борг по сплаті за користування надрами в загальному розмірі 535 978,86 гривень, який виник через несплату відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань за четвертий квартал 2013 року, визначеного ним у розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за четвертий квартал 2013 року № 9088946141 від 28.01.2014 року на суму 535 978,86 гривень. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив податковий борг, позивач просив суд стягнути податковий борг у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор та відповідач у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, уповноваженого представника до суду не направили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Пунктом 2 статті 121 Конституції України визначено, що Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурор Червоногвардійського району міста Макіївки представляє інтереси держави в особі Макіївська об'єднана державна податкова інспекція, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом пред'явлення вимог про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу за користування надрами.

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Податковим кодексом України.

За даними веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доступ до якого надано відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», публічне акціонерне товариства «Шахтоуправління Донбас» (код ЄДРПОУ 00174668, місцезнаходження: 83059, Донецька область, м. Донецьк, Будьоннівський район) зареєстроване в якості юридичної особи 12.01.2004 року за № 1 266 120 0000 005984.

Згідно з довідкою № 518/10/05-92-18-013 Червоногвардійського відділення Макіївської ОДПІ, відповідач з 08.10.1996 року за № 999 взятий та перебуває на обліку в Червоногвардійському відділенні Макіївської ОДПІ, правонаступником якої є позивач, як платник податків за неосновним місцем обліку.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, вставлених цих Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючи органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Статтею 262 ПК України визначено, що плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з вимогами до підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені розділом ХІ Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач 28.01.2014 року, на підставі укладеного між сторонами договору про визнання електронних документів № 163 від 22.03.2011 року, надав до Макіївської ОДПІ розрахунок № 1 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за четвертий квартал 2013 року № 9088946141, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2, якою визначив суму узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за четвертий квартал 2013 року в розмірі 535 975,86 гривень.

Судом встановлено, що станом на час розгляду адміністративної справи, відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за четвертий квартал 2013 року на суму 535 975,86 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку, станом на 11.04.2014 року.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

24.11.2009 року податковою інспекцією сформована перша податкова вимога № 1/295, яка отримана уповноваженою особою відповідача 27.11.2009 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

30.122009 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/321, яка отримана уповноваженою особою відповідача 13.01.2010 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Шахтоуправління Донбас» починаючи з 30.12.2009 року (дата формування другої податкової вимоги) безперервно мало податковий борг, у зв'язку із чим податкові вимоги № 1/295 від 24.11.2009 року та № 2/321 від 30.12.2009 є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час винесення вимог. Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 ПК України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 20, 38, 49, 54, 56, 59, 95, 262, 263 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Червоногвардійського району міста Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу за користування надрами в розмірі 535 978,86 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (ідентифікаційний код 00174668, місцезнаходження: 83059, Донецька область, м. Донецьк, Будьоннівський район) відкритих у банківських установах, які обслуговують платника податків, кошти у розмірі 536 262,71 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч двісті шістдесят дві грн. 71 коп.) в рахунок погашення заборгованості по платі за користування надрами на користь місцевого бюджету м. Макіївки (код 37990227) на р/р 33119366700069, код платежу 13030100, банк ГУДКСУ у Донецькій області (МФО 834516).

Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 14 квітня 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 22 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.