Постанова № 38325334, 27.03.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року Справа № 811/922/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання розпорядження голови державної адміністрації незаконним,-

в с т а н о в и в

Позивачі звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому з урахуванням змінених позовних вимог просять:

- визнати незаконною відмову відповідача надати копії розпоряджень про передання земельної ділянки, що перебуває в користуванні СФГ "ОСОБА_1" іншій особі.

- визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 766-р від 20.09.2012 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4" та розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 853-р від 12.10.2012 року "Про передачу в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4".

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що відповідно до норм чинного законодавства голова державної адміністрації не має права на власний розсуд припиняти право селянського (фермерського) господарства на постійне користування землею та передавати її у користування іншій особі. Тому вважають розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 766-р від 20.09.2012 року та № 853-р від 12.10.2012 року незаконними.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що районна державна адміністрація при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користуватися землею в порядку встановленому законом.

Враховуючи те, що земельна ділянка загальною площею 23 га ріллі, розташована на території Голубієвицької сільської ради Компаніївського району, віднесена до земель запасу (Розпорядження Голови Компаніївської районної державної адміністрації від 31 липня 2012 року № 624-р), підстави щодо відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації, затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у користування іншій особі у Компаніївської районної державної адміністрації були відсутні. Тому, розпорядженням Голови Компаніївської районної державної адміністрації № 766-р від 20.09.2012 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки, а відповідно до Розпорядження Голови Компаніївської районної державної адміністрації № 853-р від 12.10.2012 року земельна ділянка загальною площею 23 га ріллі, розташована на території Голубієвицької сільської ради Компаніївського району із земель запасу передана ОСОБА_5 у користування для ведення фермерського господарства терміном на 10 років. Отже, Компаніївська районна державна адміністрація, приймаючи спірні розпорядження, діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР 0000015 ОСОБА_6 на підставі рішення третьої сесії Компаніївської районної ради Кіровоградської області від 11.03.1995 року №16 надана у постійне користування земельна ділянка розташована на території Голубієвицької сільської ради площею 23 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

26.04.1995 року проведено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 і обрано ОСОБА_6 головою СФГ ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.27).

Відповідно до протоколу зборів фермерського господарства від 12.11.2010 року, членами СФГ ОСОБА_6 ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 головою СФГ обрано ОСОБА_1(а.с. 39).

28.03.2011 року на зборах селянського (фермерського) господарства СФГ ОСОБА_6 перейменовано у СФГ ОСОБА_1 (а.с.38).

04.02.2012 року позивачка ОСОБА_3 вийшла заміж і змінила прізвище на ОСОБА_3.

Земельна ділянка площею 23 га була надана селянському (фермерському) господарству у постійне користування, однак позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вирішили розпаювати землю для закріплення за ними землі на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

В судовому засіданні представником позивачів зазначено, що в ході збору документів позивачам стало відомо, що 31.07.2012 року голова Компаніївської районної державної адміністрації розпорядженням № 624-р припинив право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

Відповідно до розпорядження від 31.07.2012 року №624-р "Про припинення права постійного користування землею площею 23 га ріллі наданої гр. ОСОБА_6" голова районної державної адміністрації припинив право постійного користування землею загальною площею 23 га ріллі, наданого громадянину ОСОБА_6 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Голубієвицької сільської ради, згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000015 і відніс вказану земельну ділянку до земель запасу Голубієвицької сільської ради.(а.с. 30).

Також, в судовому засіданні встановлено, що головою Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області винесено розпорядження № 766-р від 20.09.2012 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4" Відповідно до якого, голова Компаніївської державної адміністрації надав дозвіл громадянці ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 23 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Вказане вище розпорядження згодом стало підставою для винесення Розпорядження № 853-р від 12.10.2012 року "Про передачу в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4", яким затверджено акт визначення збитків власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням та наданням в оренду терміном на 10 років земельної ділянки загальною площею 23,4804 га ріллі громадянці ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) Голубієвицької сільської ради, згідно з яким збитки відсутні; затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років земельної ділянки загальною площею 23,4804 га ріллі громадянці ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) Голубієвицької сільської ради; передано в оренду терміном на 10 років громадянці ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 23,4808 га ріллі для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) Голубієвицької сільської ради.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; зовнішньоекономічної діяльності; оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно п. а ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з

урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною

сьомою цієї статті.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної

громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків

сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї

статті.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті, а також погоджує вилучення таких земель районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо).

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 412 ЦК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку, на який було надано право користування; викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 24 ЗК України у разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Отже, районні державні адміністрації мають право вилучати земельні ділянки тільки на підставі і в порядку визначеному законом.

Як встановлено судом, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року було визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Компаївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 624-р від 31.07.2012 року "Про припинення права постійного користування землею площею 23 га ріллі наданого гр. ОСОБА_6". Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. було переглянуто дану справу. Апеляційну скаргу Компанійської районної державної адміністрації Кіровоградської області залишено без задоволення, а постанову від 01.11.2012 року №1170/2а-3451/12 залишено без змін.

Вищезазначена постанова набрала законної сили.

У відповідності до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що розпорядження голови Компаївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 624-р від 31.07.2012 року "Про припинення права постійного користування землею площею 23 га ріллі наданого гр. ОСОБА_6" було скасовано, то і прийняті в подальшому Розпорядження, а саме № 766 від 20.09.2012 р. та № 853- р від 12.10.2012 р. Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та підлягають скасуванню.

Крім того, представником позивачів було зазначено та не заперечувалось представником відповідача, що першим заступником голови Компаніївської районної державної адміністрації було відмовлено в наданні інформації, що стосувалась подальшої долі земельної ділянки площею 23 га ріллі, право постійного користування на яку було припинено Розпорядженням № 624-р від 31.07.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області неправомірно було відмовлено позивачам в наданні копії розпоряджень про передання земельної ділянки , що перебуває в користуванні СФГ "ОСОБА_1" іншій особі та при прийнятті оскаржуваних розпоряджень № 766-р від 20.09.2012 року та № 853- р. від 12.10.2012 року порушено норми чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 34,41 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною відмову відповідача надати копії розпоряджень про передання земельної ділянки, що перебуває в користуванні СФГ "ОСОБА_1" іншій особі.

Визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 766-р від 20.09.2012 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4" та розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 853-р від 12.10.2012 року "Про передачу в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_4".

Присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 34,41 грн. на користь селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 01 квітня 2014 роу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула