Ухвала суду № 38324401, 18.04.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Ковалевича С.П., Собіни І.М.

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду від 14 січня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача орган опіки та піклування Костопільської міської ради Рівненської області про виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду від 14.01.2014 р. позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" задоволено частково: виселено ОСОБА_1 з житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям його з реєстраційного обліку. Вирішено питання про судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не враховано наявність рішення Костопільського районного суду від 10.06.2013 р., яким відмовлено у задоволенні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення. Вказане рішення в цій частині було залишено без змін рішенням апеляційного суду Рівненської області від 07.08.2013 р. Оскільки у задоволенні вимоги щодо виселення ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 35,40 Закону України „Про іпотеку" вже було відмовлено, у суду не було підстав для задоволення позову. Просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Костопільського районного суду від 10.06.2013 р., викладеного в новій редакції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки рішенням апеляційного суду Рівненської області від 07.08.2013 р. - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року в сумі 59712,71 доларів США, яка станом на 3 березня 2012 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 26215,29 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 12706,97 доларів США грн., заборгованості по комісії в розмірі 4619,56 долари США ___________________

Справа № 555/552/13-ц Головуючий у 1-й інст. - Мельник В.Я.

Провадження № 22ц/787/333/2014 Доповідач - Оніпко О.В.

та пені в розмірі 16170,89 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу ПАТ КБ "Приватбанк" ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, за початковою ціною визначеною договором іпотеки, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Рішення в частині відмови банку у позові про виселення відповідача залишено без змін.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст.ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З рішення Костопільського районного суду від 10.06.2013 р. вбачається, що підставою для відмови ПАТ КБ « Приватбанк» у позові про виселення ОСОБА_1 було недотримання позивачем вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку», зокрема, банком останньому не було надіслано письмову вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення у встановлений законом строк.

Колегією суддів встановлено, що 29 серпня 2013 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про звільнення спірного житлового приміщення, яку останній отримав 31.08.2013р., що стверджується рекомендованим поштовим повідомленням, однак вимог банку не виконав.

Таким чином, встановивши, що ПАТ КБ "ПриватБанк" додержано порядок вимоги до ОСОБА_1 про добровільне звільнення житлового будинку протягом місяця з дня отримання письмової вимоги, суд першої інстанції, в порядку вимог ст. 40 Закону України " Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України, обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині виселення відповідача.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ньому не спростовують, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Костопільського районного суду від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Судді :