Постанова № 3832420, 31.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10:51

31.03.2009 р.                                                                                 № 16/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.08 р. № 0001134120/0, від 22.07.08 № 00001134120/1 та від 07.10.08 р. № 0001134120/2.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення : від 06.05.08 р. № 0001134120/0, від 22.07.08 № 00001134120/1, від 07.10.08 р. № 0001134120/2 та від 23.12.08 р. № 000113420/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не порушувались вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а тому відсутні підстави для визначення позивачу зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача позов не визнав. Своє обґрунтування виклав в запереченні на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва –встановив:

          Карлівською МДПІ Полтавської області було здійснено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності Філії дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Управління з переробки газу та газового конденсату з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р.

          За результатами перевірки складено Акт № 23-25976423 від 31.03.08 р.

          Перевіркою встановлено порушення п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв’язку з чим Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 08.05.08 винесено податкове повідомлення –рішення № 0001134120/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 90028,50 грн. ( 60019,00 грн. –основний платіж та 30009,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

          Скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване повідомлення –рішення без змін.

          На підставі прийнятого рішення відповідачем прийняті податкові повідомлення –рішення від 22.07.08 № 0001134120/1, від 07.10.08 № 0001134120/2 та 23.12.08 № 0001134120/3.

          З висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»суд не погоджується, виходячи з наступного.

          Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 14.03.06 р. між Управлінням з переробки газу та газового конденсату та ТОВ «Пластикспецбуд»було укладено договір підряду № 429/8 на капітальний ремонт ємностей для зберігання нестабільного газового конденсату на ТЦСК с. Базилівщина.

          На виконання умов договору ТОВ «Пластикспецбуд»надало акти виконаних робіт: № 1 за червень 2006 р. на суму 152876,40 грн., №2 за серпень 2006 р. на суму 207242,40 грн.

          ТОВ «Пластикпроектбуд»за виконання капітального ремонту ємностей видані податкові накладні № 06001 від 22.06.06 р., № 2 від 15.08.06 р.

          Господарська операція відображена у відповідних бухгалтерських та податкових документах.

          Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредитку суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку –відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

          Як зазначалось вище на момент проведення перевірки, позивач мав всі необхідні податкові документи на підтвердження сум податкового кредиту.

          Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено обов’язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Зокрема, відповідачем не доведено факту несплати ПДВ до бюджету ТОВ «Пластикпроектбуд».

          Оскільки Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2007 по справі № 2а-571/07 установчі документи ТОВ «Пластикпроектбуд»визнані недійсними з моменту державної реєстрації з 07.09.05 р., відповідач вважає, що податкові накладні з реквізитами ТОВ «Пластикпроектбуд» складені з порушенням діючого законодавства та не можуть бути включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а отже позивачем порушені вимоги пп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», так як право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, в результаті чого УПГГК зайво включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПДВ в сумі 60019,80 грн.

          Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

          Пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, встановлених законом.

          Скасування свідоцтва платника ПДВ у судовому порядку не означає автоматичного скасування реєстрації платника податку на додану вартість, а вимагає від податкового органу вчинення низки дій. Це підтверджується , зокрема, Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до якого анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість може бути здійснене на підставі судового рішення про анулювання податкової реєстрації (п.25.2.1). Відповідно до п.25.2.2 зазначеного Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов’язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

          Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

          При цьому, відповідачем не було надано суду доказів складання податковим органом акту про анулювання реєстрації платника ПДВ –ТОВ «Пластикпроектбуд».

          Одночасно, суд звертає увагу на ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», згідно з якою, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи договір підряду з ТОВ «Пластикпроектбуд».

          На момент укладання договору та його виконання у контрагента позивача були всі необхідні та належно оформлені документи, які давали підстави та можливість для здійснення господарських операцій.

          Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, на якого покладено обов’язок щодо доказування, не довів суду і не надав доказів, що на момент укладання договору відомості, що зазначені у належно оформлених документах, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не відповідали дійсності.

          За наведених обставин суд приходить до висновку, що позивачем не порушувались вимоги п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому визначення йому податкового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 60019,00 грн. і штрафних (фінансових) санкцій на суму 30009,50 грн. є неправомірним.

          Крім того, позивач звертає увагу на порушення відповідачем строку винесення податкового повідомлення –рішення.

          Відповідно до п. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327 податкове повідомлення –рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки –приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки –протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.

          Акт перевірки складено 31.03.08 р., повідомлення –рішення відповідачем винесене 08.05.08 р.

          В судовому засіданні представник відповідача не надав пояснень та доказів про причини порушення встановленого Порядком строку винесення податкового повідомлення –рішення.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

                              Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві: від 06.05.08 р. № 0001134120/0, від 22.07.08 № 00001134120/1, від 07.10.08 р. № 0001134120/2 та від 23.12.08 р. № 000113420/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –02.04.2009р.