Постанова № 3832418, 16.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10:23

16.03.2009 р.                                                                                 № 16/29

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій           На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.           

          Приватне підприємство «Солекс»звернулося в суд з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004992330/0 від 07 листопада 2008 року Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва на суму 12920,00 грн., як таке, що не відповідає нормам чинного в Україні законодавства.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої було складено акт, згідно якого ДПІ у Святошинському районі м.Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12920,00 грн. за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вважає неправомірним рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки при здійсненні розрахунків із споживачами застосовується належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Підтвердженням цього є Z-звіт, складений під час перевірки та на кінець спірного робочого (операційного) періоду з 09 по 10 жовтня 2008 року. Вважає, що використання гральних автоматів з купюроприймачами, що не переведені у фіскальний режим, не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки позивач, як особа, яка не є виробником гральних автоматів, не уповноважений ініціювати внесення реєстраторів розрахункових операцій до Державного реєстру. Крім того, звертає увагу суду на порушення вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пунктів 1.5-1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

          У письмовому запереченні та у судовому засіданні представник Відповідача повідомила, що заперечує проти позову. В обґрунтування свого заперечення вказує, що внаслідок проведеної 09.10.08 р. перевірки було встановлено, що 38 гральних автомати - реєстратори розрахункових операцій не зареєстровані в органах податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи. Позивач до 31.12.2006 року зобов’язаний був оснастити гральні автомати фіскальною пам’яттю, однак цього не зробив. Розрахункова операція повинна проводитись на повну суму покупки (наданні послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Позивач не виконав норму Закону, а тому було винесено оскаржуване рішення. Вважає, що Відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за виявлене порушення, просила у задоволенні позову відмовити.

          У судовому засіданні 05.02.08 р. представником позивача заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи, проте у судовому засіданні 16.03.09 р. представник позивача не наполягав на задоволенні заявленого клопотання.

          За результатами розгляду матеріалів справи, документів, наданих сторонами, пояснень їх представників, Окружний адміністративний суд міста Києва,

встановив:

          Приватне підприємство «Солекс»зареєстроване у Святошинській районній у місті Києві Державній адміністрації 29.03.2002 року, ідентифікаційний код 24102644, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 067146.

          Видами діяльності за КВЕД згідно довідки № 10799/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: діяльність з організації азартних ігор, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, діяльність кафе, будівництво будівель, проведення розслідувань та забезпечення безпеки.

          ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 09.10.2008 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт (довідка) № 0216/26/57/23/24102644 від 09.10.2008 , в якому зафіксовано порушення п.1 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

          На підставі вказаного вище акту ДПІ у Святошинському районі м.Києва було винесено рішення про застосування передбачених п.2 ст. 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій від 07.11.2008 р. № 0004992330/0, згідно якого до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 12920,00 грн. за виявлене порушення.

          Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.          

          В п. 2.2.14 Акту перевірки зазначено, що послуги надаються на 38 гральних автоматах, які знаходяться в залі в робочому стані. Проте зафіксовано надання послуги лише на одному гральному автоматі. Працівниками ДПІ не наведено в Акті і не доведено в судовому засіданні надання послуг на інших 37 гральних автоматах. Дані обставини підтверджуються і поясненнями адміністратора грального залу, зазначеними в акті.

          Суд вважає, що кожне порушення має бути належним чином зафіксовано і доведено відповідними доказами, що відсутнє в даному спірному випадку.

Висновки перевірки щодо надання послуг на 37 гральних автоматах не доводять документально порушення, за яке застосовано штрафну санкцію, а тому суд вважає неправомірним застосування до позивача санкції у розмірі 12580 грн.

Суд вважає доведеним надання послуги на 1 гральному автоматі не обладнаному фіскальним пристроєм, а тому застосування штрафної санкції в сумі 340,00 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0004992330/0 від 07.11.08 р. в частині застосування штрафної санкції на суму 12580,00 грн. визнати недійсним, а в решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –18.03.2009 р.