Рішення № 38323092, 14.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" квітня 2014 р. Справа № 911/274/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС -Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», смт. Гостомель

про стягнення 587 239,00 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Близнюк Ю.В.- предст., дов.№ 10 від 09.01.2014р.;

відповідач - Самардак А.В. - предст., дов. б/н від 28.10.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» про стягнення 610 808,61 грн., з яких сума основного боргу 591 044,88 грн., 16 840,73 грн. пені, 923,00 грн. 3% річних та 2000,00 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки № 45/15/2013 від 26.04.2013р. в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2014 р. у справі №911/274/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 24.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2014р. розгляд справи №911/274/14 було відкладено на 24.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014р. строк розгляд спору було продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.03.2014р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 14.04.2014р. для врегулювання спору мирним шляхом.

14.04.2014р. позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 530 904,67 грн. суми основного боргу, 44 146,00 грн. пені, 10 188,00 грн. 3% річних та 2000,00 грн. збитків. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування поданої заяви позивач надав банківські виписки з рахунків, з яких вбачається, що станом на 11.04.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 530 904,80 грн.

Також, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, позивач скористався своїм правом, яке передбачено п. 8.5. договору та донарахував відповідачу штрафні санкції, в зв'язку з чим на даний час просить суд стягнути з відповідача 44 146,00 грн. пені та 10 188,00 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову - 587 239,00 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача в судовому засіданні озвучив, поданий через канцелярію суду відзив, в якому проти позову не заперечував та зазначив, що відповідач гарантує повне погашення заборгованості, що також підтверджується наявними у матеріалах справи, листами № 45 від 20.12.2013р. та № 45 від 29.01.2014р.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

14.04.2014р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (покупець) було укладено договір №45/15/2013 від 26.04.2013р. (далі - Договір) згідно якого постачальник зобов'язувався передати покупцеві насіння сільськогосподарських культур (надалі - Товар), а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Товар, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у Додатках до Договору.

Згідно Додатку № 1 від 26.04.2013р. в редакції додатку №2 від 28.05.2013 року домовлено поставити 250 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 1541,67 грн. за тонну на загальну суму 385 417,50 грн., 100 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 1020,83 грн. за тонну на загальну суму 102 083,00 грн., 100 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 2312,50 грн. за тонну на загальну суму 231 250,00 грн., 30 тонн насіння картоплі Рікеа за ціною 1041, 67 грн. за тонну на загальну суму 31 250.,10 грн. Всього на загальну суму 900 000,00 грн. в тому числі ПДВ 150 000,00 грн.

Згідно Додатку № 3 від 18.06.2013 р. домовлено поставити 6 тонн насіння картоплі Рікеа за ціною 333,33 грн. за тонну на загальну суму 1 999.98 та 9 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 333,33 грн. за тонну на загальну суму 2 999,97 грн. Всього на загальну суму 6 000,00 грн. з ПДВ.

Факт поставки товару та отримання його відповідачем підтверджується належним чином засвідченими з боку відповідача та позивача, підписаними уповноважених на отримання товару представників ТОВ «Агрохолдинг» накладними: № 80406877 від 29.04.2013р., №80407165 від 30.04.2013р., №80407040 від 30.04.2013р., №80407239 від 01.05.2013р., №80408194 від 02.05.2013р., №80408219 від 02.05.2013р., №80408220 від 03.05.2013р., №80408397 від 08.05.2013р., №80408278 від 08.05.2013р., №80410495 від 27.05.2013р., №80410497 від 27.05.2013р., №80410498 від 27.05.2013р., №80410669 від 28.05.2013р., №80410673 від 28.05.2013р., №80410789 від 30.05.2013р., №80410788 від 30.05.2013р., №80410868 від 30.05.2013р., №80410869 від 01.06.2013р., №80410870 від 01.06.2013р., №80410871 від 01.06.2013р., №80412288 від 14.06.2013р., №80412286 від 14.06.2013р., №80412292 від 14.06.2013р., №80412359 від 15.06.2013р., №80412360 від 15.06.2013р., №80412635 від 19.06.2013р.

Весь товар був поставлений на загальну суму 906 000,13 грн.

27 червня 2013 року Сторони домовилися внести зміни в Додаток №2 від 28.05.2013 року в та викласти його такій редакції: домовлено поставити 250 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 1541,67 грн. за тонну на загальну суму 385 417,50. 100 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 1020,83 грн. за тонну на загальну суму 102 083,00 грн. 100 тонн насіння картоплі Альвара за ціною 1671,42 грн. за тонну на загальну суму 167 142.00 грн., 30 тонн насіння картоплі Рікеа за ціною 1041, 67 грн. за тонну на загальну суму 31 250,10 грн. Всього на загальну суму 823 070,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, загальна ціна договору становить 829 070,13 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до Договору.

Згідно із п.8 Додатку №1 в редакції Додатку №2 від 28.05.2013 року, оплата здійснюється у наступному порядку: п. 8.1. перший етап оплати в розмірі 25% від загальної вартості Товару за даним додатком, здійснюється до 20 травня 2013 року, п.8.2. другий етап оплати в розмірі 50% від загальної вартості Товару за даним додатком, здійснюється до 01 липня 2013 року, п.8.3. остаточний розрахунок в розмірі 25% від загальної вартості Товару за даним додатком, здійснюється до 01 вересня 2013 року.

Згідно із п.8.1 Додатку №3 до договору поставки №45/15/2013 від 26.04.2013р. остаточний розрахунок за Товар здійснюється до 01 вересня 2013 року.

Як вбачається з копії банківської виписки, наданої позивачем, відповідачем були здійснені часткові оплати поставленого товару в сумі 238 025,25 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.11.2013р. становила 591 044,88 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 26.11.2013р. було направлено претензію № 829, з вимогою погасити заборгованість.

Проте, дана вимога залишилась без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, позивач за захистом свого порушеного права змушений був звернутися з позовом до суду.

Як вбачається з наданих до суду копій банківський виписок, 21.01.2014р. відповідачем було здійснено проплату у розмірі 20 000,00 грн. та 03.02.2014р. було здійснено проплату у розмірі 40 140,08 грн.

В зв'язку з цим, станом на 11.04.2014р. сума основного боргу становить 530 904,67 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, доказів оплати відповідач до суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 530 904,67 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 44 146,00 грн.

Як передбачено п. 8.4. договору, у випадку несплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, п. 8.5. договору сторони передбачили, що у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем було розраховано розмір пені, з урахуванням часткових проплат наступним чином: на суму боргу у розмірі 591 044,88 грн. було нараховано 28 629,24 грн. пені за період з 08.09.2013р. по 21.01.2014р., на суму боргу 571 044,88 було нараховано 2847,40 грн. пені за період 22.01.2014р. по 03.02.2014р., на суму боргу 530 904,67 грн. було нараховано 12 668,99 грн. за період з 04.02.2014р. по 11.04.2014р.

Судом було здійснено власний розрахунок пені, за допомогою калькулятора штрафів «Ліга Закон», відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ та встановлено, що розрахунок мав бути здійснений наступним чином: на суму боргу у розмірі 591 044,88 грн. за період з 08.09.2013р. по 21.01.2014р. пеня становить 28 629,24 грн., на суму боргу 571 044,88 за період 22.01.2014р. по 03.02.2014р. пеня становить 2644,02 грн., на суму боргу 530 904,67 грн. за період з 04.02.2014р. по 11.04.2014р. пеня становить12 668,99 грн.

Загальна сума пені, за розрахунком суду становить 43 942, 25 грн.

З огляду на це судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 44 146,00 грн. пені, підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43 942, 25 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 188,00 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було здійснено нарахування, з урахуванням часткових проплат наступним чином: на суму боргу у розмірі 591 044,88 грн. було нараховано 6606,75 грн. 3% річних за період з 08.09.2013р. по 21.01.2014р., на суму боргу 571 044,88 грн. було нараховано 657,09 грн. 3% річних за період 22.01.2014р. по 03.02.2014р., на суму боргу 530 904,67 грн. було нараховано 2923,61 грн. за період з 04.02.2014р. по 11.04.2014р.

Судом було здійснено власний розрахунок 3% річних, за допомогою калькулятора штрафів «Ліга Закон», та встановлено, що розрахунок мав бути здійснений наступним чином: на суму боргу у розмірі 591 044,88 грн. за період з 08.09.2013р. по 21.01.2014р. 3% річних становить 6606,75 грн., на суму боргу 571 044,88 грн. за період 22.01.2014р. по 03.02.2014р. 3% річних становить 610,16 грн., на суму боргу 530 904,67 грн. за період з 04.02.2014р. по 11.04.2014р. 3% річних становить 2923,61 грн.

Загальна сума 3% річних, за розрахунком суду становить 10 140,52 грн.

З огляду на це судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 188,00 грн. 3% річних, підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 140,52 грн. 3% річних.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. збитків.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що у відповідності до п. 5 ст. 225 Господарського процесуального кодексу України, сторони погодились, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на це та те, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього 2000,00 грн. збитків, суд вважає, що вимога про стягнення 2000,00 грн. збитків є правомірною, а отже підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 530 904,67 грн. основного боргу, 43 942, 25 грн. пені, 10 140,52 грн. 3% річних та 2000,00 грн. збитків. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34, код ЄДРПОУ 32754128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (01042, м. Київ, б-р. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 31189761) - 530 904 (п'ятсот тридцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 67 коп. основного боргу, 43 942 (сорок тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 25 коп. пені, 10 140 (десять тисяч сто сорок) грн. 52 коп. 3% річних, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. збитків та 12 210, 18 (дванадцять тисяч двісті десять) грн. 18 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.04.2014р.

Суддя Щоткін О.В.