Рішення № 38323080, 17.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" квітня 2014 р. Справа № 911/290/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський р-н, Черкаська обл.

до Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод», м. Кагарлик

про стягнення 108 875,00 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Стороженко О.П. - предст., дов. б/н від 02.01.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Русь» (позивач) до Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» (відповідач) про стягнення 108 875,00 грн. заборгованості за договором про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах №62 від 12.09.2012р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо передачі 16 т 250 кг переробленого цукру, вартість якого, за розрахунком позивача становить 108 875,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014р. у справі №911/290/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 24.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2014р. розгляд справи №911/290/14 було відкладено на 24.03.2014р., у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014р. було продовжено строк розгляду спору у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014р. розгляд справи було повторно відкладено на 17.04.2014р., у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних документів.

В судове засідання 17.04.2014р. відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду, викладені в попередніх ухвалах не виконав, витребувані документи, в тому числі, відзив на позов, суду не надав.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

17.04.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

12 вересня 2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Русь» (господарство) та Публічним акціонерним товариством «Кагарлицький цукровий завод» (завод) було укладено договір про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах №62 від 12.09.2012р., предметом якого є зобов'язання сторін щодо виробництва, поставки та переробки сировини для виробництва цукру квоти «А».

Відповідно до п. 4.1. договору, вироблена продукція із зданих на переробку цукрових буряків, за виключенням втрат при зберіганні і переробці та залишених заводу за вартість технічної переробки цукрових буряків, є власністю господарства.

В пункті 4.2. договору визначено, що господарство за вартість технічної переробки цукрових буряків, розраховується цукросировиною в співвідношенні: 50% - господарству, 50% заводу від загальної маси зданих цукрових буряків в заліковій вазі.

Приписами п. 4.14. договору передбачено, що кінцева звірка взаєморозрахунків між сторонами здійснюється на протязі 10 днів з моменту закінчення сезону переробки цукрових буряків, але не пізніше 31.12.2012р. Господарство зобов'язується здійснити повний розрахунок з заводом протягом 10 днів після закінчення зазначеного терміну звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору, ним було здано відповідачу для переробки 1747,5 т буряку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та реєстром прийомних квитанцій на реалізацію цукрових буряків ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» ТДВ «Русь» за 2012р.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.12р. відповідач повинен передати позивачу 106,25 т цукру.

Проте, відповідач виконав свої зобов'язання частково, передавши позивачу лише 90 т цукру, що підтверджується видатковими накладними № Ц000392 від 19.12.2012р., № Ц004200 від 08.01.2013р. та № Ц000431 від 16.01.2013р.

Таким чином, недопоставленими залишилися 16 т 250 кг цукру, в зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися з позовом про виплату йому вартості недопоставленого цукру, що за розрахунком позивача, становить 108 875,00 грн.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надіслав, докази поставки 16 т 250 кг цукру позивачу чи сплати його вартості, суду не надав.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач на час прийняття рішення не виконав свої зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що позивач, в обґрунтування вартості недопоставлених 16 т 250 кг цукру, посилається на довідку Товарної біржі агропромислового комплексу центральних областей України № 1 від 13.01.2014р., відповідно до якої, станом на 11.01.2014р. середньозважена ринкова ціна по Черкаській області на цукор врожаю 2013р. складає 6700 грн. за 1 тонну.

Проте, як вбачається з видаткових накладних, на підставі яких позивачу передавався виготовлений цукор, даний цукор є врожаєм 2012 року.

До того ж, варто зазначити, що п. 4.9. договору, сторони визначили, що за послуги по переробці цукрових буряків, за згодою сторін, розрахунки можуть проводитись або цукром, або грошовими коштами, по ціні відповідно до чинної в той момент постанови Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків…»

Як було встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 290 «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків в період з 1 вересня 2012 р. до 1 вересня 2013 р.» ціна на цукор складала 4083,33 грн. за тонну цукру.

Таким, чином вартість 16 т 250 кг цукру врожаю 2012р. складає 66 354,11 грн., проте враховуючи, те, що актом взаєморозрахунків сторони погодили суму заборгованості в розмірі 80 919,37 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідача саме дану суму.

З огляду на це судом встановлено що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 108 875,00 грн., підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80 919,37 грн. заборгованості за договором про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах №62 від 12.09.2012р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, 16, код ЄДРПОУ 19409200) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Русь» (19715, Черкаська обл., Золотоніський район, село Гельмязів, вул. Леніна,4/а, код ЄДРПОУ 00856924) - 80 919 (вісімдесят тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 37 коп. боргу та 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн. 39 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.04.2014р.

Суддя Щоткін О.В.