Ухвала суду № 38321800, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2539/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Шполатехагро" (далі - ПрАТ "Шполатехагро") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Смілянська ОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2013 р. №0000562200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 12.07.2013 р. №0000562200.

На вказану постанову Смілянська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Смілянською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Шполатехагро» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Аксіома-Агро» за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.06.2013 р. №273/22/32715534.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 21036,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 12.07.2013 року №0000562200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21036,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2012 року між ПрАТ «Шполатехагро» та ТОВ «Аксіома - Агро» укладено договір поставки товару №433, згідно п. 1.2. якого, визначено асортимент, кількість та ціну товару.

ПрАТ «Шполатехагро» в червні 2012 року отримало від ТОВ «Аксіома-Агро» податкову накладну від 08.06.2012 р. №7 на загальну суму 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 000,00 грн., яка сформована на перераховану попередню оплату (перша подія), та відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року.

На виконання умов даного договору постачальником згідно видаткових накладних: №РН - 0000639 від 12 червня 2012 року; №РН - 0000640 від 13 червня 2012 року; №РН - 0000641 від 13 червня 2012 року; №РН - 0000642 від 14 червня 2012 року; №РН - 0000643 від 14 червня 2012 року; №РН - 0000644 від 14 червня 2012 року - було передано, а покупцем - прийнято товар в кількості, по ціні та в асортименті, визначеному договором, про що свідчать підписи та печатки на вказаних видаткових накладних.

Факт поставки товару підтверджено товарно-транспортними накладними - №120612 від 02.06.2012 року; №639 від 12.06.2012 року; № 640 від 13.06.2012 року; №641 від 13.06.2012 року; №642 від 14.06.2012 року; №643 від 14.06.2012 року; №644 від 14.06.2012 року.

Факт проведення оплати за отриманий товар підтверджено платіжним дорученням №1213 від 08.06.2012 року.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про нікчемність угоди позивача з ТОВ «Аксіома - Агро» ґрунтується на висновках акту зустрічної звірки від 18.01.2013 р. №58/22-21/36037538 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Аксіома - Агро».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагенту та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 р. №0000562200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Смілянської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.