Постанова № 38321720, 10.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/512/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Верчука В.І.,

представників відповідача - Палінічака К.О., Криштоп О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів" (далі - позивач, ПАТ "Херсонський завод карданних валів") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.03.2014 р. просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. №№ 0000092200, 0000011704 - у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000112200 - частково на суму 4248830,67 грн., податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000112200 - частково на суму 958047,33 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем при складанні спірних податкових повідомлень-рішень використано протиправні висновки щодо безтоварності господарських операцій ПАТ "Херсонський завод карданних валів" з ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез", оскільки відносини з цими контрагентами підтверджено належними бухгалтерськими та податковими документами, які дозволяють формувати витрати та податковий кредит по цих операціях. Вказує на те, що контролюючі органи позбавлені права визнавати правочини недійсними та визнавати недійсними документи, складені по цих правочинах. Правочин укладений без наміру створення реальних правових наслідків - це фіктивний правочин. Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Оскільки у відповідача відсутнє судове рішення про недійсність правочинів з придбання товарів (послуг) у вказаних контрагентів, висновок ДПІ у м.Херсоні щодо неправомірного включення результатів цих правочинів до складу витрат та податкового кредиту платника податків є протиправним. Не погоджується позивач також із висновками відповідача щодо заниження доходів та податкових зобов'язань у зв'язку із продажем товарів (послуг) за цінами, нижчими ніж собівартість цих товарів (послуг), тобто за цінами, нижчими ніж звичайні. Позивач вважає, що приписи Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають обов'язок обчислення доходів від продажу лише у разі продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам. У всіх інших випадках, якщо не доведено зворотне, звичайною ціною є ціна, визначена сторонами договору. Відповідач при обчислені звичайних цін не довів правомірність їх використання для обчислення доходів та податкових зобов'язань для перегляду зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ. Неправомірним вважає позивач включення відповідачем до складу доходів 2012 року доходу від операцій з акціями у сумі 126250 грн. Зазначає, що ці доходи включені до складу прибутку від операцій з акціями за ІV квартал 2012 року у сумі 543750 грн. Також ДПІ у м.Херсоні неправомірно зменшено витрати на 740000 грн. на суму сплачених авансів ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології", по яких минув строк давності. Вказує на те, що по постачальнику ТОВ "Об'єднані технології" є судове рішення про стягнення авансу, яке знаходиться у стадії виконання. По постачальнику ВАТ "Авторадіатор" укладено додаткову угоду від 25.05.2012 р. про продовження строків поставки товарів. Позивач наголошує про хибність висновків відповідача про завишення показників 06.4.39 декларації з податку на прибуток на 125071 грн. у зв'язку з включенням до цього показника суми пені та штрафів за порушення законодавства у сфері ЗЕД. Цей показник за даними позивача сформовано за рахунок здійснених відрахувань до Пенсійного фонду за пільговими пенсіями, собівартості реалізованих виробничих запасів та витрат відповідно до акту перевірки № 14590/22-1/05743013. Неправомірним на думку позивача є висновок ДПІ у м.Херсоні про необхідність здійснення коригування податкового зобов'язання з ПДВ по господарських операціях з ПАТ "Ужгородський Турбогаз". Позивач стверджує, що цьому СПД у квітні 2011 року поставив товари, ПДВ з цієї операції відобразив у складі податкових зобов'язань декларації з ПДВ . У вересні 2012 року товари було повернуто і тому було складено розрахунок коригування. Не погоджуючись із нарахуванням штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2014 р. № 0000011704, вказує на те, що нормами ПК України передбачено застосування штрафних санкцій за несплату цього податку, а не за несвоєчасне його перерахування. Також не погоджується із застосуванням штрафної санкції у розмірі 50 %. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає складені відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги із зазначених підстав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог. Зазначили, що ПАТ "Херсонський завод карданних валів" у перевірених податкових періодах частину витрат та податкового кредиту сформував за рахунок документування безтоварних операцій з ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез". Вказані підприємства не знаходяться за юридичною адресою, не мають у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, мають зв'язки з суб'єктами підприємницької діяльності, що документують безтоварні господарські операції. Оскільки ПАТ "Херсонський завод карданних валів" використав вищезазначені СПД для документування безтоварних операцій з метою формування штучних витрат та податкового кредиту, то документи, складені за цими операціями, не можуть бути підставою для формування витрат та податкового кредиту. Крім того, позивач протягом перевірених податкових періодів здійснював продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими ніж собівартість таких товарів (робіт, послуг), чим порушив вимоги пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135 ПК України. Зазначають, що цей продаж здійснено ПАТ "Херсонський завод карданних валів" нижче реальної вартості цих товарів (робіт, послуг) через те, що до ціни реалізації не включено всі витрати, які безпосередньо пов'язані із здійсненням господарських операцій, в результаті чого діяльність підприємства збиткова. У розумінні ПК України дохід від реалізації товарів (готової продукції) має бути більшим за їх фактичну собівартість, а отримання збитків від цього продажу є підтвердженням факту заниження рівня звичайної ціни під час здійснення цієї діяльності позивача. Стосовно відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" вказали на те, що аванси (передплата) за товари цим постачальникам були включені до складу витрат у 2009 році за першою подією - сплата коштів. Після сплину термінів давності товари цими СПД поставлені не були, а тому на суму цих передплат слід було зменшити витрати позивача у тому податковому періоді, який припадає на дату закінчення строків позовної давності, тобто у січні 2012 року, незалежно від того, у якому стані знаходиться питання повернення цих коштів позивачу. Порушенням податкового законодавства є і не проведення ПАТ "Херсонський завод карданних валів" коригування витрат та податкового кредиту у зв'язку з поверненням передплат у травні 2012 року від ПАТ "Авто КрАЗ" та у жовні 2012 року від ПАТ "Кам'янець-Подільськ агрегат". Позивач, за даними відповідача, отримав по цих операціях розрахунок коригування до податкових накладних у зв'язку з поверненням передплат, здійснених в умовах дії Закону № 283/97-ВР та включених до витрат та податкового кредиту за фактом сплати коштів постачальнику. Також зазначили, що положеннями ст.127 ПК України передбачено фінансову відповідальність податкових агентів за несплату утриманого ними податку з доходів фізичних осіб з платників податків в установлені Податковим кодексом України строки. Несплата податку на доходи фізичних осіб - це не виконання ними податкового обов'язку у строки, встановлені законодавством України, а фінансова відповідальність застосовується незалежно від наступного, несвоєчасного виконання податковими агентами свого податкового обов'язку. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту планової виїзної документальної перевірки від 20.12.2013 р. № 1836/21-03-22-01/05743013 (далі - акт № 1836). Цим актом відображено результати перевірки ПАТ "Херсонський завод карданних валів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.22.1 ст.22, ст.102, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5 ст.138, пп.139.1.9, пп.139.1.11 п.139.1 ст.139, пп.159.1.2, пп.159.1.3 п.159.1 ст.159 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 561334,57 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2012 року на суму 137958,24 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 189875,65 грн., за ІV квартал 2012 року на суму 233500,68 грн.

2. пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.22.1 ст.22, ст.102, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5 ст.138, пп.139.1.9, пп.139.1.11 п.139.1 ст.139, пп.159.1.2, пп.159.1.3 п.159.1 ст.159 ПК України, в результаті чого завищено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на загальну суму 4369164 грн.

3. пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд.24 Декларації) всього у сумі 989614 грн., у тому числі: травень 2012 року - 36808 грн., червень 2012 року - 32906 грн., серпень 2012 року - 141852 грн., жовтень 2012 року - 456346 грн., грудень 2012 року - 321702 грн.

4. пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд.24 Декларації) всього у сумі 7500 грн., у тому числі: липень 2012 року - 7500 грн.

5. пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, податок за перевіряємий період у сумі 906780,78 грн., у тому числі: за березень 2012 року у сумі 79600,99 грн., за квітень 2012 року у сумі 82112,17 грн., за травень 2012 року у сумі 83401,20 грн., за червень 2012 року у сумі 89580,54 грн., за липень 2012 року у сумі 132859,89 грн., за серпень 2012 року у сумі 97489,99 грн., за вересень 2012 року у сумі 113364,07 грн., за жовтень 2012 року у сумі 91621,09 грн., за листопад 2012 року у сумі 136750,84 грн.

6. ст.24 Закону України "Про оплату праці" ПАТ "Херсонський завод карданних валів" станом на 31.12.2012 р. несвоєчасно виплачено заробітну плату, а саме: за жовтень 2012 року у сумі 457208,55 грн., за листопад 2012 року у сумі 1028728,02 грн.

7. ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: не завершення імпортної операції на суму 88077,99 руб. РФ.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014 р.:

- № 0000092200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 842002 грн., з яких за основним платежем на 561335 грн., за штрафними санкціями на 280667 грн.;

- № 0000102200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4369164 грн.;

- № 0000112200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 982114 грн.;

- № 0000011704, яким до позивача застосовано штрафні санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 453390,39 грн.

І. Згідно акту перевірки № 1836 на перегляд розміру об'єктів оподаткування, збільшення розмірів податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток вплинуло збільшення доходів позивача на 5795634 грн. та податкового зобов'язання з ПДВ на 737131 грн. у зв'язку з тим, що відповідач вважає, що у перевірених податкових періодах ПАТ "Херсонський завод карданних валів" здійснювало продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими ніж звичайні. Доказом такого заниження цін ДПІ у м.Херсоні вважає отримання позивачем у 2012 році збитків від ведення господарської діяльності. При оцінці рівня звичайних цін відповідач виходить з розміру витрат позивача, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Ототожнюючи собівартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг), ДПІ у м.Херсоні посилається на приписи пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135 ПК України. Обчислюючи рівень звичайних цін та застосовуючи їх для визначення доходів позивача за 2012 рік, відповідач не пояснює причин перерахунку всього отриманого доходу ПАТ "Херсонський завод карданних валів", незважаючи від напрямків продажу продукції платником податку.

У той же час за приписами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно ст.153 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) для визначення доходів від продажу товарів (робіт, послуг) із застосуванням звичайних цін для обчислення податку на прибуток передбачено виключно у разі здійснення продажу пов'язаним особам та при здійснені товарообмінних (бартерних) операцій. При здійсненні іншого продажу для обчислення доходів застосування звичайних цін не передбачено.

У той же час відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для визначення податкових зобов'язань з ПДВ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Тобто, застосування звичайних цін є обов'язком при визначені податкових зобов'язань з ПДВ незалежно від напрямків продажу товарів (робіт, послуг) платника податку протягом звітного податкового періоду.

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін (на час виникнення спірних правовідносин) були визначені ст.39 ПК України. Відповідно до п.1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ст.39 ПК України набирає чинності з 01.01.2013 р., а згідно пункту 8 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" до 01.01.2013 р. для визначення звичайної ціни застосовується п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334).

Відповідно до п.1.20 ст.1 Закону № 334 якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону № 334 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Приписами пп.1.20.3 п.1.20 ст.1 Закону № 334 передбачено, що для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Відповідно до пп.1.20.4 п.1.20 ст.1 Закону № 334 якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Згідно пп.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону № 334 у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Відповідно до пп.1.20.51 п.1.20 ст.1 Закону № 334 якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

ДПІ у м.Херсоні, посилаючись на приписи пп.1.20.51 п.1.20 ст.1 Закону № 334 стверджує, що положеннями цього підпункту терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна". Згідно акту перевірки відповідач зазначає, що за Положеннями (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "запаси", затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246, чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрата на завершення їх виробництва та реалізацію. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають у тому числі готову продукцію, що вироблена на підприємстві, визначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату є собівартість запасів, яка включає витрати СПД з їх придбанням та доставкою для подальшого використання. Собівартість реалізованих товарів за твердженням ДПІ у м.Херсоні крім вартості запасів включає інші прямі витрати (вартість додаткових матеріалів, оплата праці, соціальні внески та інше). У зв'язку із зазначеним відповідач стверджує, що звичайна ціна прирівнюється до чистої вартості реалізації і не може бути нижчою, ніж собівартість проданих товарів (послуг).

Суд зазначає, що для визначення рівня звичайних цін відповідач має послідовно застосовувати всі методи її визначення, передбачені п.1.20 ст.1 Закону № 334, при цьому застосування кожного наступного методу можливе лише у разі неможливості застосувати попередній метод визначення рівня звичайних цін.

З акту перевірки № 1836 вбачається, що для визначення розміру звичайних цін для обчислення доходів та податкових зобов'язань відповідач використав приписи пп.1.20.51 п.1.20 ст.1 Закону № 334 повністю ігноруючи приписи попередніх положень цього пункту Закону. ДПІ у м.Херсоні не досліджено, які саме товари, роботи, послуги було продано позивачем протягом 2012 року, який продаж позивача був "збитковим", який рівень цін діяв в Україні на аналогічні товари, роботи, послуги протягом 2012 року, не приведено доказів того, що позивач міг здійснити продаж своєї продукції за цінами, які перевищують ціни, визначені у його бухгалтерських та податкових документах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПІ у м.Херсоні визначила рівень звичайних цін з порушенням податкового законодавства України, що унеможливлює їх застосування для визначення доходу та податкових зобов'язань за наслідками цієї перевірки.

Тому висновки відповідача про заниження ПАТ "Херсонський завод карданних валів" доходів на 5795634 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ на 737131 грн., що вплинули на нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток, зменшення розміру об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014 р. № 0000092200, № 0000112200 та № 0000102200, є протиправними.

ІІ. За результатами перевірки, що відображені у акті № 1836, ДПІ у м.Херсоні дійшла висновку про заниження ПАТ "Херсонський завод карданних валів" доходів на 126250 грн. у зв'язку з тим, що на порушення п.153.8 ст.153 ПК України до складу інших доходів не включено доходи від операцій з акціями. ДПІ у м.Херсоні зазначає, що у 2012 році позивач отримав прибуток від продажу акцій і мав включити його до декларації з податку на прибуток.

Разом з тим приписи п.153.8 ст.153 ПК України передбачають ведення обліку, встановлення фінансових результатів у розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, у тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО у порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 162/68 від 26.06.2007 р. позивач придбав у ВАТ "Авторадіатор" акції в кількості 1700000 шт. по ціні 0,25 грн. Факт купівлі акцій підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах, виданою зберігачем акцій ТОВ "Краз-Капітал".

ПАТ "Херсонський завод карданних валів" у додатку КЗ до декларації з податку на прибуток підприємств за 2007, 2008, 2009, 2010 роки та за І квартал 2011 року не відображало витрати по придбанню акцій.

Частину акцій, а саме 505000 шт. на загальну суму 670000 грн. позивач продав ПАТ "ОКМА" відповідно до договору № ДД-02 від 15.06.2012 р., акту приймання-передачі від 30.11.2012 р. Оплата надійшла 21.06.2012 р. на загальну суму 670000 грн. При продажу акцій позивачем вирахувано чистий прибуток від цієї операції, який склав 543750 грн. (сума продажу акцій 505000 шт. х 1,327 грн. на суму 670000 грн. - сума придбання 505000 шт. х 0,25 грн. на суму 126250 грн. = 543750 грн.), яку і відображено у валових доходах за 4 квартал 2012 року.

З викладеного слідує, що визначена відповідачем при перевірці доходу (прибутку) від продажу акцій сума 126250 грн. - це частина доходу (прибутку), отриманого платником податку від продажу акцій ВАТ "Авторадіатор". Загальний дохід (прибуток) від продажу цих акцій включений до складу доходів позивача за 4 квартал 2012 року, а тому не може бути повторно оподаткований відповідачем за наслідками перевірки.

Таким чином, висновок ДПІ у м.Херсоні про заниження ПАТ "Херсонський завод карданних валів" валового доходу при продажу акцій на суму 126250 грн. є протиправним.

ІІІ. Що стосується висновків ДПІ у м.Херсоні щодо завищення ПАТ "Херсонський завод карданних валів" валових витрат на загальну суму 134892,52 грн. та податкового кредиту на загальну суму 25004,68 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест-Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез", суд зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств та податкового кредиту врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Приписами п.135.1 ст.135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та валових витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

1) Судом встановлено, що 15.02.2010 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "Техінструменткомплект" укладено договір поставки 15-02/2010 № 29, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, зазначених в узгоджених сторонами специфікаціях, які є його невід'ємною частиною. Поставка продукції здійснюється у відповідності з Міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС-2000", на умовах СРТ на склад Покупця м.Херсон (п.2.1).

На виконання умов договору ТОВ "Техінструменткомплект" поставило позивачу товар, згідно специфікації № 1 від 15.02.2010 р., видаткових накладних від 20.04.2012 р. №№ РН-0000169, РН-0000170, від 10.07.2012 р. №№ РН-0000310, РН-0000311, РН-0000312, від 13.07.2012 р. № РН-0000319, від 04.09.2012 р. № РН-0000419, від 17.09.2012 р. №№ РН-0000453, РН-0000454, від 26.10.2012 р. №№ РН-0000566, РН-0000564, РН-0000565, від 19.11.2012 р. № РН-0000600, від 06.12.2012 р. №№ РН-0000638, РН-0000639, РН-0000640, від 10.12.2012 р. №№ РН-0000646, РН-0000647, РН-0000648, від 20.12.2012 р. № РН-0000676, податкових накладних від 18.04.2012 р. №№ 27, 28, від 09.07.2012 р. №№ 22, 23, 24, від 12.07.2012 р. № 33, від 03.09.2012 р. № 3, від 12.09.2012 р. №№ 25, 26, від 23.10.2012 р. №№ 60, 61, 62, від 16.11.2012 р. № 26, від 04.12.2012 р. № 1, від 05.12.2012 р. №№ 3, 4, від 07.12.2012 р. №№ 13, 14, 15, від 19.12.2012 р. № 46.

Отриманий від ТОВ "Техінструменткомплект" товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів (т.1 арк.173, 177, 178, 181, 182, 187, 188, 189, 192, 195, 196, 197, 200, 201, 204, 205, 208, 209, 212, 213).

Перевезення товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника, а саме - ПП "Ночной експресс", про що свідчать рахунки № ХЕ 8293697 від 16.07.2012 р., № ХЕ 8320541 від 05.09.2012 р., № ХЕ 8327629 від 18.09.2012 р., № ХЕ 8369645 від 11.12.2012 р., вантажні декларації від 16.07.2012 р. № 8293697, від 05.09.2012 р. № 8320541, від 18.09.2012 р. № 8327629, від 12.12.2012 р. № 8369645.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.1 арк.222-233).

2) 05.09.2011 р. та 20.01.2012 р. між позивачем та ТОВ "Хімцентр" укладено договори постачання № 167 та № 9. Пунктами 1.1, 1.2 договорів визначено, що Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даних договорів. Предметом поставки є хімічні товари, номенклатура, кількість, ціна визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договорів. Умови поставки: FCA - м.Київ, склад Постачальника. ІНКОТЕРМС - 2000 (п.3.1).

На виконання цих договорів ТОВ "Хімцентр" поставило позивачу товар відповідно до видаткових накладних від 10.07.2012 р. № 1029, від 09.08.2012 р. № 1207, від 22.11.2012 р. № 1722, податкових накладних від 09.07.2012 р. № 52, від 08.08.2012 р. № 40, від 21.11.2012 р. № 81.

Отриманий від ТОВ "Хімцентр" товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів (т.2 арк.90, 93, 96, 104).

Перевезення товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника, а саме - ПП "Ночной експресс", про що свідчить вантажна декларація від 23.11.2012 р. № 9468752.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.103).

3) 26.04.2012 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" укладено договір № 260412/Д-1 на транспортно-експедиційне обслуговування.

На виконання умов договору ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" надала позивачу транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2012 р. № ОУ-0000084, ОУ-0000085.

Твердження відповідача про те, що вказані акти не містять зміст господарських операцій, а тому не відповідають вимогам первинних документів, не відповідає дійсності. Зазначені акти містять всі необхідні реквізити, а зміст господарських операцій (дані щодо вантажу, маршруту перевезення, дати, вартості, автомобіля, що здійснює перевезення) розкрито у транспортних заявках від 26.04.2012 р. №№ 1, 2 (т.1 арк.133, 134).

Оплата за отримані послуги здійснена у безготівковій формі (т.1 арк.132).

4) 07.09.2011 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент" укладено договір поставки № 20/09. Пунктом 1.1 договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю хімічні речовини, а Покупець прийняти у власність та оплатити на умовах, передбачених цим договором. Поставка товару здійснюється Постачальником згідно заявки протягом 10 календарних днів з дати оплати Покупцем вартості товару на складі Постачальника (п.2.2).

На виконання умов договору ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент" поставила позивачу товар згідно видаткової накладної від 24.10.2012 р. № 3137, податкової накладної від 23.10.2012 р. № 210.

Отриманий від ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент" товар оприбутковано згідно прибуткового ордера (т.2 арк.80).

Перевезення товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника, а саме - ТОВ "Нова пошта", про що свідчать рахунок-фактура від 26.10.2012 р. № НП-/11-1628, товарно-транспортна накладна від 24.10.2012 р. № 11001377014.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.87).

5) 12.01.2012 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "ДІАБАЗ-Д" укладено договір поставки № 002/12. Пунктом 1.1 договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю продукцію, що пропонує підприємство, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Поставка товару здійснюється у 5-ти денний строк з моменту отримання 100 % передплати на розрахунковий рахунок Постачальника (п.2.1). Умови поставки відповідної партії товару здійснюються на умовах попередньої домовленості обох сторін (п.2.2).

На виконання умов договору ТОВ "ДІАБАЗ-Д" поставила позивачу товар згідно видаткових накладних від 26.04.2012 р. № 260412-15, від 24.10.2012 р. № 241012-04, податкових накладних від 25.04.2012 р. № 198, від 23.10.2012 р. № 190.

Отриманий від ТОВ "ДІАБАЗ-Д" товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів (т.2 арк.236, 239).

Перевезення товару здійснювалося із залученням сторонніх перевізників, а саме - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", ТОВ "Євроекспрес пошта", про що свідчать рахунок від 28.04.2012 р. № ХЕ 0001033, товарно-транспортна накладна від 26.04.2012 р. № ДП0161667, рахунок-фактура від 25.10.2012 р. № 011-001365, вантажна декларація від 24.10.2012 р.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.244, 245).

6) У липні 2012 року ПАТ "Херсонський завод карданних валів" мало взаємовідносини з ПП НПКО "ТАТА". Даний контрагент поставив позивачу товар згідно видаткової накладної від 11.07.2012 р. № РН-1467, податкової накладної від 09.07.2012 р. № 72.

Отриманий від ПП НПКО "ТАТА" товар оприбутковано згідно прибуткового ордера (т.2 арк.104).

Перевезення товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника, а саме - ТОВ "Євроекспрес пошта", про що свідчать рахунок-фактура від 13.07.2012 р. № 011-000851, вантажна декларація від 11.07.2012 р. № 040014099.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.109).

7) 01.08.2011 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ НВКФ "Вест-Пром" укладено договір поставки № 336/М. Пунктом 1.1 договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а Покупець прийняти у власність та оплатити на умовах, передбачених цим договором, металопродукцію. Умови поставки продукції по даному договору - EXW, м.Дніпропетровськ, склад Постачальника (згідно з умовами "ІНКОТЕРМС-2000", публікація МТП № 560). Сторони можуть обумовити інші умови поставки для окремої партії продукції у відповідному Додатку на таку партію (п.2.1).

На виконання умов договору ТОВ НВКФ "Вест-Пром" поставила позивачу товар згідно видаткової накладної від 06.08.2012 р. № 4773, податкової накладної від 03.08.2012 р. № 17.

Отриманий від ТОВ НВКФ "Вест-Пром" товар оприбутковано згідно прибуткового ордера (т.2 арк.110).

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.113).

8) 12.01.2011 р. між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" укладено договір поставки № 17. Пунктом 1.1 договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю Емаль МС-чорну, а Покупець прийняти у власність та оплатити загальну вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором. Товар поставляється партіями на умовах, зазначених у рахунках-фактурах чи специфікаціях (п.3.1).

На виконання умов договору ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" поставило позивачу товар згідно видаткових накладних від 25.05.2012 р. № 89, від 12.06.2012 р. № 107, від 31.07.2012 р. № 165, від 17.09.2012 р. № 238, від 27.09.2012 р. № 239, від 19.10.2012 р. № 268, від 24.10.2012 р. № 271, від 01.11.2012 р. № 293, від 06.11.2012 р. № 299, від 20.11.2012 р. № 313, від 03.12.2012 р. № 323, від 13.12.2012 р. № 330, податкових накладних від 23.05.2012 р. № 22, від 12.06.2012 р. № 15, від 31.07.2012 р. № 38, від 17.09.2012 р. № 13, від 27.09.2012 р. № 26, від 19.10.2012 р. № 16, від 24.10.2012 р. № 19, від 01.11.2012 р. № 1, від 06.11.2012 р. № 8, від 20.11.2012 р. № 24, від 03.12.2012 р. № 1, від 13.12.2012 р. № 9.

Суд критично відноситься до твердження ДПІ у м.Херсоні про невідповідність окремих податкових та видаткових накладних вимогам законодавства з огляду на наступне.

Так, ДПІ у м.Херсоні зазначає про те, що у податкових накладних від 27.09.2012 р. № 26, від 19.10.2012 р. № 16, від 24.10.2012 р. № 19 невірно відображено номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 3215399, в той час як Черкаською ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.05.2005 р. № 32153997. У видаткових накладних, перелік яких наведено на аркуші 43 акту перевірки (т.1 арк.60), не зазначено місце складання; відсутнє прізвище, ініціали та посада особи ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез", відповідальної за здійснення господарської операції; відсутнє прізвище, ініціали та посада особи, яка отримала товар; не заповнено дані щодо довіреності.

Між тим суд зазначає, що окремі недоліки податкових та видаткових накладних самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення видаткових та податкових накладних сили первинного документа, а відтак позбавлення покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту. Тим більше, що законодавством не передбачено визнання недійсними видаткових і податкових накладних з таких підстав.

Дана позиція також викладена у рішенні Вищого адміністративного суду у справі № К/9991/8144/12 від 28.10.2013 р.

Наявні первинні документи дозволяють у повній мірі ідентифікувати обсяг, вартість та характер господарських операцій з даним контрагентом.

Отриманий від ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів (т.2 арк.12, 14, 16, 17, 19, 21, 23, 25, 28, 30, 32, 34).

Перевезення товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника, а саме - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", про що свідчать рахунки від 24.05.2013 р. № ХЕ 0001260, від 29.05.2012 р. № ХЕ 0001313, від 05.07.2012 р. № ХЕ 0001716, від 23.07.2012 р. № ХЕ 0001896, від 27.07.2012 р. № ХЕ 0001961, від 11.09.2012 р. № ХЕ 0002479, від 19.09.2012 р. № ХЕ 0002548, від 26.10.2012 р. № ХЕ 0002964, від 02.11.2012 р. № ХЕ 0003093, від 08.11.2012 р. № ХЕ 0003135, від 22.11.2012 р. № ХЕ 0003284, від 05.12.2012 р. № ХЕ 0003456, від 17.12.2012 р. № ХЕ 0003544, товарно-транспортні накладні від 23.05.2012 р. № ЧК2007434, від 25.05.2012 р. № ЧК2007592, від 03.07.2012 р. № ЧК2009989, від 20.07.2012 р. № ЧК2011123, від 25.07.2012 р. № ЧК2011398, від 04.09.2012 р. № ЧК0364282, від 18.09.2012 р. № ЧК0364387, від 17.10.2012 р. № ЧК2016807, від 24.10.2012 р. № ЧК2017202, від 01.11.2012 р. № ЧК2141032, від 05.11.2012 р. № ОЛ2003291, від 06.11.2012 р. № ЧК2018025, від 21.11.2012 р. № ЧК043848, від 13.12.2012 р. № ЧК936009.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі (т.2 арк.38-49).

В акті перевірки ДПІ у м.Херсоні вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаними постачальниками (крім ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез"), зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.

Таким чином, господарські операції між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" з приводу поставок товару (надання послуг) повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Факт того, що ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові і податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та витрат без фактичного отримання від цих контрагентів товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на інформацію з актів перевірок контрагентів позивача відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів (послуг).

Окремо суд зазначає, що відповідачем взято до уваги інформацію, викладену в актах Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 14.03.2013 р. № 1077/22-5/35862898 про неможливість проведення звірки ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Ангстрем Континенталь" за лютий-квітень 2012 року, жовтень 2012 року, ТОВ "Феріт Д" за лютий-квітень 2012 року, червень-листопад 2012 року; ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 22.11.2012 р. № 999/22-14/33536111 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальником ПП "ЛАБ" у періоді з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р. та платниками податків - покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Між тим господарські операції між ПАТ "Херсонський завод карданних валів" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" мали місце у травні-липні, вересні-грудні 2012 року, а висновки у акті від 22.11.2012 р. № 999/22-14/33536111 стосуються 2011 року.

Крім того, з аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, п.п.6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення суджень про відсутність об'єктів оподаткування, визнання правочинів такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, щодо правомірності формування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів (крім ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез").

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів (послуг) у цих постачальників, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно висновків ДПІ у м.Херсоні про нікчемність укладених позивачем правочинів із ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез", суд зазначає, що по-перше, договори на поставку позивачу цими постачальниками товарів (послуг) за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність висновків відповідача щодо завищення ПАТ "Херсонський завод карданних валів" валових витрат на загальну суму 134892,52 грн. та податкового кредиту на загальну суму 25004,68 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Техінструменткомплект", ТОВ "Хімцентр", ПП "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", ТОВ "Південна Хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "ДІАБАЗ-Д", ПП НПКО "ТАТА", ТОВ НВКФ "Вест Пром" та ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез".

ІV. За актом перевірки № 1836 відповідач вважає, що позивач у порушення ст.102, пп.159.1.2, пп.159.1.3 п.159.1 ст.159 ПК України завищив витрати ІV кварталу 2012 року на 740000 грн. у зв'язку з не зменшенням витрат на суму раніше сплачених авансових платежів, по яких минув строк давності.

Як було встановлено ДПІ у м.Херсоні, станом на 01.04.2012 р. у ПАТ "Херсонський завод карданних валів" рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 888000 грн., у тому числі ПДВ - 148000 грн., по постачальникам ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології", дата виникнення якої відповідно січень 2009 року та лютий 2008 року. По даній заборгованості позивачем здійснювалась претензійна робота щодо її стягнення.

Таким чином кошти на адресу ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" було сплачено ПАТ "Херсонський завод карданних валів" в умовах дії Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Приписи цього Закону передбачали порядок формування витрат платників податків за першою із подій, яка припадає на дату сплати коштів за товари (роботи, послуги), що були призначені для використання в оподатковуваних господарських операціях платника податку, або на дату фактичного отримання цих товарів (робіт, послуг).

Виходячи з цих приписів позивач по відносинах з ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" мав сформувати витрати ІV кварталу 2008 року та І кварталу 2009 року за фактом сплати коштів цим СПД. Оскільки після закінчення строків давності постачання товарів (робіт, послуг) ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" здійснене не було, суд вважає, що ці кошти втратили зв'язок з оподатковуваною господарською діяльністю позивача і позивач мав провести відповідне коригування витрат, незважаючи на часткову зміну законодавства України щодо порядку формування витрат для обчислення зобов'язань з податку на прибуток.

Тому суд вважає правомірним висновок відповідача щодо завищення ПАТ "Херсонський завод карданних валів" витрат ІV кварталу 2012 року на 740000 грн.

За аналогічних підстав суд вважає промірним висновок ДПІ у м.Херсоні щодо завищення позивачем витрат ІІ та ІV кварталів 2012 року на 120333,33 грн. по операціях з ПАТ "Авто КрАЗ" та ПАТ "Кам 'янецьк Подільськ автоагрегат" щодо повернення передплат та придбання товарів, здійснених у грудні та червні 2009 року.

V. За актом перевірки № 1836 відповідачем встановлено завищення позивачем витрат ІV кварталу 2012 року на 125071 грн. у зв'язку з віднесенням до складу "Інших витрат" декларації з податку на прибуток витрат на нарахування та сплату пені, штрафів, неустойки (штраф по платі за землю, штрафу та пені банку, пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, та інші штрафи та пені).

Відповідно до приписів пп.139.1.11 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.

Позивач заперечує проти включення до складу інших витрат декларації ІV кварталу 2012 року нарахованих та сплачених штрафів, пені або неустойки, проте у судовому засіданні не зміг підтвердити відповідними документами загальну суму інших витрат, визначених ним у декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи приписи пп.139.1.9, пп.139.1.11 п.139.1 ст.139 ПК України, суд вважає, що відповідач за наслідками перевірки правомірно зменшив ПАТ "Херсонський завод карданних валів" інші витрати за 2012 рік на 125071 грн.

VІ. За даними декларацій з податку на прибуток за 2012 рік позивачем обчислено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 4369164 грн., тобто об'єкт з якого мали обчислюватись грошові зобов'язання з податку на прибуток був відсутній. За результатами розгляду справи суд вважає правомірними лише висновки податкового органу щодо завищення витрат за перевірені податкові періоди на загальну суму 985404 грн., що є меншим ніж загальна сума від'ємного значення об'єкту оподаткування, задекларованого позивачем. У зв'язку з цим суд повністю скасовує податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000092200, та скасовує податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000102200 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 3383760 грн.

VІІ. За актом перевірки № 1836, крім порушень стосовно застосування звичайних цін та визнання операцій з придбання товарів, що не спричиняють реального настання наслідків, на зменшення від'ємного значення з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2014 р. № 0000112200 вплинуло виявлене відповідачем заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 148000 грн. за рахунок наявної дебіторської заборгованості з минулим терміном позовної давності по попередній оплаті суб'єктам господарювання ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології".

ДПІ у м.Херсоні вважає, що після закінчення строків давності позивач мав у відповідності з п.198.5 ст.198 ПК України задекларувати умовний продаж з цієї операції, оскільки попередня оплата не спричинила використання наслідків придбання в оподатковуваній господарській діяльності платника податку.

Крім того відповідач, посилаючись на п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, вважає, що ПАТ "Херсонський завод карданних валів" на суму ПДВ - 148000 грн. дебіторську заборгованість суб'єктам господарювання ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" мав зменшити податковий кредит у зв'язку з тим, що після закінчення строків давності результати господарських операцій з суб'єктами господарювання ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" не могли бути використані в оподатковуваній господарській діяльності позивача.

Згідно ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Судом встановлено, що позивач фактично здійснив передплату ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" за майбутню поставку товарів, протягом наступних податкових періодів товари (роботи, послуги) від цих СПД не отримував. Внаслідок цього суд вважає, що ПАТ "Херсонський завод карданних валів" по операціях з ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" не міг обчислити продаж товарів у відповідності з п.198.5 ст.198 ПК України у зв'язку з фактичною відсутністю цих товарів у платника податків. На думку суду після закінчення строків давності дебіторська заборгованість ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" не може бути такою, що пов'язана із придбанням товарів для оподатковуваної господарської діяльності платника податків, а тому позивач мав зменшити податковий кредит з ПДВ що стосується цієї заборгованості.

Суд вважає, що по операціях ПАТ "Херсонський завод карданних валів" з ВАТ "Авторадіатор" та ТОВ "Об'єднані технології" приписи п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України та п.198.5 ст.198 ПК України є взаємовиключними і приходить до висновку про протиправність збільшення відповідачем податкових зобов'язань на 148000 грн. та правомірність зменшення відповідачем податкового кредиту на 148000 грн., обчислених по цих операціях.

VІІІ. Також на зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000112200 вплинули висновки ДПІ у м.Херсоні про неправомірне здійснення позивачем коригування податкового зобов'язання по ПАТ "Ужгородський Турбогаз" у вересні 2012 року на суму ПДВ 64860 грн. по розрахунку коригування від 28.09.2012 р. № 89 до податкової накладної від 29.04.2011 р. № 134.

Між тим, суд не погоджується з таким висновком відповідача виходячи з наступного.

Положеннями п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Приписами п.192.3 ст.192 ПК України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що у квітні 2011 року ПАТ "Херсонський завод карданних валів" поставлено ПАТ "Ужгородський Турбогаз" товар (фільтри, хрестовини) на суму 1049901,70 грн., складено видаткову та податкову накладну від 29.04.2011 р. № 134. Податкову накладу включено до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року, Додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

У вересні 2012 року ПАТ "Ужгородський Турбогаз" частково повернуто продукцію на загальну суму 324300 грн., у тому числі ПДВ - 64860 грн., у зв'язку з чим позивачем складено Розрахунок коригування від 28.09.2012 р. № 89 до податкової накладної від 29.04.2011 р. № 134. Повернуту продукцію оприбутковано на складі підприємства. Розрахунок коригування містить і вартісні і кількісні показники щодо яких здійснювалося коригування, має підписи про складання та отримання, печатку та всі необхідні реквізити.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавством не передбачено, що повернення товару не можна здійснювати після спливу 365 днів. Відповідно, якщо не заборонено повернення товару, то і не заборонено складати розрахунок коригування, що підтверджується і приписами ст.192 ПК України.

ІХ. Під час перевірки відповідачем встановлено завищення податкового кредиту на 14616 грн. у зв'язку з включенням до його складу податкових накладних, отриманих від ПП ВКФ "Електропром" та ПАТ "ТД "Ирбис", у яких відсутній підпис особи, яка склала ці податкові накладні, що також вплинуло на зменшення від'ємного значення з ПДВ.

Не погоджуючись з вказаним порушенням, позивач вказує на наявність всіх необхідних реквізитів у цих податкових накладних.

У судовому засіданні були досліджені податкові накладні від 19.07.2012 р. № 5962, від 10.07.2012 р. № 14, отримані від ПАТ "ТД "Ирбис" від ПП "ВКФ "Електропром" відповідно, та встановлено, що вони не містять підпису продавця (т.2 арк.239, 240).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні обов'язкові реквізити.

Таким чином приписи ст.201 ПК України серед інших вимог до оформлення податкових накладних передбачають підпис уповноваженої особи, що склала ці податкові накладні, а тому суд вважає правомірним висновок відповідача щодо завищення ПАТ "Херсонський завод карданних валів" податкового кредиту на 14616 грн. у зв'язку з включенням до його складу податкових накладних, отриманих від ПП ВКФ "Електропром" та ПАТ "ТД Ирбис", у яких відсутній підпис особи, яка склала ці податкові накладні.

X. Що стосується правомірності нарахування ПАТ "Херсонський завод карданних валів" штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 453390 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2014 р. № 0000011704.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що у перевірених податкових періодах позивач, як податковий агент, утримав податок з доходів фізичних осіб з фізичних осіб що перебували з ним в трудових та цивільно-правових відносинах. При розрахунках із згаданими фізичними особами мали місце затримки у виплаті доходів на користь цих осіб. ДПІ у м.Херсоні встановлено, що на порушення пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України при затримці у виплаті доходів фізичних осіб утриманий податок не перераховувався до бюджету у строки, встановлені для місячного періоду. Загальна сума несвоєчасно перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 906780,78 грн. На підставі ст.127 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 453390 грн.

ПАТ "Херсонський завод карданних валів", заперечуючи проти застосування штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням, зазначає, що утриманий ним податок з доходів фізичних осіб на час проведення перевірки перерахований до бюджету, а тому немає підстав для застосування штрафних санкцій за приписами ст.127 ПК України.

При вирішенні цього питання суд виходить з того, що згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Приписами пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п.127.1 ст.127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, приписи ст.168 ПК України визначають обов'язок податкового агента, яким є позивач, щодо перерахування утриманого ним податку з доходів фізичних осіб, у тому числі визначають і порядок перерахування податку при затримці у виплаті нарахованих доходів на користь фізичних осіб.

Суд зазначає, що приписи ст.168 ПК України визначають обов'язок щодо перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходів на користь цих осіб та зобов'язують податкового агента у обов'язковому порядку сплатити утриманий податок до фактичної виплати доходу, коли цей дохід нараховується, але не виплачується (не надається) платнику податку. Порушення цього порядку тягне за собою фінансову відповідальність, яка передбачення п.127.1 ст.127 ПК України.

Твердження ПАТ "Херсонський завод карданних валів" про протиправність застосування штрафних санкцій у розмірі 50 %, оскільки протягом 1095 таких штрафних санкцій до позивача не застосовувалося, не відповідають дійсності, оскільки згідно податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 р. № 0000561704, яке не скасовано, до ПАТ "Херсонський завод карданних валів" застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 105784,93 грн. (т.5 арк.15).

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до ПАТ "Херсонський завод карданних валів" штрафних санкцій у розмірі 453390,39 грн. згідно податкового повідомлення рішення від 09.01.2014 р. № 0000011702, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Херсонський завод карданних валів" в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014 р. № 0000092200 - повністю, № 0000102200 - частково на суму 3383760 грн., № 0000112200 - частково на суму 819498 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки ПАТ "Херсонський завод карданних валів" просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000102200 на суму 4248830,67 грн., № 0000092200 на суму 842002 грн., № 0000112200 на суму 958047,33 грн., № 0000011704 на суму 453390,39 грн. (всього на загальну суму 6502270,39 грн.), то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 4872 грн. (максимальний розмір судового збору).

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 5045260 грн., або 77,59 % від заявлених позовних вимог.

Сума судового збору за задоволеними позовними вимогами складає 3780 грн. ((4872 грн. х 77,59 %) : 100 %), відповідно сума судового збору за позовними вимогами, в задоволенні яких відмовлено, - 1091,82 грн. (4872 грн. - 3780,18 грн.).

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, при подачі адміністративного позову підприємством було сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією від 13.02.2014 р. № 1210005.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з ПАТ "Херсонський завод карданних валів" складає 604,62 грн. (1091,82 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014 р. № 0000092200 - повністю, від 09.01.2014 р. № 0000102200 - частково на суму 3383760 грн., від 09.01.2014 р. № 0000112200 - частково на суму 819498 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (код ЄДРПОУ 05743013) судовий збір у сумі 604 (шістсот чотири) грн. 62 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 квітня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1