Рішення № 38321301, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2637/14 31.03.14

За позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Теорет»

До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 128045,68 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Блажієвська Л.В. (за дов.)

від відповідача ОСОБА_3 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теорет» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 127819,31 грн. за договором поставки товару № 36/518 від 01.12.2010 р., з яких: 121330,62 грн. боргу, 5272,06 грн. пені, 1216,63 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 20.02.2014 р. порушено провадження у справі №910/2637/14.

31.03.2014 р. позивачем подано заяву «про уточнення позовних вимог», відповідно до якої позивачем зменшено розмір основного боргу до 120877,86 грн., у той же час збільшено розмір пені до 5518,59 грн. та трьох процентів річних - до 1649,23 грн..

Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що його заборгованість зменшилась на 4523,00 грн.. Крім того, відповідач заперечив проти нарахування пені, оскільки протокол розбіжностей, на який посилається позивач, не змінює умов договору, а лише визначає наміри сторін щодо внесення змін до договору, які внесені не були.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.12.2010 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Теорет» (постачальником) укладено договір поставки товару № 36/518 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець - приймати та оплачувати його в порядку та на умовах даного Договору. Договір було укладено у редакції протоколу розбіжносей.

Згідно п. 6 ст. 181 Господарського кодексу України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Протокол розбіжностей до договору поставки товару № 36/518 від 01.12.2010 р. містить підписи сторін, у тому числі і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець зобов'язується сплатити вартість товару по мірі його реалізації, не пізніше 10 календарних днів з дати реалізації. Покупець надає не менш ніж два рази на місяць звіт про залишки нереалізованого товару (п. 4.13 Договору).

В період з 03.07.2012 р. по 12.09.2013 р. позивачем поставлявся, а відповідачем отримувався товар, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків сторін станом на 30.09.2013 р. заборгованість відповідача становила 125036,76 грн..

Відповідач товар частково оплатив, частково повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 120877,86 грн..

Станом на день подання позову до суду (18.02.2014 р.) заборгованість відповідача становила 120877,86 грн..

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 4523,00 грн. заборгованості, в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, підлягають задоволенню вимоги про стягнення 116354,86 грн. (120877,86 - 4523,00).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За пунктом 6.7 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов'язання, від суми не сплачених своєчасно коштів за товар, за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 5518,59 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 1649,23 грн. трьох процентів річних за період з 30.09.2013 р. по 14.03.2014 р..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 116354,86 грн. боргу, 5518,59 грн. пені, 1649,23 грн. трьох процентів річних. В частині стягнення 4523,00 грн. боргу провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення позивача з позовом до суду. Надмірно сплачені позивачем 73,70 грн. підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теорет» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, код 31777647) 116354,86 грн. боргу, 5518,59 грн. пені, 1649,23 грн. трьох процентів річних, 2561,00 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 4523,00 грн. припинити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Теорет» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, код 31777647) з Державного бюджету України 73,60 грн. судового збору.

Рішення підписано 17.04.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун