Постанова № 38320688, 18.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014 справа №913/3223/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівЗубченко І.В., Татенко В.М.за участю представників сторін: від позивача: Шепіль Ю.М. - за довіреністю № 66 від 03.09.2013р.;від відповідача:Не з'яився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від05.02.2014р.(повний текст підписано 10.02.2014р.) по справі№913/3223/13 (суддя Косенко Т.В.)за позовомОбласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області проврегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 329 від 01.09.2013р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2014р. у справі №913/3223/13 позов Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення щодо преамбули договору, назви розділу 4(четвертого), а також пунктів договору 1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 6.1, 7.2, 7.3, 7.8, 7.14, 8.1, 8.3, 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5 - задоволено та господарським судом врегульовано розбіжності, які виникли між Обласним комунальним підприємством "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 329 від 01.09.2013р., виклавши Договір у наступній редакції позивача (з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей):

" - преамбула договору:

"Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода" (надалі по тексту "Виробник"), яке представлене відокремленим підрозділом Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції в особі виконуючого обов'язок директора Вілкова Івана Юрійовича, діючого на підставі довіреності №44 від 28.08.2013р., з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_5, яка іменується надалі "Споживач", що діє на підставі свідоцтва, з другого боку, які далі за текстом разом іменуються "Сторони", - уклали даний договір про нижченаведене:";

- п.1.1 договору: "Виробник" зобов'язується постачати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води, а "Споживач" своєчасно оплачувати надані йому послуги на умовах, визначених цим Договором, та виконувати інші умови Договору.";

- п.1.2 договору: "В ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного Договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила користування), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним Договором.";

- назва розділу 4 договору: "Обсяги, режим скиду стічних вод та порядок надання послуг з водовідведення.";

- п.5.1 договору: "Виробник" експлуатує, обслуговує та ремонтує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із "Споживачем.";

- п.5.2 договору: "Споживач" забезпечує експлуатацію, обслуговування та ремонт вуличних, квартальних, дворових, будинкових мереж, споруд і обладнання систем водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі, за власний рахунок.";

- п.6.1 договору: "Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем, представників "Виробника" за наявності в них відповідного посвідчення:

-для ліквідації аварій - цілодобово;

-для проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо, - згідно з умовами Договору";

- п.7.2 договору: "Установка засобів обліку здійснюється "Споживачем" відповідно до проекту, розробленого спеціалізованою організацією та згідно технічних умов, виданих "Виробником". Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником "Виробника" і захищені (у т.ч. шляхом встановлення індикаторів впливу постійного магнітного поля) від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані "Виробником". Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків.";

- п.7.3 договору: "Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом встановленого зразку про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у паспорті засобу обліку. Засоби обліку опломбовуються з занесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць, об'єм води визначається відповідно до п.3.3 Правил користування до дня установки повіреного засобу обліку. Повірка, ремонт та обслуговування засобу обліку виконується за рахунок "Споживача". Повірка засобів обліку на об'єктах теплозабезпечення здійснюється у міжопалювальний період (до початку опалювального періоду).";

- п.7.8 договору: "У випадку, коли обсяги водопостачання або водовідведення "Споживача" знизилися або збільшилися, "Споживач", відповідно до вимог "Виробника", у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузлу обліку.";

- п.7.14 договору: "У разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури "Споживача", пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини "Споживача", об'єм води визначається відповідно до п.3.3 Правил користування.";

- п.8.1 договору: "На дату укладення Договору встановлені наступні тарифи на:

1м3 питної води - 9,816 грн, у т.ч. ПДВ;

1м3 стічних вод - 8,664 грн, у т.ч. ПДВ.

При зміні тарифів, їх розміри доводяться до відома "Споживача" у порядку, передбаченому діючим законодавством України та є обов'язковим з моменту введення їх в дію без внесення змін до Договору.";

- п.8.3 договору: "Оплата за надані послуги здійснюється "Споживачем" наступним шляхом:

"Споживач" здійснює авансовий платіж у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця - на поточний рахунок "Виробника", який вказаний у останньому по даті надання груп-рахунку / іншому платіжному документі. Остаточний розрахунок за поточний місяць "Споживач" здійснює на протязі 3 (трьох) банківських днів після отримання груп-рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці.

Груп-рахунок або інший платіжний документ може бути наданий "Споживачу" наступним способом:

На електронну поштову скриньку_______(вказати електронну адресу).

Факсом на номер ______(вказати № факсу).

В інший спосіб ________(вказати).

У разі надання "Споживачу" груп-рахунку або іншого платіжного документу по електронній пошті або факсом, оригінали вказаних документів (з підписами та печатками) передаються "Споживачу" наприкінці місяця разом з податковими накладними та іншими документами, пов'язаними з виконанням Договору.

Форма розрахунків - безготівкова.";

- п.9.1 договору: "Виробник" має право:

- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі "Споживачем", здійснювати контроль водоспоживання та водовідведення "Споживача", вибіркову перевірку технічного стану систем "Споживача", відбір проб для контролю за якістю стічних вод у відповідності з повноваженнями, наданими законодавством України і за результатами перевірок складати відповідні акти;

- відключати "Споживача" від мереж:

Після письмового попередження у разі: відсутності Договору або ухилення від укладення або продовження (переукладення) Договору; несплати або несвоєчасної оплати послуг; невиконання "Споживачем" умов Договору, Правил користування, Правил приймання, місцевих Правил приймання та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;

Негайно: після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;

"Виробник" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.";

- п.9.2 договору: "Виробник" зобов'язаний:

- надавати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води у порядку та на умовах, передбачених Договором.

- "Виробник" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.";

- п.9.3 договору: "Споживач" має право:

- на отримання послуг у порядку та умовах, передбачених Договором.

- "Споживач" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.";

- п.9.4 договору: "Споживач" зобов'язаний:

- Здійснювати своєчасну оплату за надані послуги у строки та порядку, передбаченому умовами Договору.

- Раціонально використовувати воду, не допускати її витоків зі своїх мереж.

- Не перешкоджати здійсненню контролю "Виробником" за технічним станом інженерного обладнання, водопостачання та водовідведення "Споживача".

- Щоквартально проводити звіряння розрахунків на вимогу "Виробника" з підписанням відповідного акту.

- На протязі одного дня з моменту укладення Договору надати "Виробнику" довіреність на особу, яка має право від його імені представляти інтереси з виконання умов Договору, зокрема приймати участь при знятті показів приборів обліку, проведенні перевірок, підписувати акти, отримувати груп-рахунки / інші платіжні документи, листи, додаткові угоди та інше.

- "Споживач" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.";

- п.9.5 договору: "Сторони зобов'язані:

- у письмовій формі доводити до відома одна одній про всі зміни, що сталися: зміну розрахункового рахунку в банку, відомчої приналежності, реорганізацію або майбутню ліквідацію підприємства та інші зміни, які впливають на виконання цього договору, не пізніше як за 7 днів.

- неухильно виконувати вимоги Законів, Правил користування та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.";

- п.10.2 договору: "У разі повторного випадку відмови або зволікання "Споживача" з допуском на його територію представника "Виробника" для зняття показників приладу обліку і контролю об'ємів водоспоживання та водовідведення, обсяг наданих "Споживачу" послуг визначається згідно з п.3.3 Правил користування.";

- п.10.3 договору: "При невиконанні "Споживачем" рекомендацій, спрямованих на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах, споживання послуг вважається безобліковим, при цьому їх об'єми визначаються згідно з п.3.3 Правил користування"

- п.10.4 договору: "При зіпсуванні "Споживачем" цілісності засобів обліку, пломб і деталей пломбування (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), встановлених "Виробником" та представниками територіальних органів Держспоживстандарту в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування, або при самовільному зніманні "Споживачем" засобів обліку, здійсненні будь-якої заміни їх частини або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, а також при самовільному зніманні "Споживачем" пломб, накладених "Виробником" або органами Держспоживстандарту (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), розрахунок по кількості води "Споживачу" здійснюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.";

-п.10.5 договору: "За несвоєчасну оплату наданих послуг "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати сплати.".

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення та прийняття нового рішення, виклавши спірний договір у редакції протоколу розбіжностей відповідача у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що умови зазначеного договору не відповідаються нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та умовами типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 329 від 01.09.2013р. щодо преамбули, назви розділу 4(четвертого), а також пунктів договору 1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 6.1, 7.2, 7.3, 7.8, 7.14, 8.1, 8.3, 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5.

Позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області обґрунтовані тим, що відповідач не згоден на укладення договору у редакції, запропонованій позивачем, а сторони не змогли врегулювати спір у досудовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності та обгрунтованості заявлених вимог, мотивувавши тим, що договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу Закону, жодна з пропозицій відповідача, з приводу якої сторони не досягли згоди після укладення протоколу узгодження розбіжностей, не може бути прийнятою та не підлягає включенню до спірного договору.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, позивач, Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ є природним монополістом з питань водопостачання та водовідведення на території міста Луганська та Луганської області, отримав ліцензію серії АЕ №199636 на право надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, термін дії якої - з 30.08.2013 до 29.08.2018р. в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно п.2 Статуту Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ предметом діяльності Товариства є: -задоволення споживчого попиту на послуги водопостачання та водовідведення; -забір, очищення та постачання води; -каналізація, відведення й очищення стічних вод; -оброблення та видалення небезпечних відходів; - професійно-технічна освіта; будівництво трубопроводів; -діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах тощо.

Отже, згідно Статуту позивач є виробником комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі рішення Первомайської міської ради від 11.01.2002 №38/4 "Про передачу Первомайського міського комунального підприємства "Міськводоканал" з міської комунальної власності до загальної власності територіальних громад Луганської області" - Первомайське міське комунальне підприємство "Міськводоканал" з міської комунальної власності було передано до загальної власності територіальних громад Луганської області.

Відповідач, ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області, є фізичною особою - підприємцем, що підтверджено витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

22.07.2008р. виконавчим комітетом Первомайської міської ради прийнятов рішення №440 про затвердежння акта державної приймальної коміссії від 16.07.2008р. про прийняття в експлуатацію приміщення магазину по АДРЕСА_1. Зазначеним рішенням дозволено експлуатацію об'єкта та вказане приміщення виключено з житлового фонду для використання під магазин.

Рішенням Виконачого комітету Первомайської міської ради №456 від 12.08.2008р. вирішено оформити право приватної власності на нежитлове приміщення за адрсою по АДРЕСА_1 за відповідачем та доручено Первомайському МГБТІ видати відповідачеві свідоцтво про право власності на вказане приміщення.

18.08.2008 року відповідачеві видано свідоцтво серії НОМЕР_1 на нежиле приміщення за адресою по АДРЕСА_1.

Тобто, відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність у нежилому приміщенні за адресою по АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності.

Як встановлено місцевим господарським судом, договірні правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2013 року були відсутні.

Посилаючись на ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також на ст. 179 Господарського кодексу України, позивач спрямував на адресу відповідача підписаний проект договору №329 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.09.2013р.

Відповідач, отримавши проект договору розглянув його, підписав та склав протокол розбіжностей до договору у двох примірниках.

30.10.2013р. (тобто в межах 20-ти денного терміну, встановленого ч.4 ст.181 ГПК України) відповідач спрямував на адресу позивача примірник договору із протоколом розбіжностей.

Позивач не погодившись із запропонованими відповідачем у протоколі розбіжностей умовами договору, а саме: Преамбули договору; назви розділу 4 (четвертого) та пунктів 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.3., 9.4; 9.5; 10.2; 10.3; 10.4; 10.5 та розділу "10-1. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг", звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Сторонами протоколом узгодження розбіжностей до договору № 329 (під час розгляду справи судом першої інстанції) частково врегульовано розбіжності, що виникли при укладенні договору, а саме:

1) доповнити: розділ І договору пунктом 1.3 (у редакції відповідача), яким визначений вид засобу обліку та місце його встановлення на вводі у нежитлове приміщення;

2) виключити з договору: пункти 2.2-2.5; 3.2; 3.4; 3.7; 3.8; 4.2-4.4; абзац другий п.7.1; пункти 7.10-7.16; друге речення абзацу першого пункту 7.17; пункт 8.4; абзац другий пункту 12.4, Додатки №1 та №2 до договору;

3) погодити редакцію пункту 4.1., відповідно до якої сторони конкретизували точку розподілу, в якій здійснюється подача послуг від виконавця споживачві. За узгодженим сторонами умовами точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг є ввід мережі постачання витної води та водовідведення у нежитлове приміщення відповідача.

Розбіжності за договором № 329, питання врегулювання яких є предметом спору за даним позовом залишились сторонами не врегульованими.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання про врегулювання переддоговірного спору щодо врегулювання розбіжностей, які виникли про укладенні договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-1V (далі - Закон №1875), Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. №2918-Ш (далі - Закон №2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 (далі -Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (далі - Правила №37).

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Правил №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст.19 Закону №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст.1, п.1ч.1 ст.13 Закону №1875 є одним з видів комунальних послуг.

Статтею 19 Закону №1875 встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За приписами статті 1 Закону №1875 - балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

власник приміщення, будинку споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово - комунальну послугу.

Як вже було зазначено, відповідач є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності, тобто він є споживачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону №1875 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (ч. 2 ст. 29 Закону № 1875).

Таким чином, договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення є обов'язковим для укладання сторонами в силу Закону.

Пунктом другим частини 1 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції органів місцевого самоврядування віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, а статтею 30 названого Закону органам місцевого самоврядування надано право визначати виконавців житлово-комунальних послуг.

Про те, що саме органи місцевого самоврядування визначають виконавця житлово-комунальних послуг, встановлено пунктом четвертим частини першої ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно п.4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05р. №60, виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення може бути виробник послуг або виконавець послуг з управління будинками, чи інший об'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам п.1.3 зазначеного Порядку, а саме: виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, зазначених ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме:

- укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир;

- утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду Луганської області про те, що оскільки позивача у встановленому порядку не визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, тому останній є тільки їх виробником. Доказів на підтвердження протилежного не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Позивач згідно Статуту, довідки з ЄДРПОУ, рішення Первомайської міської ради від 11.01.2002 №38/4 та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є підприємством питного водопостачання, яке здійснює діяльність з надання послуг водопостачанням та водовідведення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно договору, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Таким чином, законодавством, що регулює дані правовідносини не передбачено заборони відступати від змісту типового договору. Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010р. у справі №12/1030.

Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, типовий договір укладається між виконавцем житлово-комунальних послуг та споживачем - юридичною або фізичною особою, при цьому послуги надаються з використанням внутрішньобудинкових систем.

Тобто, чітко визначено, що ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації.

За таких обставин, положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання" прямо встановлено, що укладання договору, врегулювання розбіжностей за яким є предметом даного спору є обов'язковим в силу Закону (ч.1 ст.19 цього Закону). У відповідності до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Відповідач є власником вищезгаданої нежитлової будівлі у багатоквартирному будинку, а тому правомірно визначений у спірному договорі в якості споживача, що узгоджується також зі ст.1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Тому, при укладенні цього договору підлягають застосуванню, зокрема, Правила №190, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до системи централізованого комунального водопостачання і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод, - а тому позивач правомірно визначив сторони за договором як "Виробник" та "Споживач", - що узгоджується з пунктами 1.2, 1.8, 5.1 та ін. Правил №190.

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для прийняття в редакції позивача розбіжностей за договором № 329 від 01.09.2013р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення виклавши: Преамбулу, назву розділу 4 (четвертого) та пункти 1.1; 1.2; 5.1; 5.2; 6.1; 7.2; 7.3; 7.8; 7.14; 8.1; 8.3; 9.1; 9.2; 9.3, 9.4; 9.5; 10.2; 10.4; та 10.5 договору у запропонованій позивачем редакції.

При вирішенні спору стосовно врегулювання розбіжностей щодо преамбули, назви розділу 4 (четвертого), а також пунктів договору 1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 6.1, 7.2, 7.3, 7.8, 7.14, 8.1, 8.3, 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5. - суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 4 ст.179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Статтею 20 Закону №2918 визначені істотні умови договору про надання послуг з питного водопостачання якими є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Преамбула договору. Преамбула договору підлягає викладенню у редакції позивача, а саме: "Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода" (надалі за договором - "Виробник"), яке представлене відокремленим підрозділом Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції в особі виконуючого обов'язок директора Вілкова Івана Юрійовича, діючого на підставі довіреності №44 від 28.08.2013р., з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_5, яка іменується надалі "Споживач", що діє на підставі свідоцтва, з другого боку, які далі за текстом разом іменуються "Сторони", - уклали даний договір про нижченаведене:".

В свою чергу відповідач вважає, що сторонами договору повинні бути: "Виконавець" і "Споживач", відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неспроможності доводів відповідача у цій частині про те, що спірний договір підлягає укладенню з дотриманням положень Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно договору, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Таким чином, законодавством, що регулює дані правовідносини не передбачено заборони відступати від змісту типового договору, про що було зазначено раніше. Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010р. у справі №12/1030.

Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, типовий договір укладається між виконавцем житлово-комунальних послуг та споживачем - юридичною або фізичною особою, при цьому послуги надаються з використанням внутрішньобудинкових систем.

За таких обставин, положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630 не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справ

Доводи відповідача стосовно п.1.1 та 1.2 договору правильно не взяті до уваги місцевим господарським судом з огляду на наступне

У редакції позивача пунктом 1.1 договору передбачено: "1.1 "Виробник" зобов'язується постачати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води, а "Споживач" своєчасно оплачувати надані йому послуги на умовах, визначених цим Договором, та виконувати інші умови Договору.".

В свою чергу відповідач пропонує викласти п. 1.1. договору в редакції пункту 1 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення до Правил №630.

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, не можуть застосовуватись до правовідносин сторін по даній справі, а тому застосуванню підлягає редакція позивача.

Позивач пропонує пункт 1.2 договору укласти у наступній редакції: "1.2.В ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., а також Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-IV, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі - місцеві Правила приймання), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі - Інструкція) та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Відповідач не згоден з такою редакцією цього пункту та пропонує викласти його у власній редакції, а саме:

"1.2.Під час виконання цього договору сторони керуються його умовами та чинним законодавством України, зокрема Господарським кодексом України, ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.".

Дослідивши доводи сторін у цій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, оскільки на взаємовідносини сторін у даній справі не розповсюджуються Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, - зважаючи на те, що ОКП "Компанія "Луганськвода"" є виробником, а не виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення.

Позивачем запропоновано викладення назви розділу 4-го договору у наступній редакції: "4.Обсяги, режим скиду стічних вод та порядок надання послуг з водовідведення".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує викласти назву цього розділу у власній редакції, а саме: "4.Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві".

Дослідивши доводи сторін у цій частині, апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.

Запропонована відповідачем назва 4-го розділу договору відповідає назві, визначеній Типовим договором до Правил №630, - які не підлягають застосуванню при укладенні цього договору.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, пропозиція відповідача є неприйнятною, оскільки суперечить чинному законодавству, назва цього розділу, запропонована позивачем ґрунтується на імперативних приписах щодо істотних умов договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, а також договору про надання житлово-комунальних послуг, а саме: викладених у статті 20 Закону № 2918 та у статті 26 Закону № 1875, а також відповідає приписам Правил №190.

У редакції позивача пунктом 5.1 передбачено: "5.1."Виробник" експлуатує, обслуговує та ремонтує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із "Споживачем".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує викласти назву цього розділу у власній редакції, а саме:

"5.1.Відповідальність за справний технічний стан, технічне обслуговування і ремонт мереж постачання питної води та водовідведення встановлюється відповідно до балансової належності сторін у точці передачі послуг, встановленої п.4.1 цього договору.".

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів вважає, що пропозиція відповідача є неприйнятною як така, що суперечить чинному законодавству, оскільки не відповідає приписам пункту 1.3 Правил №190.

За умовами п. 5.2. в редакції позивача "Споживач" забезпечує експлуатацію, обслуговування та ремонт вуличних, квартальних, дворових, будинкових мереж, споруд і обладнання систем водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі, за власний рахунок.".

Відповідач не згоден з такою пропозицією та пропонує повністю виключити його з договору.

Суд апеляційної інстанції згоден з висновком суду першої інстанції відносно цього пункту та вважає, що пункт 5.2 підлягає внесенню до договору, оскільки він відповідно до пункту 10 ст.26 Закону № 1875 належить до числа істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг і визначає порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та ремонту.

Позивач вважає, що п. 6.1 слід викласти у наступній редакції:

"6.1."Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників "Виробника" за наявності у них відповідного посвідчення:

- для ліквідації аварій - цілодобово;

- для проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо, - згідно з умовами Договору.".

На думку відповідача, цей пункт слід викласти наступним чином:

"6.1."Споживач" зобов'язаний забезпечити доступ до мереж та засобів обліку представників "Виконавця" за наявності у них посвідчення та письмового повідомлення про направлення їх: для ліквідації аварії - цілодобово; для проведення технічних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку - згідно умов цього договору".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з пропозицією відповідача та вважає, що п.6.1 підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Позивач не є виконавцем згадуваних у договорі послуг, а тому Правила №630, на підставі яких відповідачем складено цей пункт, не підлягають застосуванню при укладенні спірного договору.

Також, чинним законодавством, у т.ч. Правилами №190, не передбачено письмове повідомлення про направлення працівників виробника для ліквідації аварії або для проведення технічних оглядів.

Пункт 7.2. договору викладений позивачем у такій редакції:

"7.2.Установка засобів обліку здійснюється "Споживачем" відповідно до проекту, розробленого спеціалізованою організацією та згідно технічних умов, виданих "Виробником". Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником "Виробника" і захищені (у т.ч. шляхом встановлення індикаторів впливу постійного магнітного поля) від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані "Виробником". Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків.".

Натомість відповідач вважає, що цей пункт договору підлягає викладенню наступним чином:

"7.2.Установка засобів обліку здійснюється Споживачем відповідно до стандартної паспортної схеми установки засобу обліку, розробленої виробником цього засобу, а у разі відсутності такої схеми у відповідності до проекту, розробленою спеціалізованою організацією згідно з технічними умовами.".

Крім того, відповідач пропонує повністю виключити третє речення абзацу другого пункту 7.2, а саме: "Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускається".

Колегія суддів дійшла висновку, що даний пункт договору слід викласти у редакції позивача з огляду на таке.

Пунктом 5.10 Правил №190 встановлено, що засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. У приміщеннях вузла обліку забороняється розміщення стояків і випусків, а запропонована відповідачем редакція цього пункту не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, застосуванню підлягають Правила №190. Пункт 7.2. договору в редакції позивача відповідає п. 5.10 цих Правил, а тому редакція відповідача не підлягає застосуванню.

Пунктом 7.3. в редакції позивача встановлено: "Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом встановленого зразку про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у паспорті засобу обліку. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць, об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил користування до дня установки повіреного засобу обліку. Повірка, ремонт та обслуговування засобу обліку виконується за рахунок "Споживача". Повірка засобів обліку на об'єктах теплозабезпечення здійснюється у між опалювальний період (до початку опалювального періоду).".

Відповідач, не заперечуючи проти пункту 7.3. договору в редакції позивача, пропонує доповнити його двома реченнями наступного змісту: "Після монтажу повіреного засобу обліку "Виконавець" зобов'язаний опломбувати засіб обліку протягом трьох днів з дати подання заяви "Споживача" про його опломбування. У разі зволікання з боку "Виконавця" з проведенням опломбування облік обсягів водопостачання здійснюється за показаннями повіреного засобу обліку з дати подання заяви "Споживача" про його опломбування.".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача щодо цього пункту та вважає, що судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги п. 7.3 в редакції позивача з огляду на наступне.

Відповідно до Правил №190 позивач не є виконавцем за договором №329 від 01.09.2013, а запропоновані відповідачем строки виконання обов'язків, вказаних у цьому пункті, не встановлені чинним законодавством, у т.ч. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та розділом 5 Правил №190.

Редакція п.7.8 договору, запропонована позивачем, а саме: "7.8.У випадку, коли обсяги водопостачання або водовідведення "Споживача" знизилися або збільшилися, "Споживач", відповідно до вимог "Виробника", у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузлу обліку" є обґрунтованою, оскільки повністю відповідає п.5.19 Правил № 190, яким передбачено, що у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра.

Позивачем запропоновано включити до умов договору п. 7.14 наступної редакції "7.14.У разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури "Споживача", пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини "Споживача", об'єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил користування.";

Відповідач запропонував виключити цей пункт з договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що цей пункт не підлягає виключенню з договору, оскільки пунктом 8. ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до істотних умов договору віднесено, зокрема, порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, також редакція пункту 7.14 договору повністю узгоджується з пунктом 10.1 Правил №190.

Відносно редакції п.8.1 договору колегія суддів зазначає наступне.

Позивач запропонував викласти п.8.1 у такій редакції:

"8.1. На дату укладання Договору встановлені наступні тарифи за:

1м3 питної води - 9,816грн, у т.ч. ПДВ;

1м3 стічних вод - 8,664 грн., у т.ч. ПДВ.

При зміні тарифів, їх розмірі доводяться до відома "Споживача" у порядку, передбаченому діючим законодавством України, та є обов'язковим з моменту введення їх в дію, без внесення змін до Договору.".

Відповідач вважає, що цей пункт договору слід викласти у його редакції, а саме:

"8.1.Тарифи на послуги станом на дату укладання договору становлять:

3) з централізованого постачання питної води - 9,816 гривень за куб. метр;

4) з водовідведення - 8,664 гривень за куб. метр.

При зміні тарифів у відповідності до чинного законодавства на підставі рішень компетентних органів сторони зобов'язані внести зміни до договору у цій частині шляхом укладання додаткової угоди.".

Суд апеляційної інстанції згоден з висновком суду перщої інстанції, що даний пункт договору слід викласти у редакції позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2918 споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтєю 6 Закону України від 09.07.2010 №2479-УІ "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" визначено, що Національна комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій. Про зміну тарифів виробник публікує в засобах масової інформації, внаслідок чого це стає загальновідомим фактом.

Запропонована відповідачем редакція пункту 8.1 договору суперечить ст.22 Закону№ 2918, що може призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів "Виробника" в частині оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до пункту 8.3 в редакції позивача: "Оплата за надані послуги здійснюється "Споживачем" наступним шляхом:

"Споживач" здійснює авансовий платіж у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць до 07 числа поточного розрахункового місяця - на поточний рахунок "Виробника", який вказаний у останньому по даті надання груп-рахунку / іншому платіжному документі.

Остаточний розрахунок за поточний місяць "Споживач" здійснює на протязі 3 (трьох) банківських днів після отримання груп рахунку або іншого платіжного документу за поточний місяць, який складається згідно з Акту про кількість фактично наданих послуг у поточному місяці.

Груп-рахунок або інший платіжний документ може бути наданий "Споживачу" наступним способом:

На електронну поштову скриньку ___ (вказати електронну адресу)

Факсом на номер _______(вказати номер факсу)

В інший спосіб__________(вказати)

У разі надання "Споживачу" груп-рахунку або іншого платіжного документу по електронній пошті або факсом, оригінали вказаних документів (з підписами та печатками) передаються "Споживачу" наприкінці місяця разом з податковими накладними та іншими документами, пов'язаними з виконанням договору.

Форма розрахунків - безготівкова.".

На думку відповідача, цей пункт договору слід викласти у запропонованій ним редакції:

"8.3.Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється відповідно до груп-рахунку за фактичні обсяги постачання питної води та водовідведення не пізніше 7 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримки з вини "Виконавця" з наданням груп-рахунку "Споживач" має право провести оплату послуг протягом 5 днів від дати його отримання. Форма розрахунків - безготівкова.".

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що згаданий пункт договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Позивач не є виконавцем послуг за даним договором та пунктами 3.7 та 3.9 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником - споживачам.

Пункт 9.1. договору позивач виклав наступним чином:

"9.1."Виробник" має право:

- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі "Споживачем", здійснювати контроль водоспоживання та водовідведення "Споживача", вибіркову перевірку технічного стану систем "Споживача", відбір проб для контролю за якістю стічних вод у відповідності з повноваженнями, наданими законодавством України і за результатами перевірок складати відповідні акти;

- відключати "Споживача" від мереж:

після письмового попередження у разі: відсутності договору або ухилення від укладення або продовження (переукладення) договору; несплати або несвоєчасної оплати послуг; невиконання "Споживачем" умов договору, Правил користування, Правил приймання, місцевих Правил приймання та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод;

негайно: після усного попередження у разі загрози виходу з ладу мереж або споруд каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд;

"Виробник" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач цей же пункт договору вважає за потрібне викласти у власній редакції, а саме:

"9.1."Споживач" має право на:

1) отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору;

2) отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості;

3) відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг;

4) зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;

5) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг протягом установленого Кабінетом Міністрів України строку;

6) перевірку кількісних та/або якісних показників надання послуг (якість і тиск води) у порядку, встановленому Правилами, іншими актами законодавства України та цим договором. Витрати, пов'язані з перевіркою кількісних і якісних показників надання послуг, відшкодовуються виконавцем у разі обґрунтованості звернення споживача та споживачем - у разі необґрунтованості такого звернення;

7) установлення квартирних засобів обліку води та взяття їх на абонентський облік;

8) періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж;

9) ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;

10) внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги;

11) укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та квартирних засобів обліку.

Суд апеляційної інстанцій не погоджуються з доводами відповідача та вважає вірним прийняття судом першої інстанції редакції позивача даного пункту договору з огляду на наступне.

Редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 16 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору, а редакція пункту 9.1 договору, що запропонована позивачем, відповідає Правилам №190, а також ст. 23 Закону № 2918 та ст.22 Закону № 1875

Позивач вважає, що пункт п. 9.2. договору слід викласти у такій редакції:

"9.2."Виробник" зобов'язаний:

- надавати "Споживачу" питну воду та приймати від нього стічні води у порядку та на умовах, передбачених Договором.

- "Виробник" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач не згоден з думкою позивача та пропонує даний пункт договору викласти наступним чином:

"9.2."Споживач" зобов'язаний:

1) оплачувати послуги в установлений договором строк;

2) повідомляти виконавця протягом місяця про зміни, що відбулися у стані санітарно-технічного та інженерного обладнання (за умови проведення розрахунків за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання);

3) забезпечити доступ до відповідної інженерної мережі, арматури, засобів обліку води представників виконавця за наявності в них відповідного посвідчення для:

ліквідації аварій - цілодобово;

встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного та профілактичного огляду, зняття контрольних показань засобів обліку води - згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

4) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

5) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку води та не втручатися в їх роботу;

6) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі;

7)своєчасно вживати заходів до усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини;

8) за власний рахунок проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

9) своєчасно проводити підготовку його санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі встановлення виконавцем факту несанкціонованого втручання в роботу засобів обліку води і теплової енергії відшкодовувати вартість робіт з проведення їх експертизи, метрологічної повірки та ремонту згідно із законодавством;

11) відшкодовувати виконавцю витрати з проведення аналізу якісних показників послуг у разі необґрунтованості претензій.

Дослідивши доводи сторін та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9.2 договору ґрунтовано прийнято судом першої інстанції в редакції позивача з огляду на наступне.

Редакція пункту 9.2 договору, що запропонована позивачем, відповідає Правилам №190, а також ст. 23 Закону № 2918 та ст.22 Закону № 1875", а редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 17 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору.

Пункт 9.3. договору викладений позивачем в наступній рдакції:

"9.3."Споживач" має право:

- на отримання послуг у порядку та умовах, передбачених Договором.

- "Споживач" також має інші права, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

Відповідач не згоден з думкою позивача та пропонує даний пункт договору викласти наступним чином:

"9.3."Виконавець" має право:

1) нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором;

2) вносити за погодженням із споживачем зміни у цей договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього;

3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

4) вимагати від споживача своєчасного усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості відповідних робіт;

5) доступу до приміщення споживача для ліквідації аварій, у тому числі несанкціонованого, відповідно до встановленого законом порядку усунення недоліків у роботі санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічного та профілактичного огляду і перевірки показань засобів обліку води і теплової енергії відповідно до законодавства;

6) у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку води і теплової енергії звернутися до акредитованої лабораторії для проведення експертизи їх технічного стану та метрологічної повірки.".

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 9.3 договору в редакції відповідачіа правомірно відхилено судом першої інстанції зважаючи, що запропонована позивачем редакція цього пункту договору, відповідає Правилам №190, а також ст. 22 Закону № 2918 та ст.20 Закону № 1875, а редакція цього пункту, запропонована відповідачем, відтворює пункт 18 Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні даного договору.

Відповідно до п. 9.4 договору в редакції позивача: "9.4."Споживач" зобов'язаний:

- здійснювати своєчасну оплату за надані послуги у строки та порядку, передбаченому умовами Договору.

- раціонально використовувати воду, не допускати її витоків зі своїх мереж.

- не перешкоджати здійсненню контролю "Виробником" за технічним станом інженерного обладнання, водопостачання та водовідведення "Споживача".

- щоквартально проводити звіряння розрахунків на вимогу "Виробника", з підписанням відповідного акту.

- на протязі одного дня з моменту укладання Договору надати "Виробнику" довіреність на особу, яка має право від його імені представляти інтереси з виконання умов Договору, зокрема приймати участь при знятті показів приборів обліку, проведенні перевірок, підписувати акти, отримувати груп-рахунки / інші платіжні документи, листи, додаткові угоди та інше.

"Споживач" також зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та діючим законодавством України.".

У редакції відповідача - згідно змісту вищецитованого пункту 9.2 договору у редакції відповідача.

Дослідивши доводи сторін та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9.4 договору підлягає викладенню у редакції позивача, оскільки його зміст відповідає Правилам №190, а також ґрунтується на ст. 22 Закону № 2918 та ст.20 Закону № 1875.

Позивач у договорі виклав пункт 9.5. у такій редакції:

"9.5."Сторони" зобов'язані:

- у письмовій формі доводити до відома одна однієї про всі зміни, що сталися: зміну розрахункового рахунку в банку, відомчої приналежності, реорганізацію або майбутню ліквідацію підприємства та інші зміни, які впливають на виконання цього договору, не пізніше як за 7 днів;

- неухильно виконувати вимоги законів, Правил користування та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.".

На думку відповідача, абзац другий пункту 9.5 слід виключити з договору.

Дослідивши доводи сторін, апеляційний суд згоден з висновком суду першої інстанції та вважає, що даний пункт не підлягає виключенню з договору та його слід викласти у редакції позивача, з огляду на таке.

Відповідач не пропонує власної редакції абзацу першого пункту 9.5 договору та не надає жодного обґрунтування причин виключення з договору абзацу другого цього пункту, а пропозиція позивача відповідає приписам Правил №190, ст. 20 Закону № 2918 та ст. 26 Закону № 1875, згідно яким істотними умовами договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення є обов'язки сторін договору.

Редакція позивача п.10.2 договору викладена таким чином: "10.2.У разі повторного випадку відмови або зволікання "Споживача" з допуском на його територію представника "Виробника" для зняття показників приладу обліку і контролю об'ємів водоспоживання та водовідведення, обсяг наданих "Споживачу" послуг визначається згідно з п. 3.3 Правил користування.".

На думку відповідача, цей пункт договору слід викласти у запропонованій ним редакції, а саме:

"10.2."Споживач" несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за:

1) недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

2) несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені;

3) втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії;

4) порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором.".

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 10.2 договору підлягає викладенню у редакції позивача з огляду на наступне.

Пропозиція позивача ґрунтується на пункті 7 частини 3 ст. 20 № 1875, абзаці дев'ятому частини другої ст.22 Закону № 2918 та приписах Правил №190, а редакція цього пункту договору, запропонована відповідачем, відтворює пункт 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженого постановою КМУ 21.07.2005р. №630, який не підлягає застосуванню при укладенні спірного договору, оскільки позивач не є виконавцем послуг.

Пункт 10.3. договору запропонований позивачем до викладення у наступній редакції:

"10.3.При невиконанні "Споживачем" рекомендацій, спрямованих на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах, споживання послуг вважається без обліковим, при цьому їх об'єми визначаються згідно з п. 3.3. Правил користування.".

Відповідач вважає, що його слід викласти у запропонованій ним редакції, тобто:

"10.3. "Виконавець" несе відповідальність у разі:

1) неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків;

2) надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема зниження їх кількісних та/або якісних показників - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством, __5_ відсотків місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання;

3) порушення прав споживачів згідно із законодавством;

4) порушення зобов'язань, установлених цим договором або законодавством.

Дослідивши пропозиції позивача та відповідача щодо пункту 10.3 договору, апеляційний суд згоден з висновком суду першої інстанції та вважає, що даний пункт підлягає внесенню до договору у редакції позивача, оскільки відповідає приписам Закону № 2819, Правил №190 та спрямований на спонукання до раціонального використання питної води.

Згідно з п. 10.4 договору в редакції позивача "10.4.При зіпсуванні "Споживачем" цілісності засобів обліку, пломб і деталей пломбування (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), встановлених "Виробником" та представниками територіальних органів Держспоживстандарту в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування, або при самовільному зніманні "Споживачем" засобів обліку, здійсненні будь-якої заміни їх частини або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, а також при самовільному зніманні "Споживачем" пломб, накладених "Виробником" або органами Держспоживстандарту (у т.ч. індикаторів впливу постійного магнітного поля), розрахунок по кількості води "Споживачу" здійснюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.".

Відповідач запропонував виключити цей пункт з договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що даний пункт договору не підлягає виключенню з договору та його слід викласти у редакції позивача, оскільки запропонована ним редакція відповідає пунктові 5.18 Правил №190, згідно якому споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пункт 10.5 договору викладений позивачем у такій редакції:

"10.5.За несвоєчасну оплату наданих послуг "Споживач" сплачує "Виробнику" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати сплати.".

На думку відповідача, даний пункт слід виключити з договору, при цьому будь-яке правове та фактичне обґрунтування такої думки він не наводить.

Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 10.5 підлягає внесенню до договору у редакції позивача оскільки він відповідає приписам статей 546-549, 624 Цивільного та статей 231-232 Господарського кодексів України, а згідно абзацу сьомому частини 1 ст. 20 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання" та пункту 13 частини першої ст. 26 ЗУ "Про ЖКП" визначення питання про відповідальність сторін належить до числа істотних умов договору.

Відповідачм у протоколі розбіжностей запропоновано внести до договору розділ "10-1. під найменуванням: "Порядок встановлення неналежного надання або ненадання послуг" у наступній редакції:

"10-1.Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг.

10-1.1. У разі неналежного надання або ненадання послуг "Виконавцем" "Споживач" повідомляє про це "Виконавця" в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в цьому договорі.

10-1.2. У повідомлені зазначаються реквізити "Споживача" та точна адреса об'єкта споживача, а також найменування виду незалежного наданої або ненаданої послуги, Повідомлення "Споживача" незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник "Виконавця" зобов'язаний повідомити "Споживачеві" відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

10-1.3. Представник "Виконавця", якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний невідкладно повідомити про це "Споживача" та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

10-1.4. Представник "Виконавця", якому не є відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з "Виконавцем" точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні "Споживача" представник "Виконавця" повинен з'явитися до "Споживача" не пізніше триденного строку.

10-1.5. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг "Споживач" і "Виконавець" визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами проведення повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується "Споживачем" (його представником), представником "Виконавця", представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

10-1.6. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі - акт-претензія), який підписується "Споживачем" та представником "Виконавця" згідно з додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення. Акт-претензія складається у двох примірниках - по одному для споживача та виконавця.

10-1.8 Акт-претензія реєструється уповноваженими особами "Виконавця" у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. "Виконавець" зобов'язаний розглянути такий акт і повідомити протягом трьох робочих днів "Споживача" про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку "Виконавцем" відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. "Споживач" має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

10-1.9. У разі неприбуття представника "Виконавця" в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали, окрім "Споживача", не менш, як дві незаінтересовані особи.".

Колегія суддів вважає, що цей розділ не підлягає внесенню до спірного договору, оскільки він ґрунтується на пунктах 23-29 розділу "Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів" Типового договору до Правил №630, які не підлягають застосуванню при укладенні цього договору, а статтею 20 Закону № 2918 та статтею 26 Закону № 1875 зазначені у розділі 10-1. положення не віднесено до істотних умов договору про надання послуг, який є предметом цього спору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що проект договору на послуги з водопостачання та водовідведення, запропонований позивачем містить всі умови, які є істотними для договорів даного виду відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та відповідає приписам чинного законодавства щодо водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Зокрема, посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що господарським судом при врегулювання розбіжностей до договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення не прийнято до уваги, що умови зазначеного договору не відповідаються нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та умовами типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р, є хибними оскільки п.1 Правил №630 від 21.07.2005р. регулює відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг - виконавецем і фізичною та юридичною особою - Споживачем, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, тоді як в даному випадку позивач є підприємством питного водопостачання, тобто виробником послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги, а не їх виконавцем.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2014р. у справі №913/3223/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Первомайськ Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2014р. у справі №913/3223/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 11.04.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко