Рішення № 38320651, 16.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2014 р. Справа № 918/215/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства м. Кузнецовськ Рівненської області

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" м. Рівне

про стягнення в сумі 14 813 грн. 81 коп., з яких 14 191 грн. 74 коп. - основного боргу, 161грн. 64 коп. - 3% річних, 460 грн. 43 коп. - пені

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Солімчук І.М. - за довіреністю № 46-14 від 03.02.2014р.

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 16.04.2014р., оскільки в судовому засіданні 15.04.2014р. оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15 068 грн. 85 коп., з яких 14 191 грн. 74 коп. - основного боргу, 161 грн. 64 коп. - 3% річних,715 грн. 47 коп. - пені.

В судовому засіданні 04.03.2014 року судом було прийнято подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 636/14 від 04.03.2014р.), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 14 813 грн. 81коп., з яких 14 191 грн. 74 коп. - боргу по сплаті орендної плати за період з листопада 2012р. по жовтень 2013р. (включно), 161грн. 64коп. - 3% річних, нарахованих за несплату орендної плати починаючи з березня 2013р. -жовтня 2013р. по 10.02.2014р. (включно), 460 грн. 43 коп. - пені, нарахованої за несплату орендної плати починаючи з березня 2013р. - жовтня 2013р. в межах 6 місяців.

Ухвалою суду від 04.03.2014р. розгляд справи відкладено на 13.03.2014р. та зобов'язано сторони провести звірку розрахунків суми заборгованості та подати в судове засідання акт, складений за результатами проведеної звірки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати по договору оренди майна №251 від 26.10.2010 року. У письмових поясненнях від 03.04.2014 року (вх.№8448/14) зазначає, що рахунки на оплату орендної плати позивачем направлялись відповідачу простою кореспонденцією. Звертає увагу суду на те, що відсутні заяви та звернення відповідача про неотримання чи відсутність рахунків.

У письмових поясненнях (вх.№9478/14 від 14.04.2014 року) представник позивача зазначив, що з моменту укладення договору оренди №251 від 26.01.2010 року оплата здійснювалася відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України, що підтверджується заявою №551/001 від 28.10.2011 року та заявою №835/001 від 31.10.2012 року. Звертає увагу суду на те, що відповідачем також частково здійснювалась оплата оренди, що підтверджується банківською випискою за 26.04.2012 року. Зазначив, що станом на 01.11.2012р. у відповідача була відсутня заборгованість по договору оренди №251 від 26.01.2010 року, що підтверджується також актом звірки розрахунків між сторонами від 07.04.2014р.

У письмових поясненнях (вх.№9796/14 від 15.04.2014 року) представник позивача зазначив, що сума нарахованої оренди за період з 01.11.2012 року по 01.03.2013 року склала 6575 грн. 80 коп. Наголошує, що заява про зарахування зустрічних вимог №251/001 від 26.03.2013р. містить список договорів згідно яких відбулося зарахування зустрічних вимог, а відтак сума боргу за оренду була помилково включена до зазначеної заяви, тому була повернута в бухгалтерський облік.

Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором оренди №251 від 26.01.2010 року, рахунками за період з листопада 2012 року по жовтень 2013 року.

Відповідач у відзиві на позов (вих. № 146/14 від 03.04.2014 року ) повідомив, що позовні вимоги не визнає. Наголошує, що п. 3.4 договору оренди №251 від 26.01.2010 року орендна плата перераховується відповідно до поданого рахунку кожного місяця. Наголошує, що позивач рахунки відповідачу не надав. Вважає, що після одержання позовної заяви з рахунками - фактурами та звірки розрахунків у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати орендної плати.

У письмових поясненнях (вих.№221/14 від 15.04.2014 року) представник відповідача повідомим, що згідно акту звірки взаємних розрахунків, за даними бухгалтерії позивача і відповідача, обліковується різна заборгованість. Зазначає, що різницю становить сторноване позивачем в односторонньому порядку зарахування зустрічних вимог, що відбулося 26.03.2013 року на суму 6575,8грн. Вважає, що законодавство не надає позивачу права здійснення таких дій в односторонньому порядку, а відтак позивач мав звернутися до суду та визнати недійсним заяву про зарахування зустрічних вимог.

В судовому засіданні 15.04.2014р. представники відповідача підтвердили, що станом на 01.11.2012р. у ПАТ "Рівнеліфт" була відсутня заборгованість перед позивачем. Також представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що станом на 01.11.2012р. була відсутня і переплата.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно довідки ПАТ "Рівнеліфт" №109/07 від 13.03.2014р., Відкрите акціонерне товариство "Рівнеліфт", у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", згідно наказу №119 від 16.12.2010р. перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт"

26.10.2010 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Рівнеліфт" (Орендар) укладено Договір оренди майна №251.

За умовами договору Орендодавець передає, Орендар приймає в строкове платне користування, терміном до трьох років окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення першого поверху у житловому будинку, загальною площею - 32,90 м. кв., що знаходиться за адресою: мікрорайон Вараш будинок 10, корпус А, місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 75 500 гривень (п.1.1 договору).

Пунктом п.2.1 договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений договором, відповідно до акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п.2.2 передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності, на це майно. Власником майна залишається територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно п.2.7 договору обов'язок щодо складання акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна", затвердженої рішенням Кузнецовської Міської ради № 528 від 14.12.2005р., та орендними ставками за використання нерухомого комунального майна затвердженими рішенням Кузцевської міської ради №136 від 09.02.2007 року і за базовий місяць розрахунку (грудень, 2009 року0 складає - 962,72грн. крім того ПДВ -192,54грн. Усього орендна плата в місяць, разом з ПДВ складає - 1155, 26 грн.

Відповідно до п.3.3 договору розмір орендної плата може бути змінено: за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін; у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується відповідно до поданого рахунку кожного місяця Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, з урахуванням індексації (включаючи день оплати) (п.3.7 договору).

Пунктом 5.2 Договору оренди передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За умовами п.7.1 договору Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в оренду майно згідно договору за актом прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Договір набирає чинності з 26.01.2010р. і діє до 23.01.2013р. включно (п.10.1 договору).

Згідно п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на кожний наступний термін на тих самих умовах які передбачені даним договором.

Договір оренди підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Відповідно до акту приймання - передачі нерухомого майна від 01.02.2010р., орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі житлового будинку №10А по м-н Вараш, м. Кузнецовськ; площею 32,90м. кв. Вартість об'єкта визначена згідно зі звітом про оцінку майна становить 75 500,00 гривень.

Акт прийому-передачі підписано представниками та скріплено печатками Орендодавця та Орендаря.

Відповідач своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати належним чином не виконав і станом на час розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період листопад 2012р. по жовтень 2013р. становить 14191грн. 74коп.

Зазначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, рахунками фактурами за зазначений період.

Нульове сальдо станом 01.11.2012р. визнається та не спростовується відповідачем.

Матеріали справи містять складену між сторонами заяву про зарахування зустрічних вимог №52/001 від 26.03.2013р.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п.3.7 договору нараховано відповідачу 161грн. 64коп. - 3% річних, нарахованих за несплату орендної плати за березень 2013р. - жовтень 2013р. по 10.02.2014р. (включно), 460 грн. 43 коп. - пені, нарахованої за несплату орендної плати за березень 2013р. - жовтень 2013р. в межах 6 місяців.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

У відповідності до ст.11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують орендні правовідносини.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Водночас, передане за договором оренди майно належить до комунального майна, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме підписаним між сторонами актом приймання-передачі в оренду №1 від 01.02.2010р. підтверджується прийняття орендарем об'єкту оренди в користування.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору, останній укладено на період з 26.01.2010р. по 23.01.2013р. (п.10.1 договору) з можливістю пролонгації на кожний наступний термін на тих самих умовах (п.10.4 договору).

Заявлена до стягнення заборгованість по сплаті орендної плати стосується періоду користування об'єктом оренди з листопада 2012р. по березень (включно) 2013р.

Доказів в підтвердження розірвання договору у період з листопада 2012р. по березень 2013р. (включно) матеріали справи не містять. Сторонами про існування таких доказів під час розгляду справи не зазначено.

Доказів оплати заборгованості по орендній платі за період з листопада 2012р. по березень (включно) 2013р. відповідачем в судове засідання не надано. Також відповідачем не надано і доказів, які спростовують підстави заявлених вимог.

Доводи відповідача стосовно погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних вимог згідно заяви про зарахування зустрічних вимог №52/001 від 26.03.2013р. судом відхиляються, оскільки зазначена заява не містить посилань на договір №251 від 26.10.2010року. Зі змісту останньої також не можливо встановити, що списання заборгованості стосувалось саме цього договору та визначити якого саме періоду орендної плати таке списання стосується.

При цьому представником позивача заперечується списання заборгованості заявленої до стягнення по договору №251 від 26.10.2010 року шляхом зарахування зустрічних вимог по заяві №52/001 від 26.03.2013р.

Судом також відхиляються доводи відповідача про те, що він не отримував рахунків про сплату орендної плати, з огляду на що, у нього не виникало зобов'язання її сплачувати, оскільки у п.3.6 договору сторони визначили, що орендна плата перераховується відповідно до поданого рахунку кожного місяця Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця. Тобто, виходячи із зазначеної умови договору відповідачу було відомо граничні строки сплати орендної плати, він здійснював користування приміщенням переданим в оренду, і, відповідно, повинен був усвідомлювати необхідність сплати орендної плати. При цьому п.3.6 договору не визначено порядок подання рахунку.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд також зважає на п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями), яким роз'яснено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з листопада 2012р. по березень 2013р. (включно) в сумі 14 191грн. 74коп.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 460 грн. 43 коп. - пені, нарахованої за несплату орендної плати за березень 2013р. - жовтень 2013р. в межах 6 місяців.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено правомірність нарахування останньої, при цьому до уваги приймається те, що така відповідальність передбачена сторонами у п.3.7 договору. Під час розрахунку пені нарахування проведено по кожному місяцю окремо із врахуванням кінцевого строку оплати, встановленого п3.6 договору.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 161грн. 64коп. - 3% річних, нарахованих за несплату орендної плати за березень 2013р. - жовтень 2013р. по 10.02.2014р. (включно).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 3% річних, враховуючи умови договору щодо строків сплати суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 159грн. 71 коп.- 3% річних. У решті заявлених до стягнення 3% річних у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Кузнецовського міського комунального підприємства м. Кузнецовськ Рівненської області до Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" м. Рівне про 14 813 грн. 81коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (м. Рівне, вул. Боярка, 40А, код 05523808) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (Рівненська обл., м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) 14191грн. 74коп. (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто одна гривня 74коп.) - основного боргу, 159грн. 71коп. (сто п'ятдесят дев'ять гривень 71коп.) - 3% річних, 460грн. 43коп. (чотириста шістдесят гривень 43коп.) - пені, 1826грн. 82коп. (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 82 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34400, Рівненська обл., м.Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2);

3 - відповідачу рекомендованим (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А).