Рішення № 38320616, 14.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 р. Справа № 914/801/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-С», м. Дубляни, Львівська область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 4 419 грн. 27 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Бредіхіна Н.О., представник (довіреність від 23.10.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд-С», м. Дубляни, Львівська область звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 9 419 грн. 27 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.03.2014 р. призначив розгляд справи на 31.03.2014 р. Ухвалою від 31.03.2014 р. розгляд справи відкладався на 14.04.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 4 168 грн. 91 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано збитки в сумі 5 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 203 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 46 грн. 94 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становила 9 419 грн. 27 коп.

14.04.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача 4 168 грн. 91 коп. основного боргу, 203 грн. 72 коп. пені, 46 грн. 94 коп. 3% річних.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 13.03.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалося на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд-С» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір поставки №389.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставити (продати), а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти (купити) продовольчі товари.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видатковій накладній №Л-000053232 від 12.10.2013 р., №Л-000053736 від 16.10.2013 р., №Л-000054436 від 18.10.2013 р. (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 4 271 грн. 93 коп.

Згідно п. 3.2. договору відпуск продукції здійснюється без попередньої оплати при наступному порядку розрахунків: покупець зобов'язується забезпечити поступлення коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів від дати отримання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару на дату подання позову не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 168 грн. 91 коп.

За час розгляду справи в суді, відповідачем було сплачено 950 грн. 00 коп. боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 950 грн. 00 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.2. договору у випадку порушення терміну оплати покупець, відповідно до ст.ст. 549-551 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», зобов'язаний сплатити постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включно по день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 203 грн. 42 коп., 3% річних в сумі 46 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 3 218 грн. 91 коп. основного боргу, 203 грн. 42 коп. пені, 46 грн. 94 коп. 3% річних. В частині стягнення 950 грн. 00 коп. основного боргу провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-С», м. Дубляни, вул. Вокзальна, 11, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33622074) 3 218 грн. 91 коп. основного боргу, 203 грн. 42 коп. пені, 46 грн. 94 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 950 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.