Рішення № 38320523, 15.04.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" квітня 2014 р. Справа № 906/255/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Онопрієнка О.П. - представника за довіреністю №1/1

від 08.01.2014р.,

від відповідача: Горбатенко В.А. - представника за довіреністю №31/03/14

від 31.03.2014р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м.Радомишль, Житомирська область)

про стягнення 24976,67грн.

Дочірнє підприємство "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" про стягнення заборгованості в сумі 24976,67грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.03.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 01.04.2014р.

Ухвалою суду від 01.04.2014р. розгляд справи відкладено на 15.04.2014р.

На адресу господарського суду Житомирської області 10.04.2014р. від позивача на виконання вимог суду надійшли додаткові пояснення №212 від 08.04.2014р. до позовної заяви (а.с.59-61).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях №212 від 08.04.2014р. до позовної заяви, просить позов задовольнити в повному обсязі. Також, надав платіжне доручення №113 від 25.05.2010р. на суму 17713,30грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.51-52).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (замовник/відповідач) та Дочірнім підприємством "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (виконавець/позивач) укладено договір №1-ОР/10 (далі - договір, а.с.9-12).

Предметом даного договору є передача в орендне користування ДП "УБК" баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038, 1999 року виготовлення, який є власністю ТОВ "СТС - Генпідряд" та експлуатація баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038 на об'єкті: "Будівництво адміністративної будівлі по вулиці Смірнова-Ласточкіна, 28 в м.Києві", замовником по якому є ТОВ "СТС - Генпідряд", а виконавцем - ДП "УБК" (розділ 1 договору).

Відповідно до розділу ІІ договору:

І) По орендному користуванню баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 - замовник передає по акту приймання - передачі виконавцю в орендне користування баштовий кран Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038 для виконання робіт по будівництву адміністративної будівлі по вулиці Смірнова-Ласточкіна, 28 в м.Києві на умовах даного договору (п.1.2.1 договору).

ІІ) По експлуатації баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 - замовник не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним, оформлює належним чином та повертає виконавцю щомісячні акти виконаних робіт, якими є форма №КБ-3 (п.2.2.11 договору).

Згідно розділу ІІІ договору:

І) По орендному користуванню баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 - виконавець (субпідрядник) бере на себе всі зобов'язання по експлуатації та сервісному обслуговуванню баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038, власним персоналом на умовах даного договору (п.1.3.1 договору).

ІІ) По експлуатації баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 - виконавець бере на себе всі зобов'язання по монтажу-демонтажу баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038, власним персоналом на умовах даного договору (п.2.3.2 договору).

У розділі 4 договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків. Відповідно до п.4.1 договору, замовник оплату виконаних виконавцем робіт проводить за наступними договірними цінами без урахування ПДВ:

А). вартість (ціна) 1м/години роботи крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав.№32641038 в післягарантійний термін, з урахуванням орендного користування, визначена в Додатку №1 (який є невід'ємною частиною даного договору).

Б). Вартість монтажу крану Liebherr 154-ЕС-Н6 - 28200,00грн.

В). Вартість демонтажу крану Liebherr 154-ЕС-Н6 - 20100,00грн.

Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату виконаних виконавцем робіт за минулий місяць на підставі актів виконаних робіт, якими є форма №КБ-3, по цінах, згідно п.4.1. даного договору.

Виконавець на протязі 5 днів після отримання коштів за роботу крану, проводить оплату замовнику за орендне користування крану, вартість якої визначена в Додатку №2, який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3 договору).

Згідно із п.6.1 договору, термін дії даного договору по роботі крану та терміну орендного користування краном з 12 січня 2010 року до повного виконання сторонами умов та обов'язків по даному договору.

Даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та матиме її до закінчення терміну його дії (п.6.2 договору).

Також, сторонами підписано додаток №1 - Договірна ціна вартості однієї машино-години роботи баштового крану типу "Libherr 154-ЕС-Н6" на об'єкті ТОВ "СТС-Генпідряд" (а.с.13) та додаток №2 - Вартість орендного користування по договору №1-ОР/10 від 12.01.2012р. (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №1-ОР/10 від 12.01.2010р. позивачем у період з січня 2010 року по липень 2010 року було виконано монтаж баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 та будівельні роботи на загальну суму 205413,60грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за січень 2010 року на суму 33840,00грн., за лютий 2010 року на суму 6414,00грн., за березень 2010 року на суму 31461,60грн., за квітень 2010 року на суму 49371,60грн., за травень 2010 року на суму 46346,40грн., за червень 2010 року на суму 19380,00грн., за липень 2010 року на суму 18600,00грн. (а.с.15-21), які, відповідно до п.4.2 договору, є підставою для проведення розрахунків.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.2 договору №1-ОР/10 від 12.01.2010р. сторони погодили, що замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату виконаних виконавцем робіт за минулий місяць на підставі актів виконаних робіт, якими є форма №КБ-3, по цінах, згідно п.4.1. даного договору.

З урахуванням погоджених сторонами в п.4.2 договору строків проведення розрахунків за виконані роботи, відповідач мав провести оплату з позивачем наступним чином:

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за січень 2010 року - у строк до 10.02.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за лютий 2010 року - у строк до 10.03.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за березень 2010 року - у строк до 10.04.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за квітень 2010 року - у строк до 10.05.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за травень 2010 року - у строк до 10.06.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за червень 2010 року - у строк до 10.07.2010р.,

- згідно із довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за липень 2010 року - у строк до 10.08.2010р.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р. в частині своєчасного проведення розрахунків на суму 205413,60грн. за виконані позивачем роботи належним чином та у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем проведено оплату виконаних позивачем робіт на загальну суму 138515,60грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками: за 28.04.2010р. на суму 71515,60грн., за 22.06.2010р. на суму 17000,00грн., за 14.07.2010р. на суму 20000,00грн., за 29.07.2010р. на суму 20000,00грн. та за 06.10.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с.22-26). Неоплаченою відповідачем залишилась заборгованість на суму 66898,00грн. (205413,60грн. - 1385015,60грн.).

Водночас, згідно поданих позивачем документів, на виконання умов договору №1-ОР/10 від 12.01.2010р. відповідачем були надані позивачу послуги з орендного користування баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 на загальну суму 62477,57грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СТ-0000079 від 30.04.2010р. на суму 40802,83грн. та №СТ-0000091 від 31.05.2010р. на суму 21671,74грн (а.с.62-63). Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. В актах також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Отже, за користування баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 позивачу нарахована орендна плата за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р. на загальну суму 62477,57грн.

В свою чергу, ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" були перераховані на рахунок ТОВ "СТС - Генпідряд" грошові кошти за орендне користування баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 лише у сумі 17713,30грн., про що свідчить платіжне доручення №113 від 25.05.2010р. (а.с.65).

Таким чином, непогашеною позивачем залишилась заборгованість з орендної плати за користування баштовим краном на суму 44764,27грн. (62477,57грн. - 17713,30грн.).

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "СТС - Генпідряд" звернулось до ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" із заявою від 10.06.2013р. за №245 про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р., відповідно до якої відповідач зазначив, що розмір взаємних вимог, що погашаються за вказаним договором становить 44767,27грн. (а.с.27-28). Після проведення зарахування зустрічних однорідних грошових вимог заборгованість ТОВ "СТС - Генпідряд" перед ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р. становить 22133,73грн. Для зручності оформлення та відображення в обліку зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач запропонував позивачу підписати протокол про залік взаємних вимог за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р.

10.06.2013р. сторонами підписано протокол про залік взаємних вимог за договором від 12.01.2010р. №1-ОР/10 (а.с.29), згідно з якими замовник (ТОВ "СТС - Генпідряд") і виконавець (ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація") дійшли згоди про залік взаємних вимог за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10, у якому замовник і виконавець є сторонами.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного протоколу, сторони досягли згоди щодо наступного:

- за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 замовник є кредитором, а виконавець боржником за орендне користування баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав. № 32641038. Сума боргу за орендне користування баштового крану Liebherr 154-ЕС-Н6 зав. № 32641038 складає 44767,27грн. (п.1.1 протоколу);

- за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 виконавець є кредитором, а замовник боржником за виконання будівельних робіт (будівництво адміністративної будівлі по вул. Смірнова-Ласточкіна, 28 в м.Києві). Сума боргу за виконання будівельних робіт, зазначених у п.1.2 цього протоколу, складає 66898,00грн. (п.1.2 протоколу);

- розмір взаємних вимог, які погашаються за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 становить 44764,27грн. (п.2 протоколу);

- після проведення взаємозаліку заборгованість замовника перед виконавцем по договору від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 складає 22133,73грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у протоколі про залік взаємних вимог від 10.06.2013р. помилково зазначено суму боргу в розмірі 44767,27грн. - за користування баштовим краном та розмір взаємних вимог, які погашаються, тоді як необхідно було вказати суму 44764,27грн., оскільки саме така сума боргу фактично існувала. Вказані пояснення приймаються судом до уваги з урахуванням того, що, як встановлено вище, згідно поданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів, заборгованість позивача перед відповідачем за орендне користування баштовим краном Liebherr 154-ЕС-Н6 становила 44764,27грн.

У даному випадку, взаємні грошові зобов'язання сторін в частині 44764,27грн. припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог.

Підписання ТОВ "СТС - Генпідряд" та ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" 10.06.2013р. угоди про залік взаємних вимог свідчить про волевиявлення сторін на припинення своїх зустрічних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 44764,27грн.

Таким чином, позивачем у повному обсязі проведено оплату за орендне користування баштовим краном у загальній сумі 62477,57грн., а саме:

- в сумі 17713,30грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, та

- в сумі 44764,27грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

В свою чергу, з урахуванням проведених відповідачем оплат на суму 138515,60грн. та заліку зустрічних однорідних вимог на суму 44764,27грн., відповідачем проведено оплату виконаних позивачем будівельних робіт у загальній сумі 183279,87грн. Залишок непогашеної відповідачем заборгованості за виконані будівельні роботи за договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р. становить 22133,73грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач направив відповідачу претензію №15 від 14.01.2014р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 22133,73грн. (а.с.30-31, докази направлення та отримання її відповідачем - а.с.32).

Проте, вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір №1-ОР/10 від 12.01.2010р. є змішаним, який містить елементи договору оренди та договору підряду з використанням переданого в оренду майна.

Згідно з ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З умов укладеного між сторонами договору №1-ОР/10 від 12.01.2010р. вбачається, що позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву адміністративної будівлі по вулиці Смірнова-Ласточкіна, 28 в м.Києві, а відповідач (замовник) зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що договір №1-ОР/10 від 12.01.2010р. є оплатним, і обов'язку виконавця (позивача) виконати роботи відповідає обов'язок замовника (відповідача) цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані роботи по будівництву адміністративної будівлі по вулиці Смірнова-Ласточкіна, 28, в м.Києві, обумовлені договором №1-ОР/10 від 12.01.2010р., проте відповідачем станом на час розгляду справи не подано суду доказів проведення у повному обсязі розрахунків з позивачем, його борг перед позивачем становить 22133,73грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності в межах, якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів. Вважає, що оскільки договір було укладено 12.01.2010р., то, відповідно, строк позовної давності закінчився 12.01.2013р. Підписання протоколу про залік взаємних вимог відбулося 10.06.2010р., тобто після спливу строку позовної давності, отже не може свідчити про переривання перебігу позовної давності. В силу ст.602 ЦК України сплив позовної давності є підставою для недопущення зарахування зустрічних вимог. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З даного приводу судом приймається до уваги вищевикладене, а також наступне.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.1, ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

У даному випадку, щодо вимог про сплату боргу за виконання будівельних робіт перебіг позовної давності розпочинався з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, зокрема:

за травень 2010 року (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за травень 2010 року на суму 46346,40грн.) перебіг позовної давності розпочався 11.06.2010р., відповідно, трирічний строк позовної давності спливав 11.06.2013р.;

за червень 2010 року (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за червень 2010 року на суму 19380,00грн.) перебіг позовної давності розпочався 11.07.2010р., відповідно, трирічний строк позовної давності спливав 11.07.2013р.;

за липень 2010 року (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форми КБ-3) за липень 2010 року на суму 18600,00грн.) перебіг позовної давності розпочався 11.08.2010р., відповідно, трирічний строк позовної давності спливав 11.08.2013р.

Як зазначалось вище, відповідач 10.06.2013р. звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ТОВ "СТС - Генпідряд" станом на 10.06.2013р. визнало та підтвердило наявність заборгованості перед ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" у розмірі 66898,00грн. (а.с.27).

10.06.2013р., тобто в межах трьохрічного строку позовної давності, сторонами підписано протокол про залік взаємних вимог за договором від 12.01.2010р. №1-ОР/10 (а.с.29), відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за виконані будівельні роботи за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 в сумі 66898,00грн. та, що в результаті проведення взаємозаліку заборгованість замовника (відповідача) перед виконавцем (позивачем) за договором від 12 січня 2010 року №1-ОР/10 станом на 10.06.2013р., склала 22133,73грн.

Приписами статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст.264 ЦК України).

Частиною 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Таким чином, вчинені відповідачем дії - звернення із заявою від 10.06.2013р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписання 10.06.2013р. протоколу про залік взаємних вимог за договором від 12.01.2010р. №1-ОР/10, свідчать про визнання ним свого боргу сумі 66898,00грн. Відповідно до норм ч.1, ч.3 ст.264 ЦК України, саме з цієї дати розпочався перебіг загального строку позовної давності після переривання.

Позивач звернувся з позовом у даній справі 26.02.2014р., згідно відбитку штемпеля поштового відділення на поштовому конверті про направлення позовних матеріалів до господарського суду Житомирської області (а.с.34,35), тобто в межах загального строку позовної давності, що згідно ст.257 ЦК України становить три роки. Отже, доводи відповідача з даного приводу жодним чином не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" про стягнення на свою користь з ТОВ "СТС - Генпідряд" 22133,73грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1995,67грн. 3% річних та 847,27грн. інфляційних.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлену у відповідності до наведених приписів закону до стягнення з відповідача суму інфляційних - 847,27грн. (розрахунок а.с.4), суд встановив її правомірність, та, відповідно, обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 847,27грн. інфляційних.

Згідно з позовом, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 3% річних в сумі 1995,67грн., нарахованих за період з 01.02.2011р. по 01.02.2014р. на суму простроченої заборгованості в розмірі 22133,73грн. по договору №1-ОР/10 від 12.01.2010р. (а.с.4).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних за визначений позивачем період в сумі 1993,85грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1993,85грн. У задоволенні позову в частині стягнення 1,82грн. 3% річних суд відмовляє.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідач не подав суду доказів сплати боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо); доводи відповідача, згідно наявних матеріалів справи, не підтверджені документально, спростовуються вищевикладеними встановленими обставинами справи та нормами права.

Натомість, позивач обґрунтував свої вимоги до відповідача належними та допустимими доказами по справі, тому, господарський суд позов Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" вважає заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає частковому задоволенню: з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 22133,73грн. основного боргу, 1993,85грн. 3% річних та 847,27грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 11, 251, 252, 253, 257, 261, 264, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 759, 837 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м.Радомишль, вул.Котовського, буд. 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04209, м.Київ, вул.Лебединська, буд. 2, ідентифікаційний код 04012856):

- 22133,73грн. боргу,

- 1993,85грн. - 3% річних,

- 847,27грн. інфляційних,

- 1826,87грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.14

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)