Рішення № 38320478, 17.04.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.14р. Справа № 904/896/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення 21 388,59 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: Захарченко О.В. - юрисконсульт (дов. № 18 від 14.01.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" (далі-відповідач) про стягнення 21 388, 59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 611121237/12-0910-02 від 29.04.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити за порушення строків поставленого товару 3% річних у розмірі 21 388, 59 грн.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" 04.03.14р. подало до суду відзив на позовну заяву № 017/221 від 03.03.14р., в якому відповідач з позовними вимогами позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 21 388,59 грн. за порушення зобов'язань по оплаті поставленого товару не погоджується і вважає, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 04.03.14р. на 18.03.14р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.03.14р. по 14.04.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод" затвердженого загальними зборами Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод" (протокол № 13 від 29 січня 2013 року), Публічне акціонерного товариства "Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод".

29 квітня 2012 року між Відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", як постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", як покупець, було укладено договір поставки № 611121237/12-0910-02.

Даний договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині не виконання зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, на умовах, викладених в розділі цього договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити феросиліцій, що надалі іменуються товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікації № 1, оформленої у вигляді додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною його часткою.

По взаємній домовленості сторін в процесі виконання цього договору можуть бути змінені конкретні дані (найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови і терміни постачання товару), внесені до положень цього договору і додатка до нього. Будь-які зміни і доповнення мають бути оформлені у вигляді додаткових угод до цього договору і підписані повноважними представниками сторін, після чого вони стають невід'ємною часткою цього договору (п. 1.2. договору поставки).

Згідно п. 2.1., п. 2.3. договору поставки, ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений податковим кодексом України. Сума договору складає 1 044 960,00 грн., у тому числі ПДВ 174 160,00 грн.

Товар поставляється в терміни, узгоджені сторонами в специфікації № 1. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- копію сертифіката якості виробника;

- податкову накладну;

- товарно-транспортну накладну.

При постачанні продукції імпортного походження постачальник зобов'язаний вказати в податковій накладній код товару відповідно до УКТ ВЕД (п.п. 3.2., 3.4. договору поставки).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що дата постачання і дата переходу права власності - дата прийому товару покупцем, яка вказана в товаро-транспортних документах.

У відповідності до п. 4.1. договору поставки, розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати постачання товару, за наявності рахунку.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору, яка додається до позовної заяви (а.с. 11), термін відпуску товару становить квітень 2012 року.

Виконуючи умови договору, позивач 29.04.2012р. поставив відповідачеві передбачений специфікацією № 1 товар у кількості 48,83 тн на суму 1 020 507,94 грн., що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 413 від 29.04.2012р. та актом приймання-передачі від 29.04.2012р., копія яких знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13, 14).

На оплату поставленого товару позивачем відповідачеві було надано рахунок № 001605 від 29.04.2012р. (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язаний був відповідно до п. 4.1. договору поставки, сплатити позивачеві за товар поставлений по специфікації № 1 у строк до 17.05.12р. Однак відповідачем не було здійснено своєчасного розрахунку по договору, у зв'язку з чим позивач 26.07.12р. направив на адресу відповідача претензію, в якій містилась вимога про оплату товару, поставленого по специфікації № 1 до договору.

Оплата поставленого товару була здійснена відповідачем протягом серпня 2012 року на підставі наступних платіжних доручень:

- № 5531 від 07.08.12р. на суму 200 000, 00 грн.;

- № 5562 від 08.08.12р. на суму 200 000, 00 грн.;

- № 5722 від 09.08.12р. на суму 200 000, 00 грн.;

- № 5751 від 10.08.12р. на суму 200 000, 00 грн.;

- № 6586 від 23.08.12р. на суму 200 000, 00 грн.;

- № 6610 від 27.08.12р. на суму 20 507, 94 грн.

Таким чином, позивач вказує на те, що відповідачем було порушені умови укладеного договору щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим, відповідач за весь період прострочки оплати поставленого товару, а саме за період з 18.05.12р. по 22.08.12р. повинен сплатити Публічному акціонерному товариству "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" 3% річних у загальному розмірі 21 388,59 грн., згідно наданого розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 12).

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за порушення строків поставленого товару по договору поставки № 611121237/12-0910-02 від 29.04.12р. у розмірі 21 388, 59 грн.

Відповідач проти позовних вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 21 388,59 грн. заперечує і вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за умовами договору № 611121237/12-0910-02 від 29.04.2012 (п. 4.1) розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів с дати постачання товару, за наявності рахунку. Постачання товару відбулося 29.04.2012р., що підтверджується накладною на відпуск товаро-матеріальних цінностей № 413 від 29.04.2012р.

Позивачем виставлений рахунок № 001605 від 29.04.12 на суму 1 020 507, 94 грн., який сплачений відповідачем в повному обсязі наступними платежами:

1. Платіжне доручення № 5531 від 07.08.2012 на суму 200 000, 00 грн.

2. Платіжне доручення № 5562 від 08.08.2012 на суму 200 000, 00 грн.

3. Платіжне доручення № 5722 від 09.08.2012 на суму 200 000, 00 грн.

4. Платіжне доручення № 5751 від 10.08.2012 на суму 200 000, 00 грн.

5. Платіжне доручення № 6587 від 23.08.2012 на суму 200 000, 00 грн.

6. Платіжне доручення № 6610 від 27.08.2012 на суму 20 507, 94 грн.

Тобто, вартість поставленого товару відповідачем сплачувалася частинами, тому і розрахунок 3 % річних має бути з урахуванням зменшення суми боргу.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних за порушення відповідачем строків поставленого товару за договором № 611121237/12-0910-02 від 29.04.12р. не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 7 189,41грн., в решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б; р/р № 26007081448700 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; р/р № 2600930000321 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 05393116) - 7 189 (сім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 41 коп. 3% річних за порушення строків поставленого товару, 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 18.04.14р.