Вирок № 38320276, 18.04.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2081/14-к

Провадж. №1-КП/639/195/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря - Хачатрян О.М.,

прокурора - Болгової Н.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220500000256 від 08.02.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1.03.2010 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 6.12.2012 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 19.02.2014 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

7 лютого 2014 року приблизно о 16 год. 25 хв. ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, прибув у супермаркет «Дигма» (ТОВ «Нова Торгівельна Мережа») за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 115, де підійшов до вітрини з кавовими напоями, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно викрав з полиці дві упаковки розчинної кави «Нескафе голд» вагою по 230 грамів кожна, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 596 від 10.02.2014 р. - 148 гривень.

Після чого ОСОБА_1, направився до касової зони, та, оминувши її, умисно не розплатившись за викрадений товар, направився на вихід із супермаркету, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця через причини, що на залежали від його волі, та був затриманий охоронцями супермаркету.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Представник потерпілого подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у нарколога з діагнозом: синдром алкогольної залежності, на момент затримання офіційно не працював, за місцем реєстрації характеризується посередньо, має місце реєстрації та постійного проживання, раніше засуджений 1.03.2010 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 6.12.2012 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 19.02.2014 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, зазначених в ст. 67 КК України, в ході розгляду справи не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. Остаточне покарання ОСОБА_1 призначається за вимогами ст. 70 КК України шляхом поглинення вказаного покарання більш суворим покаранням, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року, за яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, та обирається судом у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. При цьому за правилами ч. 4 ст. 70 КК України в строк остаточно визначеного покарання зараховується частково відбуте покарання за вироком суду від 19 лютого 2014 року та строк відбування покарання визначається судом з 15 лютого 2014 року - з моменту фактичного взяття обвинуваченого під варту.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого. Речових доказів по справі немає, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 15 лютого 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 293 грн. 40 коп. (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській области р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров