Ухвала суду № 38320009, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18393/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндохдів у м. Києві про визнання протиправними дій, протиправним та скасування наказу від 06.06.2013 року №11, податкового повідомлення - рішення від 24.07.2013 року №0005962202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндохдів у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики» при взаємовідносинах з ТОВ «МТК Трейд» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року» від 20.06.2013 року №86/22.2-10/37095763;

- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.06.2013 року №11;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.07.2013 року №0005962202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 07.06.2013 року №14/22 та наказу від 06.06.2013 року №11 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «МТК Трейд» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 20.06.2013 року №86/22.2-10/37095763.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2011 року на загальну суму 440673,00 грн.

24.07.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 200, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 550841,25 грн., у тому числі за основним платежем 440673,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 110168,25 грн.

Переглядаючи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання за наслідками перевірки акту, визнання протиправним та скасувати наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно абзацу 2 пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, абз. 2 п. 14 Постанови КМУ від 27.12.2010 року №1245 ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС позивачу було надіслано письмовий запит від 20 травня 2013 року №11946/10/15.5-23, в якому останньому запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «МТК Трейд» за період березень 2013 року та надати завірені належним чином копії документів.

Також, в запиті позивачу роз'яснено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження на даний запит буде розглядатися як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

На вказаний запит позивачем було надано пояснення та документи, а саме: копію договору купівлі - продажу спортивного обладнання від 15.03.2013 року №17, специфікацію, копії отриманих податкових та видаткових накладних.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 червня 2013 року керівником відповідача видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №11 позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «МТК Трейл» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року.

Згідно акту перевірки, копію наказу вручено уповноваженій особі позивача та під розписку ознайомлено із направлення про проведення перевірки від 07.06.2013 року №14/22.

Також, згідно акту перевірки, на письмовий запит відповідача позивачем було надано не всі документи, зокрема, не було надано документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єкту оподаткування; документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; документів, які свідчать про якість товару дитячо - тренажерного обладнання, технічної документації від виробника.

Крім того, колегія суддів вважає, що встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, непред'явлення або ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в абз. 1 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Переглядаючи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2013 року №0005962202 колегією суддів встановлено наступне.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «МТК Трейд», оскільки позивачем на письмовий запит не було надано документів, які свідчать про якість товару дитячого спортивного - тренажерного обладнання; технічної документації від виробника; документації, яка свідчить про домовленість сторін стосовно адреси поставки товару. Також, надані до перевірки видаткові накладні не відповідають вимогам первинного документа, оскільки не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; місце складання; реквізитів (дати та номеру) довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей; в договорі відсутні умови поставки; товарно - транспортні накладні не відповідають вимогам первинного документу, а зазначена в них адреса не відповідає юридичним адресам позивача або постачальника. Окрім цього, органом державної податкової служби зазначено, що податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «МТК Трейд».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «МТК Трейд», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 березня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «МТК Трейд» (продавець) укладено договір купівлі - продажу спортивно - тренажерного обладнання №17, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору. Асортимент, кількість, ціна товару, визначаються в специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного договору. Якість та комплектність товару повинна відповідати вимогам та стандартам, що встановлюється для такого виду товару та підтверджуватися у випадку наявності відповідними документами виробника та/чи відповідних органів. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем по якості з моменту підписання сторонами накладної, що оформляється при передачі товару.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні від 18 березня 2013 року №ТР-000038, від 25 березня 2013 року №ТР-0000037, відповідно до яких позивач отримав спортивно - тренажерне обладнання, акти приймання - передачі від 18 березня 2013 року №38, від 25 березня 2013 року №37.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів законодавства, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які відповідно до умов договору є підтвердженням передання товару, не є належним доказом надання товару, оскільки не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; місце складання; реквізитів (дати та номеру) довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Окрім цього, позивачем не надано специфікацію до договору, яка відповідно до вимог є обов'язковою і невід'ємною частиною.

Також, на виконання умов договору контрагентом позивача було виписано податкові накладні від 18.03.2013 року №1, від 25.03.2013 року №2, які не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно положень п. 201.10 ст. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, позивачем не надано товарно - транспортні накладні, які були предметом перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з зазначеним вище контрагентом, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, відповідно надані первинні документи не є підтвердженням даних податкового обліку.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «МТК Трейд».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 14.04.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.