Постанова № 38319765, 16.04.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1203/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретаріВасилевській К.В. за участі:позивача, представників позивача та відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до УМВС України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до УМВС України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови № 12/Б-19 від 17.02.2014 року у скасуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за дискредитацію, застосованих наказами УМВС України в Хмельницькій області № 972 від 11.09.2012 року та № 216 о/с від 14.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно вироку Шепетівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17.12.2013 року, його виправдано за недоведеністю у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, звільнення з органів внутрішніх справ є незаконним та таким, що вчинене з порушенням вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Посилаючись на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» вважає оскаржувану відмову протиправною.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав письмове заперечення проти адміністративного позову, яке підтвердив у судовому засіданні та пояснив, що оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення накладено на позивача за дискредитацію, а не у зв'язку з незаконним засудженням чи незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, то дії відповідача щодо надання оскаржуваної відмови є правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками МВС проведено службове розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно працівника відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За результатами проведеного розслідування складено висновок № 147/12 від 10.09.2012 року, згідно якого факт вимагання та отримання хабара ОСОБА_3 підтвердився, вирішено звільнити останнього з органів внутрішніх справ за дискредитацію.

В зв'язку з цим, наказом начальника УМВС України в Хмельницькій області № 972 від 11.09.2012 року «Про надзвичайну подію за участю працівників відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області і покарання винних» позивача за грубе порушення вимог наказів МВС України № 81 від 16.03.2007 року, № 90 від 26.03.2010 року, рішення колегії МВС № 1КМ/1 від 17.01.2012 року, інших вказівок і наказів МВС України та УМВС України в області з питань дотримання дисципліни і законності, Присяги і Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС, вчинення дій, що підривають авторитет міліції, притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно п. 8 ст. 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за дискредитацію.

З метою реалізації накладеного стягнення видано наказ УМВС України в Хмельницькій області № 216 о/с від 14.09.2012 року, яким майора міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого групи карного розшуку відділення спеціальної міліції при УМВС, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року (далі - Положення), звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за п. 66 - скоєння вчинків, дискредитують звання рядового і начальницького складу.

В зв'язку з набранням законної сили вироком Шепетівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17.12.2013 року, яким позивача виправдано за недоведеністю у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, посилаючись на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон), ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про скасування вказаних вище наказів та поновлення на посаді.

17.02.2014 року відповідачем надано відповідь за № 12/Б-19, якою позивачу відмовлено у його вимогах. Дана відмова мотивована тим, що позивача звільнено з ОВС не у зв'язку з незаконним засудженням чи незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, а відповідно до п. 66 Положення за дискредитацію, факт якої встановлено висновком № 147/12 від 10.09.2012 року про проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Згідно п. 8 ст. 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

З викладеного вище вбачається, що оскільки позивача звільнено з ОВС за п. 66 Положення - скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, а не з будь-яких інших підстав, відмова відповідача у скасуванні дисциплінарного стягнення є правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника на положення ст. 6 Закону, відповідно до якої громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), оскільки ОСОБА_3 звільнений з посади за дискредитацію, яка є підставою, відмінною від підстав, визначених Законом.

Крім того, суд не приймає до уваги як доказ протиправності оскаржуваної відмови вирок Шепетівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17.12.2013 року, в зв'язку з тим, що даними судовими рішеннями позивача виправдано за недоведеністю у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а не за відсутністю складу злочину, факт вчинення кого встановлено службовим розслідуванням.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи сукупність зазначених вище обставин, суд вважає, оскаржувана відмова надана відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст.ст. 19, 58 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_3 до УМВС України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап