Постанова № 38319330, 14.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 804/2791/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Качан В.О. Жаворонкова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» (далі - позивач, ТОВ ПП «ЗІП») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2014 року №0000012310.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі висновків позапланової перевірки господарської діяльності ТОВ ПП «ЗІП» з контрагентом ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у спірному 2012 році відповідачем 08.02.2014 р. винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012310. Позивач вважає, що висновки акту №42/23.1-21875464 документально не підтверджені, ґрунтуються на акті перевірки контрагента ПрАТ «СК «Дніпроінмед», а отже - на припущеннях, і носять суб'єктивний характер, тому означене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо нікчемності договорів страхування, укладених ТОВ ПП «ЗІП» з контрагентом-страховиком ПрАТ «СК «Дніпроінмед», є безпідставними, вказані правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам; окрім того, ТОВ ПП «ЗІП» з його контрагентом-страховиком обумовлено усі суттєві умови договорів страхування, доказами виконання яких є не тільки факт оплати страхових внесків за отримані послуги страхування, а також наявність всіх первинних документів (як то акти виконаних робіт, платіжні доручення тощо), які реально підтверджують факт вчинення кожної господарської операції між ТОВ ПП «ЗІП» та ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на виконання укладених у 2012 році 24-х договорів добровільного фінансового ризику та 2-х договорів страхування майна, а головне - понесених у зв'язку з чим витрат ТОВ ПП «ЗІП. Більш того, правильність формування товариством податкового обліку та визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за рахунок, в тому числі, понесених витрат по договорами страхування підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час проведення перевірки ТОВ ПП «ЗІП» та додані до матеріалів справи разом з позовом, зауважень до оформлення яких в акті не зазначено. Позивач вважає, що ТОВ ПП «ЗІП» не має відповідати за можливі порушення податкового закону своїх контрагентів, а враховуючи відсутність порушень правил оприбуткування операцій із страхування у взаємовідносинах, що виникають з договорів постачання продукції контрагентами-покупцям, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надавши додаткове письмове пояснення, яке просив долучити до матеріалів справи, пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені у позові та у поясненнях, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В доданих до матеріалів справи письмових запереченнях на адміністративний позов зазначено, що позовні вимоги є безпідставними з урахуванням того, висновки акту перевірки щодо завищення ТОВ ПП «ЗІП» витрат на загальну суму 5 475 167,73грн. по правочинах зі страховиком ПрАТ «СК «Дніпроінмед», здійснених без мети настання реальних наслідків страхування, відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки №42/23.1-21875464 складений правомірно, згідно із діючим законодавством, результати перевірки є цілком обґрунтованими та доведеними, а отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2014 року №0000012310 відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 27.01.1995 р. за реєстраційним номером №1 223 120 0000 000143 код ЄДРПОУ 21875464.

З 01.02.1995 р. Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» перебуває на обліку в органах державної податкової служби за реєстраційним номером 726.

У період з 23.12.2013 р. по 16.01.2014 р. на підставі наказу від 11.12.2013 р. №369 та направлення на перевірку від 11.12.2013 р. №108/23.1, виданих СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ, керуючись пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фахівцем СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ Демидко Н.Ю. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» (код ЄДРПОУ 21875464) вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податків при взаємовідносинах з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» (код ЄДРПОУ 21870998) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 29.01.2014 р. №42/23.1-21875464 (а.с.16-30 т.1).

За розділом 4. «Висновок» Акту перевірки ТОВ ПП «ЗІП» порушено:

-пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 з урахуванням положень норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, внаслідок чого безпідставно занижено податок на прибуток на загальну суму 1 149 785,00грн., в тому числі:

-І квартал 2012 року - на 74 970,00грн.;

-ІІ квартал 2012 року - 486 815,00грн.,

-ІІІ квартал 2012 року - на 385 140,00грн.,

-ІV квартал 2012 року - на 202 860,00грн. (а.15 Акту перевірки, а.с.30 т.1).

На підставі Акту перевірки, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.02.2014 року №0000012310, яким Товариству з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 437 231,25грн., в тому числі: 1 149 785грн. - за основним платежем та 287 446,25грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.15 т.1).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, наявність порушень щодо завищення ТОВ ПП «ЗІП» витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обґрунтована Акті перевірки №42/23.1-21875464 формуванням витрат за рахунок видатків на сплату страхових платежів згідно договорів добровільного страхування фінансових ризиків та добровільного страхування майна, укладених ТОВ ПП «ЗІП» з контрагентом-страховиком ПрАТ «СК «Дніпроінмед», діяльність якого не спрямована на реальне настання наслідків (а.5 Акту перевірки, а.с.20 т.1).

При цьому, перевіряючі спирались на акт позапланової перевірки ПрАТ «СК «Дніпроінмед» від 09.08.2013 р. №489/222/21870998, складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яким встановлено формування ПрАТ «СК «Дніпроінмед» «технічних» страхових резервів, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики, діяльність ПрАТ «СК «Дніпроінмед» не відповідає меті та напрямкам діяльності страхової компанії, спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини між ПрАТ СК «Дніпроінмед» та страхувальниками не мали на меті настання реальних наслідків.

З урахуванням зазначеного, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ ПП «ЗІП» необґрунтовано віднесено до складу валових витрат страхові внески на користь ПрАТ «СК «Дніпроінмед», як такі, по яких встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій та які здійснені лише на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до складання первинних бухгалтерських документів, що призвело до завищення витрат на загальну суму 5 475 167,73грн. (а.13 Акту перевірки, а.с.28 т.1).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

На підставі пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З ст.9 Закону №996 вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1- 83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ ПП «ЗІП» (страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (страховик) протягом 2012 року було укладено договори добровільного страхування:

- 24 договорів добровільного страхування фінансових ризиків та

- 2 договори добровільного страхування майна №ІМ02/04/12/ИМ/ЗІП від 02.04.2012 р. та №ІМ02/04/12//1/ИМ/ЗІП від 02.04.2012 р.

Згідно умов однотипових договорів добровільного страхування фінансових ризиків, страхувальник (ТОВ ПП «ЗІП») сплачує страховику (ПрАТ «СК «Дніпроінмед») страхові платежі, а страховик, у разі настання страхового випадку, здійснює страхову виплату в межах страхової суми і на умовах, передбачених договором.

Предметом договорів страхування фінансових ризиків є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з убутками страхувальника внаслідок невиконання (не належного виконання) контрагентом страхувальника (покупцем) зобов'язань по договорам поставки №5085/60905 від 05.09.2006р., №2978/50/10 від 01.06.2010 р. та №5473/130112 від 18.01.2012 р. в частині порушення обов'язків по оплаті поставленого згідно умов договорів поставки товару внаслідок таких випадків:

- банкрутство контрагента-страхувальника, яке підтверджено рішенням суду,

- банкрутство банку, який обслуговує страхувальника,

- несплата відповідної поставки товару.

За умовами означених договорів також встановлений термін їх дії, тобто 1 місяць з дати підписання. Окрім того, встановлений строк сплати відповідного страхового платежу, а саме:

- по договору №04/01/12/ЗІП-Ф-1 від 04.01.2012 р. строк сплати страхового платежу до 27.01.2012 р.; термін дії договору до 31.01.2012 р. (а.с.133-135 т.3),

- по договору №04/01/12/ЗІП-Ф від 04.01.2012 р. строк сплати страхового платежу до 27.01.2012 р.; термін дії договору до 31.01.2012 р. (а.с.136-138 т.3),

- по договору №01/02/12/ЗІП-Ф від 01.02.2012 р. строк сплати платежу до 27.02.2012 р. , термін дії договору - до 29.02.2012р. (а.с.139-141 т.3),

- по договору №01/02/12/ЗІП-Ф-1 від 01.02.2012 р. строк сплати платежу до 27.02.2012 р., термін дії договору - до 29.02.2012р. (а.с.142-144 т.3),

- по договору №01/03/12/ЗІП-Ф-1 від 01.03.2012 р. строк сплати платежу до 30.03.2012 р., термін дії договору - до 31.03.2012р. (а.с.145-147 т.3),

- по договору №01/03/12/ЗІП-Ф від 01.03.2012 р. строк сплати платежу до 30.03.2012 р., термін дії договору - до 31.03.2012р. (а.с.148-150 т.3),

- по договору №01/04/12/ЗІП-Ф від 01.04.2012 р. строк сплати платежу до 30.04.2012 р., термін дії договору - до 30.04.2012р. (а.с.151-153 т.3),

- по договору №01/04/12/ЗІП-Ф-1 від 01.04.2012 р. строк сплати платежу до 30.04.2012 р., термін дії договору - до 30.04.2012р. (а.с.154-156 т.3),

- по договору №03/09/12/ЗІП-Ф від 03.09.2012 р. строк сплати платежу до 10.09.2012 р., термін дії договору - до 30.09.2012р (а.с.166-168 т.3),

- по договору №03/05/12/ЗІП-Ф-1 від 03.05.2012 р. строк сплати платежу до 30.05.2012 р., термін дії договору - до 31.05.2012р (а.с.169-171 т.3),

- по договору №03/05/12/ЗІП-Ф від 03.05.2012 р. строк сплати платежу до 30.05.2012 р., термін дії договору - до 31.05.2012р. (а.с.172-174 т.3),

- по договору №01/06/12/ЗІП-Ф від 01.06.2012 р. строк сплати платежу до 30.06.2012 р., термін дії договору - до 30.06.2012р. (а.с.175-177 т.3),

- по договору №01/06/12/ЗІП-Ф-1 від 01.06.2012 р. строк сплати платежу до 30.06.2012 р., термін дії договору - до 30.06.2012р. (а.с.177а-179 т.3),

- по договору №02/07/12/ЗІП-Ф від 02.07.2012 р. строк сплати платежу до 30.07.2012 р., термін дії договору - до 31.07.2012р. (а.с.180-182 т.3),

- по договору №02/07/12/ЗІП-Ф-1 від 02.07.2012 р. строк сплати платежу до 30.07.2012 р., термін дії договору - до 31.07.2012р. (а.с.183-185 т.3),

- по договору №01/08/12/ЗІП-Ф від 01.08.2012 р. строк сплати платежу до 10.08.2012 р., термін дії договору - до 31.08.2012р. (а.с.186-188 т.3),

- по договору №01/08/12/ЗІП-Ф-1 від 01.08.2012 р. строк сплати платежу до 10.08.2012 р., термін дії договору - до 31.08.2012р. (а.с.189-191 т.3),

- по договору №03/09/12/ЗІП-Ф-1 від 03.09.2012 р. строк сплати платежу до 10.09.2012 р., термін дії договору - до 30.09.2012р (а.с.195-197 т.3),

- по договору №01/10/12/ЗІП-Ф від 01.10.2012 р. строк сплати платежу до 05.10.2012 р., термін дії договору - до 31.10.2012р (а.с.198-200 т.3),

- по договору №01/10/12/ЗІП-Ф-1 від 01.10.2012 р. строк сплати платежу до 05.10.2012 р., термін дії договору - до 31.10.2012р. (а.с.201-203 т.3),

- по договору №01/11/12/ЗІП-Ф-1 від 01.11.2012 р. строк сплати платежу до 10.11.2012 р., термін дії договору - до 30.11.2012р (а.с.204-208 т.3),

- по договору №01/11/12/ЗІП-Ф від 01.11.2012 р. строк сплати платежу до 10.11.2012 р., термін дії договору - до 30.11.2012р (а.с.209-213 т.3),

- по договору №03/12/12/ЗІП-Ф-1 від 03.12.2012 р. строк сплати платежу до 10.12.2012 р., термін дії договору - до 31.12.2012р (а.с.214-218 т.3),

- по договору №03/12/12/ЗІП-Ф від 03.12.2012 р. строк сплати платежу до 10.12.2012 р., термін дії договору - до 31.12.2012р. (а.с.219-223 т.3).

Предметом договорів страхування майна №ІМ02/04/12/ИМ/ЗІП від 02.04.2012 р. та №ІМ02/04/12//1/ИМ/ЗІП від 02.04.2012 р. є також майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, що передбачене у додатках до договорів.

Згідно п.1.4 договорів застраховане майно знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд.107а та 111а. Встановлений термін дії договорів 1 рік. Оплата страхового платежу за кожним договором здійснена позивачем згідно умов договору до 30.06.2012 р., а саме: 10.06.2012 року, що підтверджено актами виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Проте, досліджуючи підписані сторонами договори добровільного страхування та акти виконаних робіт, складені ПрАТ «СК «Дніпроінмед» (а.с.224а-250 т.3), судом встановлено, що всі акти виконаних робіт по договорам добровільного страхування фінансових ризиків складені приблизно через тиждень після підписання відповідного договору фінансового ризику; всі акти виконаних робіт містять фразу, що послуги за договором страхування виконані, страховик (ПрАТ «СК «Дніпроінмед») виконав послуги з відповідного договору, сторони претензій одна до одної не мають, тоді як строк дії договорів добровільного фінансового ризику становить один місяць, а договорів добровільного страхування майна - 1 рік.

Окрім того, є незрозумілим, які послуги по страхуванню виконані ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь ТОВ ПП «ЗІП», якщо термін дії договорів не сплинув.

Натомість, наявних первинних документів виходить, що кожен договір добровільного страхування, як то фінансового ризику, так і майна, укладений з єдиною ціллю - для отримання відповідного страхового платежу, що взагалі виключає сутність договору страхування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичним та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій стороні, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на зазначене, наявність у позивача формально складених первинних документів не підтверджує реальність здійснення ТОВ ПП «ЗІП» господарських операцій з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» щодо отримання страхових послуг згідно укладених договорів добровільного страхування.

Сумнівним суд вважає необхідність укладення договорів фінансового ризику.

Так, при дослідженні договорів поставки, укладених позивачем з ТОВ «Епіцентр К» та ПАТ «Нова лінія», копії яких містяться в матеріалах справи (№5085/60905 від 05.09.2006р., №2978/50/10 від 01.06.2010 р. та №5473/130112 від 18.01.2012 р.), судом встановлено, що вони є довгостроковими; з означеними контрагентами ТОВ ПП «ЗІП» працює протягом тривалого часу; жодних фактів невиконання чи неналежного виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань щодо поставки товарів та сплати за нього виявлено не було, що також підтверджено представником позивача.

Слід також зауважити, що за умовами договорів поставки передбачені гарантійні зобов'язання сторін (продавця та покупця) щодо поставки товару та умови оплати за нього.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у позивача взагалі відсутня економічна обґрунтованість укладання договорів добровільного страхування фінансових ризиків, які могли виникнути за договорами поставки №5085/60905 від 05.09.2006р., №2978/50/10 від 01.06.2010 р. та №5473/130112 від 18.01.2012 р., оскільки між позивачем та його контрагентами-покупцями існують довготривалі стабільні господарські відносини, умови укладених договорів поставки містять застереження щодо відповідальності за не поставку товару.

Наявність у ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» ліцензій серії АВ № 584872 та АВ № 584868, якими надано право на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування майна, не є безумовною обставиною реальності надання позивачу послуг зі страхування.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року у справі №13417/13-а, оскільки та час розгляду цієї справи, зазначене судове рішення не набрало законної сили.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з поданих документів, копії яких містяться в матеріалах справи, та з пояснень позивача не представляється можливим встановити факт реального здійснення господарських взаємовідносин з контрагентом ПрАТ СК «Дніпроінмед» щодо отримання страхових послуг згідно договорів добровільного страхування.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, приймаючи до уваги, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ПП «ЗІП» з контрагентом-страховиком, а витрати позивача у 2012 році сформовані на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, а отже такі суми не можуть враховані у витратах, які враховуються у визначенні об'єкту оподаткування, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись Конституцією України, нормами Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2014 року

Суддя Н.Є. Куделько