Постанова № 3831856, 04.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.09Справа №2а-3733/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю представника позивача Павленка В.М., представника відповідача Корницької В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції від 16.02.2009 року № 0000281502/0 на суму 98040,52 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові та пояснив, що податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції від 16.02.2009 року № 0000281502/0 на суму 98040,52 гривень є недійсним у звязку з тим, що висновки перевірки, які викладені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення, яке оскаржується позивачем є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.

Представник позивача зазначив, що в акті перевірки відповідачем відображено несвоєчасність сплати позивачем податкового зобовязання з ПДВ по строку сплати 01.09.2008 року з декларації № 19582 від 19.08.2008 року на суму 196263,00 гривень. Однак, представник позивача пояснив, що вказана сума позивачем сплачена своєчасно, що підтверджується платіжним дорученням № 1267 від 01.09.2008 року.

Представник позивача пояснив, що в акті перевірки відображено несвоєчасність сплати позивачем податкового зобовязання з ПДВ по строку сплати 30.08.2008 року за податковим повідомленням-рішенням № 0000582301 від 20.08.2008 року в сумі 26818,00 гривень.

Представник позивача зазначив, що вказана сума сплачена позивачем своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями № 1215 від 20.08.2008 року, № 1167 від 08.08.2008 року, № 1266 від 01.09.2008 року.

Представник відповідача проти позову заперечувала у повному обсязі, зазначила, що податкове повідомлення рішення, яке оскаржується позивачем, є таким, що винесене на підставі Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року.

Представник відповідача зазначила, що відповідачем законно суми, сплачені позивачем по наданим платіжним дорученням, в хронологічному порядку були направлені на погашення податкового боргу, що виник в попередніх періодах.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Сакська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Сакська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу, суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сакської міської ради АРК 14.11.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 038408 (а.с.14), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 54-01-26-52/205 від 20.08.2007 року (а.с.15).

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Таким чином, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» зобовязано подавати до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим декларації з податку на додану вартість та своєчасно сплачувати податок до бюджету.

Судом встановлено, що Сакською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 4 лютого 2009 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень,серпень 2008 року по КРП «ВПВКГ м.Саки», за наслідками якої складений акт від 04.02.2009 року № 138/15-02/03347678.

Відповідно до акту зазначено, що в порушення Законів України «Про систему оподаткування», п.1 ст.9 Закону України «Про порядок оподаткування», п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким передбачена сплата сум погодженого податкового зобовязання, зазначеного в поданій платником податків декларації протягом десяти календарних днів, що наступають за останнім днем відповідного граничного терміну подачі декларації своєчасно не сплатило погоджених сум податкових зобовязань з ПДВ в Держбюджет м.Саки:

-по терміну сплати 01.09.2008 року по податковій декларації № 19582 від 19.08.2008 року нараховані в КОР узгоджені податкові зобовязання з ПДВ в сумі 169263 гривень, які фактично сплачені платіжними дорученнями:

№ 1861 від 17.12.2008 року в сумі 8558,93 гривень з порушенням терміну сплати на 107 днів;

№ 1884 від 22.12.2008 року в сумі 23399,09 гривень з порушенням терміну сплати на 112 днів;

№ 1886 від 24.12.2008 року в сумі 78144,72 гривень з порушенням терміну сплати на 114 днів;

№ 19 від 09.01.2009 року в сумі 6049,67 гривень з порушенням терміну сплати на 130 днів;

№ 31 від 14.01.2009 року в сумі34006,34 гривень з порушенням терміну сплати на 135 днів;

№ 32 від 14.01.2009 року в сумі 5833,13 гривень з порушенням терміну сплати на 135 днів;

№ 54 від 21.01.2009 року в сумі 4713,36 гривень з порушенням терміну сплати на 142 днів;

№ 87 від 26.01.2009 року в сумі 8557,76 гривень з порушенням терміну сплати на 147 днів.

-По терміну сплати 30.08.2008 року по податковому повідомленню рішенню (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року нараховані в КОР узгоджені податкові зобовязання з ПДВ в сумі 26818,00 гривень, які фактично сплачені платіжними дорученнями:

№ 87 від 26.01.2009 року в сумі 894,02 гривень з порушенням терміну сплати на 147 днів;

№92 від 27.01.2009 року в сумі 25923,98 гривень з порушенням терміну сплати на 148 днів.

Судом встановлено,що Сакською ОДПІ в АР Крим у звязку з порушенням граничного строку сплати погодженого податкового зобовязання винесене податкове повідомлення-рішення № 0000281502/0 від 16 лютого 2009 року на суму 98040,52 гривень (50 % від 196081,02 гривень).

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій судом у повному обсязі перевірені податкова декларація, платіжні доручення, особовий рахунок позивача про нарахування та сплату податку на додану вартість.

Аналізуючи зазначені дані суд приходить до наступних висновків:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» відповідно до податкової декларації № 19582 від 19.08.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 169263,00 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» сплатило 01.09.2008 року податок на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 169263,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1267 від 01.09.2008 року з призначенням платежу «ПДВ за липень 2008 року». На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії «КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» про проведення платежу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за липень 2008 року позивачем податкове зобовязання сплачено у повному обсязі.

Але відповідно до особового рахунку, сумою сплаченого позивачем податку на додану вартість за липень 2008 року були погашені суми податкового боргу, що виникли в попередніх періодах. Так, згідно з особовим рахунком позивача податковий борг попередніх періодів складав 1026511,25 гривень, який 01.09.2008 року було зменшено на суму 169263,00 гривень, у звязку з чим станом на 01.09.2008 року сума податкового боргу позивача за попередній період склала 964403,56 гривень.

Відповідно до акту перевірки та даних особового рахунку сума узгодженого зобовязання з ПДВ за липень 2008 року в розмірі 169262,00 гривень була погашена іншими платіжними дорученнями, а саме:

-сума у розмірі 8558,93 гривень за платіжним дорученням № 1861 від 17.12.2008 року з призначенням платежу «ПДВ за листопад 2008 року»;

-сума у розмірі 23399,09 гривень за платіжним дорученням № 1884 від 22.12.2008 року з призначенням платежу «ПДВ за листопад 2008 року»;

-сума у розмірі 78144,72 гривень за платіжним дорученням № 1886 від 24.12.2008 року з призначенням платежу «ПДВ за листопад 2008 року»;

-сума у розмірі 6049,67 гривень за платіжним дорученням № 19 від 09.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 року»;

-сума у розмірі 34006,34 гривень за платіжним дорученням № 31 від 14.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ по адміністративній справі 2-а-429/08 від 24.12.2008 року»;

-сума у розмірі 5833,13 гривень за платіжним дорученням № 32 від 14.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ по адміністративній справі 2-а-429/08 від 24.12.2008 року»;

-сума у розмірі 4713,36 гривень за платіжним дорученням № 54 від 21.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 року»;

-сума у розмірі 8557,76 гривень за платіжним дорученням № 87 від 26.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 року».

Крім того, судом встановлено, що Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року нараховані узгоджені податкові зобовязання з ПДВ в сумі 26818,00 гривень по терміну сплати 30.08.2008 року.

Згідно з платіжними дорученнями, які були досліджені в судовому засіданні Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» сплатило суму податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень платіжними дорученнями № 1215 від 20.08.2008 року на суму 20000,00 гривень з призначенням платежу «ПДВ за актом перевірки 1339 від 20.08.2008 року та рішенню 0000582301/0 від 20.08.2008 року» та № 1167 від 08.08.2008 року на суму 10000,00 гривень з призначенням платежу «ПДВ за актом перевірки та рішенню 00002301/0 від 08.08.2008 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року позивачем сплачена у повному обсязі.

Однак, судом встановлено, що сума сплаченого позивачем податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року була направлена відповідачем на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах.

Відповідно до акту перевірки та даних особового рахунку суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року були погашені іншими платіжними дорученнями, а саме:

-сума у розмірі 894,02 гривень за платіжним дорученням № 87 від 26.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 року»;

-сума у розмірі 25923,98 гривень за платіжним дорученням №92 від 27.01.2009 року з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 року».

Приймаючи до уваги, що відповідачем сума сплаченого позивачем податку на додану вартість за липень 2008 року, сума сплаченого позивачем податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року були направлені на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах, у позивача виник штучний необґрунтований борг з ПДВ за липень 2008 року та за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року, у звязку з чим позивачеві за несвоєчасну сплату до бюджету сум податкового зобовязання нараховані штрафні санкції у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання.

Суд зазначає, що такі дії податкового органу не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, позивач, перерахувавши суми податку на додану вартість, самостійно визначені ним та ті, що визначені контролюючим органом, виконав своє зобовязання зі сплати податку на додану вартість, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самостійно, без узгодження з позивачем змінив призначення платежу “податок на додану вартість за липень2008 року”, визначене в платіжному дорученні № 1267 від 01.09.2008 року в розмірі 169263,00 гривень, а також призначення платежу «ПДВ за актом перевірки 1339 від 20.08.2008 року та рішенню 0000582301/0 від 20.08.2008 року», визначене в платіжних дорученнях № 1215 від 20.08.2008 року на суму 20000,00 гривень та № 1167 від 08.08.2008 року на суму 10000,00 гривень - та погасив податковий борг, що виник в попередніх періодах, внаслідок чого виник новий борг за період, за який позивач вважав податкові зобовязання погашеними.

Судом встановлено, що у звязку з тим, що суми податку на додану вартість, самостійно визначені позивачем та ті, що визначені контролюючим органом, не були зараховані відповідачем згідно з призначенням платежу, наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобовязань були зараховані у рахунок заборгованості. Отже, у звязку з запізненням погашення податкових зобовязань у відповідності до вимог ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ відповідачем здійснювалося нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податкових зобовязань.

У звязку з тим, що сплачена позивачем сума податку на додану вартість за липень 2008 року та сума податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») № 0000582301/0 від 20.08.2008 року безпідставно визнані податковою інспекцією заборгованістю, зазначені суми безпідставно направлені на погашення попередньої заборгованості, а наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати зараховані у рахунок існуючої заборгованості, суд зазначає, що штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 196081,02 гривень застосовані відповідачем необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції від 16.02.2009 року № 0000281502/0 на суму 98040,52 гривень ( 50 % від 196081,02 гривень) є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 4 червня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 9 червня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.02.2009 року № 0000281502/0 на суму 98040,52 гривень.

3.Стягнути на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.