Постанова № 38318104, 02.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 р. Житомир справа № 806/974/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Степанова П.В.,

за участю представника позивача - Ратушинської І.О.,

за участю представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000302201 від 17.02.2014 р.,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" (далі ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000302201 від 17.02.2014 року, прийняте Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що Товариство протягом перевіряємого періоду не допускало порушення ст.ст.198, 200 Податкового кодексу України, зазначене в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від"ємного значення з податку на додану вартість на суму 33333,00 грн за вересень 2011 року, - є недійсним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що працівниками Житомирської ОДПІ з 23.01.2014 року по 28.01.2014 року було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Екліпс Буд" за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт №519/2201/32744172/0100 від 31.01.2014 року, яким встановлено порушення позивачем п. 176.1, п.176.2 ст. 176, п.187.1 ст. 187, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від"ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 33333,00 грн в частині взаємовідносин з ПП "Екліпс Буд" .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302201 від 17.02.2014 року, яким позивачу було зменшено суму від"ємного значення з ПДВ на суму 33333,00 грн за вересень 2011 року.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність його вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що воно не відповідає вимогам вказаної норми, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що згідно з даних ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, що зафіксовані в акті №1228/22-710/36441342 від 28.02.2013 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Екліпс Буд". Зокрема, згідно даних вказаного акту перевірки органами державної податкової служби проведено аналіз контрагентів ПП "Екліпс Буд" за даними АРМу "Журнал звірки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за вересень 2011 року, який свідчить про наявність взаємовідносин ПП "Екліпс Буд" з юридичними особами, які мають ознаки фіктивності.

Податковий орган вважає, що правочини вчинені між позивачем та ПП "Екліпс-Буд" проводились лише по регістрах бухгалтерського обліку без мети настання реальних наслідків та не носили реального товарного характеру, що може свідчити про безтоварність операції.

Однак, суд не погоджується з даним висновком, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 29 липня 2011 року між позивачем та ПП «Екліпс Буд» укладено Договір підряду №29/07 на виконання комплексу робіт по влаштуванню огороджувальних конструкцій фасаду з алюмінієвого профілю з заповненням моно склом, склопакетами, алюмінієво-композитивною панеллю.

На виконання вказаного Договору, позивачем платіжним дорученням №1708 від 09.09.2011 року сплачено 200000,00 грн, в т.ч. ПДВ 33 333,00 грн, в якості попередньої оплати. Відповідно до положень чинного податкового законодавства, ПП «Екліпс Буд» на вказану суму виписано позивачу податкову накладну №4 від 09.09.2011 року.

Згідно актів виконаних робіт, роботи за Договором підряду №29/07 від 29.07.2011 року ПП «Екліпс Буд» виконані в повному обсязі.

Так, згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг), дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 ПК України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 ПК України).

Тобто, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження податковими накладними сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Відповідно до вказаних положень Податкового кодексу України, позивач має належним чином виписані податкові накладні по операціям з ПП «Екліпс Буд», докази оплати отриманих товарів/послуг, належним чином оформлений договір та акти виконаних робіт, що є належним підтвердженням правомірності включення сум ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Екліпс Буд» до податкового кредиту.

Таким чином, податковим органом в Акті перевірки не надано вагомих доказів, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача.

Враховуючи, що позиція податкового органу про безтоварність правочинів ґрунтується виключно на аналізі контрагентів контрагента позивача, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отриання ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" від ПП "Екліпс Буд" комлексу робіт по влаштуванню огороджувальних конструкцій фасаду з алюмінієвого профілю з заповненням моно склом, алюмінієво-композитивною панеллю, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту та формування від"ємного значення з урахуванням сплаченого ПДВ в сумі 33333 грн, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт отримання послуг від ПП "Екліпс Буд", що підтверджується, зокрема, договором підряду №29/07 від 29.07.2011 року (а.с. 33-41), податковою накладною (а.с.31), актами прийому-передачі виконаних робіт (а.с.43-54), платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів (а.с.32).

Крім того, з листа №13.03.2014 року №13/03-01 ПП "Екліпс Буд" вбачається, що останній повністю підтверджує факт реального укладення та виконання умов договору підряду №29/07 від 29.07.2011 року (а.93).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми від"ємного значення з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.п. 198.1, 198.2,198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні отриманих послуг податку на додану вартість до складу податкового кредиту та визначення суми від"ємного значення з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 33333 грн та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.02.2014 року № 0000302201 не відповідає вимогам закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000302201 від 17.02.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 32744172) суму сплаченого при зверненні до суду з позовом судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 07 квітня 2014 р.