Ухвала суду № 38317848, 18.04.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№2/263/13/2014

№263/3532/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2014 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Орловій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку шкоди, завданої злочином у сумі 1388375,52 гривень.

В обґрунтування вимог зазначено, що ОСОБА_2 зловживаючи довірою ОСОБА_1, який був керівником ТОВ «БМА-Донбасс», свідомо знаючи, що грошові кошти, перераховані від ТОВ «ПБП «Азовінтекс» на рахунок ТОВ «БМА-Донбасс» для придбання товару, використовуючи завідомо неправдиві документи, переконав перерахувати гроші в сумі 1279500 гривень на рахунки приватних підприємців, від яких в подальшому отримав зазначену грошову суму.

Вина відповідача ОСОБА_2 встановлена вироком Приморського районного суду міста Маріуполя від 13.03.2012 року, який визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.4, ст.209 ч.1, ст.289 ч.3, ст.27 ч.4 ст.366 ч.2 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.10.2012 року вирок суду змінено в частині вирішення цивільного позову та залишено без розгляду.

Вина ОСОБА_1 встановлена вироком Приморського районного суду міста Маріуполя від 24.12.2012 року, який визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.212 ч.2, ст.366 ч.2, ст.367 ч.2 КК України. У вироку суду зазначено, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «ПБП «Азовінтекс» про відшкодування шкоди, завданої злочином у сумі 1388375,52 гривень слід відмовити через недоведеність позову. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.03.2013 року вирок суду залишено без змін, а апеляція цивільного позивача без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11.03.2014 року скасований вирок Приморського районного суду міста Маріуполя від 24.12.2012 року у відношенні ОСОБА_1 та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 01.03.2013 року, а справа направлена на новий судовий розгляд.

Представник ОСОБА_1 подав суду письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається і іншому суді, а саме Приморським районним судом міста Маріуполя розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 та цивільний позов ТОВ «ПБП «Азовінтекс».

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти залишення позову без розгляду, оскільки позов подано до двох осіб і він не пов'язаний з розглядом кримінальної справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається і іншому суді.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.

ТОВ «ПБП «Азовінтекс» звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя з даним позовом посилаючись на ч.3 ст.110 ЦПК України, оскільки позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди, а позивач зареєстрований в Жовтневому районі міста Маріуполя.

В обґрунтування вимог ТОВ «ПБП «Азовінтекс» посилається на два вироки суду, у тому числі на скасований, в яких зазначена сума шкоди у розмірі 1279500 гривень, проте просить стягнути грошову суму у розмірі 1388375,52 гривні, яка була первісно заявлена у позові в кримінальній справі, при цьому зазначено, що обґрунтування зазначеної суми міститься в матеріалах кримінальної справи.

Також ТОВ «ПБП «Азовінтекс» зазначає, що враховуючи вироки суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції, цивільно-правові наслідки дій обох відповідачів щодо заподіяння шкоди підприємству достовірно встановлені, та посилається на ст.1190 ЦК України, відповідно до якої особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскільки в провадженні Приморського районного суду міста Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1, у якій заявлений позов про відшкодування шкоди, то дана заява підлягає залишенню без розгляду.

Суд зауважує, що після прийняття рішення у кримінальній справі, на підставі нього виникнуть нові підставі для заявлення вимог до ОСОБА_2, у яких має бути скоригована остаточна сума шкоди та зазначені докази, які містяться в матеріалах кримінальних справ.

Виходячи з наведеного, керуючись п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої злочином, - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судової ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.О. Ковтуненко