Рішення № 38317433, 17.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2014 Справа №917/161/14

За позовом Полтавської прокуратури з нагляду та додержанням законів у воєнній сфері, майдан Незалежності, 1Б, м. Полтава, Полтавська область, 36003

в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженої представляти її інтереси у спірних правовідносинах Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в у Полтавській області, вул. М.Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007

до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" ДП НАК "Надра України" "Миргород НГР", вул. Нафтовиків, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про стягнення 11 644,43 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники:

від позивача: Вишня О.А., дов. №9 від 03.03.2014,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Чекирда О.С., посв. № 011995 від 30.10.2012.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди за порушення договірних зобов'язань за договором на постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою №39-С від 03.01.2012 в розмірі 11 644, 43 грн., з яких: сума основного боргу - 9 742,48 грн., пеня - 755,14 грн., 3% річних - 464,84 грн., штраф - 681,97 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 6 лютого 2014 року порушено провадження у справі №917/161/14 та призначено до розгляду в засіданні на 4 березня 2014 року на 10:00 год. у приміщені господарського суду Полтавської області.

04.03.2014, 18.03.2014 розгляд справи відкладався в зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвал суду та неявкою його уповноваженого представника в судове засідання.

Від відповідача 01.04.2014 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача в іншому судовому засіданні. В зв'язку з зазначеним клопотанням відповідача 03.04.2014 розгляд справи відкладено на 17.04.2014 та продовжено строк вирішення спору на 15 днів (клопотання позивача та прокуратури наявне в матеріалах справи).

Прокурор виклав зміст позовних вимог, які підтримує в повному обсязі.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач вимоги ухвал суду від 06.02.2014, 04.03.2014, 18.03.2014, 03.04.2014 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштові повідомлення в матеріалах справи).

Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач мав достатньо часу з дати порушення провадження у справі надати суду свої заперечення, однак таким правом відповідач не скористався.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого статтею 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

3 січня 2012 року між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області (надалі - Позивач, Виконавець, назву змінено на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, Указ Президента України від 16.01.2013, наказ ДСНС України №240 від 18.05.2013) та Державним підприємством "Миргороднафтогазрозвідка" (надалі - Відповідач, Замовник) укладено Договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою №39-С (надалі - Договір).

Предметом Договору є:

- проведення запобіжно-профілактичної діяльності на об'єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості;

- ліквідація надзвичайних ситуацій або окремих їх наслідків на об'єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості, виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- надання додаткових платних послуг у порядку, визначеному законодавством.

Позивач свої зобов'язання за Договором №39-С виконав належним чином, що підтверджується підписаними Сторонами Актами виконання умов Договору №39-С з січня 2012 року по вересень 2012 року (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 20 - 27).

Як зазначив Позивач, претензії стосовно виконання умов Договору до Позивача з боку Відповідача не висувалися.

У відповідності до п. 4.8 зазначеного Договору оплата за профілактичне обслуговування об'єктів підприємства Виконавцем здійснюється Замовником шляхом здійснення щомісячного перерахування коштів на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Актів виконання умов договору.

Як стверджує Позивач, Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та не вчинив ніяких дій щодо погашення перед Позивачем заборгованості, у зв'язку з чим станом на 25.12.2013 за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 9 742,48 грн.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Договірні відносини між Сторонами виникли, починаючи з 01.01.2012 року, згідно п. 4.8 Договору оплата за профілактичне обслуговування об'єктів підприємства Виконавцем здійснюється Замовником шляхом здійснення щомісячного перерахування коштів на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Актів виконання умов договору.

Згідно пояснень Позивача та наявних у справі доказів станом на момент розгляду справи в суді борг не сплачений, договір не визнаний недійсним.

Відповідачем не подано суду жодних доказів сплати суми боргу.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9 742,48 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення терміну оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним Договором.

Посилаючись на пункт 6.3 Договору Позивач правомірно нарахував Відповідачу пеню в сумі 755,14 грн.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за прострочення зобов'язання понад тридцять днів штраф у розмірі 7 % в сумі 681,97 грн.

Відповідно до вимог статті 231 ГК України за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Посилаючись на положення статті 231 ГК України, Позивач правомірно нарахував Відповідачу штраф у розмірі 7 % в сумі 681,97 грн.

Відповідно до вимог п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Посилаючись на положення статті 625 ЦК України Позивач, враховуючи періоди виникнення заборгованості за договором, правомірно нарахував Відповідачу 464,84 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір стягується з Відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" (вул. Нафтовиків, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код 01431676) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в у Полтавській області (вул. М.Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007, код 08804689) 9 742,48 грн. основного боргу, 755,14 грн. пені, 681,97 грн. штрафу, 464,84 грн. 3 % річних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" (вул. Нафтовиків, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код 01431676) в дохід Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя Плотницька Н.Б.